Дослідники з Кембріджа займуться вивченням питання про те, чи не приведе розвиток науки і техніки до загибелі цивілізації.

Центр по вивченню екзистенціальних ризиків (CSER) піддасть аналізу небезпеки, якими багаті розвиток біотехнології, створення штучного життя, нанотехнології і глобальне потепління, передає ВВС Россия.

Учені з центру заявили, що було б небезпечним також скидати з рахунків ризик повстання роботів.

Тема повстання розумних машин вже давно є однією з центральних в науковій фантастиці.

Такі фільми як "Матриця" або "Термінатор" зображують закабалення людства роботами і системами штучного інтелекту.

Подібна система Skynet, яка фігурує у фільмах з серії "Термінатор", була розроблена американськими військовими.

Проте незважаючи на уявну фантастичність таких припущень, дослідники з Кембріджа вважають, що вони заслуговують на серйозну увагу.

"Серйозність такої загрози важко оцінити, але це саме по собі повинно викликати тривогу, враховуючи, що саме поставлене на кін", - пишуть дослідники на сайті центру.

Проект CSER спільно фінансується професором філософії Хью Прайсом, професором астрофізики і космології Мартіном Рісом і одним із засновників компанії Skype Яном Таллінном.

"Видається допустимим припущення, що в якийсь момент в цьому або наступному столітті розум вирветься з оков біології, - заявив професор Прайс. - Ми намагаємося зробити питання про це прийнятним для обговорення в середовищі респектабельних учених".

На його думку, коли роботи і комп'ютери обженуть по рівню інтелекту людину, ми можемо опинитися у владі машин, інтереси яких знаходяться поза сферою інтересів людства.

Центр має намір приступити до роботи наступного року.

Раніше науковці з токійського університету Кейо (Японія) створили людиноподібного робота Telesar V, яким треба керувати "від першої особи" - як у випадку з аватаром з однойменного фільму Джеймса Кемерона.

Щоб керувати таким роботом, необхідно надіти шолом віртуальної реальності, спеціальний жилет і рукавички. Встановлені на них сенсори вловлюють рухи людини і змушують робота виконувати аналогічні дії.

Крім того, британські та японські науковці створили мікроскопічний "двигун" з кількох молекул ДНК, який може пересуватися в довільному напрямку, зчитувати нові інструкції та коригувати свій курс відповідно до них.

За останнє десятиліття біотехнологи розробили багато мініатюрних біопристроїв, що повторюють функції їхніх штучних аналогів. Так, існує вже кілька десятків ДНК-комп'ютерів, повноцінний обчислювальний пристрій і дисплей з колоній кишкової палички.