Україна — морська країна, але російським окупантам це не до вподоби. Українські порти забезпечують сталий товарообіг, а з ним і прибуток для української економіки. Тому й не дивно, що вони стали ціллю рашистів. Чорноморська зернова ініціатива ("Зернова угода" — примітка редактора), дала нагоду українським портам безперебійно працювати в умовах повномасштабної агресії рФ. Зрозуміло, що москву такий хід подій не влаштовував, а тому зрив цих домовленостей був лише питанням часу. Підписана в липні 2022 року домовленість між ООН, Туреччиною, Україною і рФ про морські коридори для вивезення українського зерна не проіснувала і повноцінного року. Більше того, рашисти оголосили про "закриття" частини Чорного моря, а всі судна, які прямуватимуть в українські порти — такими, що перевозять зброю.

Українська відповідь на дії окупантів

Відповідь України не забарилася. Міністерство оборони України видало аналогічні застереження щодо суден, які прямують в російські порти. Рашистський проєкт морської блокади України зіграв з окупантами злий жарт. Адже чорноморські порти рФ відіграють вагому роль в економіці країни-агресорки. Чого тільки вартий порт Новоросійська - найбільший порт рашистів, який забезпечує рФ понад третину всього експорту.

Звісно, самих заяв мало, щоб завдати економічного удару та блокувати чи принаймні обмежити роботу чорноморських портів ворога. І тут в нагоді стануть морські безпілотні дрони-камікадзе. Слід розуміти, що для зриву торгівлі навіть не потрібно повністю знищувати інфраструктуру портів, що власне намагаються зробити російські окупанти в Україні. Достатньо буде потопити кілька суден і страхові компанії, які забезпечують їхню роботу — відмовляться від співпраці. А ті, що залишаться — значно піднімуть ціни. І самі судновласники кілька разів подумають, перш ніж відправити свій флот до російських портів.

Отож, як бачимо, Україна має всі шанси використати Чорне море для нанесення максимальної шкоди ворогу. Що ще важливо — зробити це на його території. Таким чином подібні дії будуть мати не просто економічний ефект, але й військово-політичний.

Ілля Абель спеціально для nowyny.eu