Надмасивна чорна діра, яку виявили науковці, перевернула всі уявлення про зростання галактик. Її маса абсолютно непропорційна розміру галактики, в якій вона знаходиться, і у науковців немає пояснення тому, як діра могла дорости до таких масштабів, пише журнал Nature.

Зазвичай такі чорні діри займають місце в самому центрі галактики і керують безліччю процесів у ній. Раніше вважалося, що надмасивні чорні діри ростуть разом зі своїми галактиками. У більшості систем маса чорної діри становить приблизно 0,1% від маси центральній області галактики. Однак зараз дослідники відкрили чорну діру, на яку припадає 59% маси центральній області галактики. Сама по собі чорна діра є однією з найбільших, а ось галактика, у якій вона сидить, значно менша за нашу.

Група астрономів під керівництвом Ремко ван ден Боша з Інституту астрономії Товариства Макса Планка в Гейдельберзі (Німеччина) досліджувала галактику NGC 1277, віддалену від нас на 228 мільйонів світлових років у сузір'ї Персея. За своїми розмірами вона досить компактна - її маса становить близько 120 млрд сонячних мас або приблизно 10% маси Чумацького Шляху. Крім того, у NGC 1277 немає дуже яскравої центральної частини, але в неї є "псевдо-опуклість", де розташована чорна діра-гігант.

Нову чорну діру змогли вивчити по знімках, отриманих за допомогою інфрачервоного спектрометра в складі телескопа Хоббі-Еберлі в американській обсерваторії Макдональда.

Автори статті спостерігали за нічним небом в сузір'ї Персея, намагаючись знайти надмасивні чорні діри в близьких до нас галактиках. Для цього науковці вираховували швидкості руху зірок у центрі та інших частинах "зоряних мегаполісів" і обчислювали різницю між ними. Як правило, зірки, захоплені в гравітаційні "обійми" чорної діри, рухаються швидше інших світил в галактиці. Це дозволяє науковцям знаходити чорні діри в далеких галактиках і вимірювати деякі їх властивості, в тому числі і масу.

У загальній складності Ван ден Бош і його колеги вивчили близько 700 галактик, розташованих у відносній близькості від Чумацького Шляху. Їх увагу привернула невелика галактика NGC 1277, в центрі якої, судячи зі швидкості руху зірок, мешкала чорна діра-суперважкоатлет.

За допомогою більш детального дослідження, проведеного потужностями телескопа Хаббл, дослідники виявили, що усередині NGC 1277 знаходиться гігантська чорна діра, маса якої становить приблизно 20 млрд сонячних мас, що подвоює рекорд, встановлений попереднім "важковаговиком" - чорною дірою в галактиці NGC 4889. З урахуванням загальної маси галактики, на частку чорної діри припадає приблизно 14% маси або 59% маси центральної області.

Це робить чорну діру в центрі NGC 1277 найбільш масивним небесним тілом, відомим людству. Сама по собі ця галактика має багато старих зірок, що вказує на відсутність ознак взаємодії між NGC 1277 та іншими галактиками по сусідству. Отже, чорна діра-гігант росла за звичним сценарієм і на неї не було ніяких впливів ззовні. А якщо так, то у науковців немає пояснення тому, як діра могла дорости до таких масштабів.

"Це дійсно дуже дивна галактика. Вона практично цілком складається з чорної діри. Може бути, ми відкрили перший об'єкт з класу галактик-чорних діри", - заявив один з авторів статті Карл Гебхардт з університету штату Техас в Остіні.

Як відзначають науковці, їм ще належить вивчити близько 100 галактик в сузір'ї Персея. Цілком можливо, що одна з них таїть в собі нового чемпіона серед чорних дір, який поб'є рекорд NGC 1277.

А ось у центрі нашої Галактики фахівцям з NASA і JAXA (японського космічного агентства) вдалося зафіксувати дивовижну поведінку чорної дірки. За допомогою інфрачервоного телескопа WISE (Wide-field Infrared Survey Explorer), який перебуває на орбіті нашої планети від 14 грудня 2009 року, фахівці змогли побачити яскраво виражену нестабільність її джетів.

В травні цього року астрофізики виявили в одній із галактик у сузір'ї Дракона надмасивну чорну діру, яка розірвала стару зірку - червоного гіганта - на частини і "з'їла" її останки.