Ссавці сусідили з динозаврами, однак це були дрібні, відносно примітивні тварини, які, проте, у майбутньому завоювали провідне становище на планеті, пише Вести.Ru. Давно відомо, що розквіт ссавців настав, після того як 65 мільйонів років тому на планеті вимерли "жахливі ящери", залишивши вакантними для теплокровних екологічні ніші.

У статті, співавторами якої є 23 вчених із провідних наукових центрів США і Канади, грунтовно переглянуто філогенез плацентарних ссавців.

Фахівці детально проаналізували будову скелета 86 таксонів існуючих нині і вимерлих особин. Використовуючи 4541 анатомічні риси - в 10 разів більше ніж найдокладніше колишнє дослідження - а також 27 притаманних плацентарних генів, вченим вдалося не тільки скласти нове філогенетичне дерево, але й визначити предка всіх плацентарних. Варто відзначити, що його поки не виявлено у викопному виді.

"Ми як би спробували сфокусувати нечітке зображення", - жартує доктор Маурін Олір (Maureen O 'Leary), палеонтолог з університету штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук.

Тваринв, про яку йдеться, мала відносно невеликі розміри і вагу (від 6 до 245 грамів). Вона вела деревний спосіб життя і, імовірно, харчувалася комахами: на кожній щелепі було три пари молярів. Серед інших рис звірка: довгий пухнастий хвіст у дорослих особин, в той же час дитинчата від народження були сліпими і безволосими.

Дослідники підкреслюють, що, хоча плацентарні з'явилися ще за часів динозаврів, через лише кілька сотень тисяч років, що за еволюційними мірками досить скоро, утворилося щонайменше 10 окремих груп.

Перший значний поділ пов'язаний з виникненням неповнозубих, що протиставляються всім іншим, і об'єднуються в магнотряд Epitheria.

Примітно, що надотряд Afrotheria, до якого, зокрема, відносять предків слонів, вперше з'явився не в Африці, а на території сучасного американського континенту.

Теорії спростовують теорії. Раніше вчені виявили в Лівії скам'янілості далеких предків людини завбільшки з мишу, статура яких вказує на їх азіатське походження і подальшу міграцію до Африки.

Вчені: динозаври вимерли швидше, ніж вважалося

На думку фахівців, динозаври повністю вимерли на Землі приблизно через 33 тис років, після того, як великий астероїд врізався в нашу планету, пише cybersecurity.ru . Це значно швидше, ніж вважалося раніше. Більш того, причиною загибелі доісторичних ящерів міг бути взагалі не астероїд.

Дослідники говорять, що після того, як наша планета прийняла на себе в районі мексиканського півострова Юкатан удар астероїда, на планеті відбулася зміна клімату, яка і стала основним драйвером загибелі динозаврів. Вважається, що після удару астероїда на планеті значно похолодало і динозаври не змогли жити в нових умовах.

До недавнього часу вважалося, що з моменту удару астероїда до моменту загибелі ящерів пройшло близько 300 000 років. Однак нові дослідження, що базуються на сучасному радіовуглецевому методі датування, кажуть, що насправді ці дві події розділяли не більше 33 000 років.

Пол Ренне з Університету Каліфорнії в Берклі говорить, що їх робота в цілому підтверджує, що астероїд став причиною загибелі динозаврів близько 66 млн років тому, однак нові дослідження говорять про те, що загибель ящерів проходила значно стрімкіше. Вперше концепцію про зв'язок удару астероїда із загибеллю динозаврів фахівці висунули ще в 1980 році.

Найбільший доказ у цій теорії це так званий Чікшілуб - кратер на узбережжі Юкатана. Вважається, що в оригіналі він був трохи менший 10 км завширшки, а коли астероїд врізався в поверхню планети, в атмосферу піднявся такий стовп пилу, кам'яних домішок і магми, що їх вистачило для зміни клімату.

Ренне з колегами вивчили поверхню кратера і прийшли до висновку, що перш потужність удару астероїда була недооцінена і в реальності наша планета виявилася в значно суворіших умовах після контакту з астероїдом. Сам астероїд був, судячи з усього, багатий іридієм, не надто типовим для Землі, і зараз іридієвий пил у вигляді осадових порід знаходять дуже далеко від Мексики.

Проаналізувавши нові дані, дослідники прийшли до висновку, що після удару зміни на Землі відбувалися значно стрімкіше. Так, фахівці встановили, що практично в один і той же час з астероїдом на Землі відбулося вимирання тисяч видів доісторичних ящерів за багато тисяч кілометрів від катастрофи, що також підтверджує думку про недооцінений масштаб катастрофи минулого.

У той же час, фахівці говорять, що удар астероїда хоча і був головним драйвером вимирання, він не був єдиним таким драйвером. Наприклад, вчені прийшли до висновку про те, що приблизно в той же час або навіть трохи раніше на території сучасної Індії прокинулися кілька надзвичайно потужних вулканів, які викидали мільйони тонн сірки, пилу і метану в земну атмосферу.