Верховна Рада взяла до відома інформацію міністра фінансів Сергія Марченка про параметри Бюджетної декларації на 2022-2024 роки й надала рекомендації щодо бюджетної політики України.

за відповідну постанову №5765 проголосували 269 народних депутатів.

Зокрема, парламент вирішив: взяти до відома Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки, схвалену постановою Кабінету Міністрів від 31 травня 2021 року, схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики, доручити уряду підготувати та подати до Верховної Ради проєкт закону про державний бюджет України на 2022 рік з урахуванням парламентських рекомендацій щодо бюджетної політики.

Представляючи трирічну Бюджетну декларацію, міністр Сергій Марченко наголосив, що йдеться про історичну подію. Адже документ про середньострокове бюджетне планування розглядають у парламенті вперше.

“До запровадження середньострокового планування країна послідовно йшла останні 10 років. Тепер Україна приєдналася до прогресивних країн світу, які впроваджують сучасну практику управління державними фінансами, що ґрунтується на відкритості, прогнозованості та ефективності. Запроваджена модель бюджетного планування базується на позитивному досвіді таких країн як Швеція, Франція, Німеччина та Нідерланди”, - наголосив урядовець.

За словами Марченка, Бюджетна декларація на 2022-2024 роки має створити якісне підґрунтя для підвищення ефективності державних видатків та передбачуваності державної політики.

"Бюджетна декларація є основою для складання проєкту державного бюджету та прогнозів місцевих бюджетів. Дуже важливо, щоб ми разом змогли досягти компромісу та парламент підтримав цей документ середньострокового бюджетного планування, надав свої рекомендації щодо бюджетної політики на найближчі три роки", - сказав глава Мінфіну.

Він запевнив, що уряд опрацює в межах ресурсних можливостей рекомендації депутатів до бюджетного документа і на їх основі підготує проєкт Державного бюджету на 2022 рік.

За словами Марченка, головна мета Бюджетної декларації - створити якісне підґрунтя для підвищення ефективності державних видатків та передбачуваності державної політики.

Очікується, що номінальний валовий продукт України зросте із 4,8 трлн грн у 2021-му до 6,65 трлн у 2024 році. Натомість рівень безробіття знизиться із 9,2 до 7,8%. Обмінний курс гривні до долара США: 28,6 у 2022-му, 28,8 — у 2023-му, 29,2 — у 2024 році. Розмір мінімальної заробітної плати: з 1 січня 2022 року - 6 500 грн, із 1 жовтня 2022 року - 6 700 грн; з 1 січня 2023 року - 7 176 грн; з 1 січня 2024 року - 7 665 грн.

Зазначалося, що Бюджетна декларація на 2022 - 2024 роки - це бачення урядом бюджетної політики на середньострокову перспективу. Документ визначає основні фінансові показники та цілі державної політики у цій сфері і є основою для формування проєкту держбюджету на наступний рік.

Серед пріоритетів бюджетної політики, визначених трирічною декларацією є, зокрема, посилення обороноздатності та безпеки держави, розвиток агропромислового комплексу, формування чистого та безпечного довкілля, розвиток адміністративних послуг та їх цифровізація, посилення енергонезалежності, створення ефективної та досконалої системи здійснення соціальної підтримки та пенсійного забезпечення населення, забезпечення якісної, сучасної, доступної й інклюзивної освіти, забезпечення якісного рівня медицини.

У Бюджетній декларації також містяться пропозиції стосовно змін до Податкового кодексу України, які стануть ресурсною базою для збільшення доходів держбюджету у середньостроковий період.

Як повідомлялося, 31 травня на позачерговому засіданні уряду було вперше схвалено трирічну Бюджетну декларацію. Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, загальні граничні показники бюджетних видатків, дані про динаміку зміни розмірів мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму й відомості про інші цілі державної політики. Під час розробки документа були враховані цілі та пріоритети, визначені Програмою Президента України, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозними та програмними документами економічного й соціального розвитку, зокрема, Національною економічною стратегією до 2030 року. За законом, парламент мав визначитися з підтримкою документа не пізніше 15 липня.