Антикорупційні реформи в Україні запроваджуються дуже повільно і з безліччю перешкод. Про це йдеться в звіті Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO). Згідно додаткового звіту, з 17 рекомендацій, виконання яких продовжувалося, Україна частково виконала 10 рекомендацій і не виконала 3 рекомендації.

"Національний антикорупційний комітет не забезпечує достатнього представництва громадянського суспільства у своїх виконавчих функціях, що викликає особливу стурбованість щодо планування діяльності, а також незалежність у функціях моніторингу. Кілька основних питань, як-от незалежність судової влади, паралельне існування кримінальної та адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, незалежність здійснення аудиту місцевих бюджетів і відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення... все ще потребують значної уваги", - йдеться в заяві організації, пише газета "Экономические известия" у статті "Боротьба з корупцією ведеться дуже повільно".

У 2011 році Київ гарантував європейським структурам швидке створення такої структури. Пізніше стало відомо, що Мін'юст припинив роботу над підготовкою відповідного законопроекту - тоді в міністерстві пояснили, що ведуть переговори з експертами про вибір моделі його роботи, нагадує Сергій Сидоренко в статті "Зміцніли в боротьбі" в газеті "КоммерсантЪ-Украина".

Як з'ясувалося, українська влада сконцентрувалася на тому, щоб переконати європейців у відсутності потреби створення спецоргану. На думку Києва, необхідні функції здатний виконувати Національний антикорупційний комітет (НАК) - консультативно-дорадчий орган при президентові України. Головою НАК є президент Віктор Янукович, а секретарем - секретар Радбезу Андрій Клюєв.

У GRECO визнали доводи української влади достатніми, включивши до звіту фразу про те, що "склад і функції НАК відповідають вимогам і рекомендаціям (Ради Європи)". Європейські експерти відзначили лише одну ваду НАК - слабке представництво громадських організацій в його складі (1 з 33 членів) - і порекомендували Україні виправити цей недолік.

У Мін'юсті газеті "КоммерсантЪ-Украина" пояснили, що Україна не мала можливості обрати інший сценарій реалізації антикорупційної політики.

"Щоб створити дійсно незалежний орган, який не належить до жодної з гілок влади, довелося б вносити зміни в Конституцію", - заявила начальник відділу антикорупційної політики Мін'юсту Ірина Смирнова. При цьому слід зазначити, що статус НАК не дозволяє йому вести діалог з іншими органами влади та давати їм доручення - у цього органу відсутня навіть своя печатка. Пані Смирнова, втім, не вважає це проблемою: "При необхідності президент введе рішення НАК в дію своїм указом".

Українські експерти критично оцінюють висновки GRECO. Голова громадської організації "Європа без бар'єрів" Ірина Сушко вважає "помилковими" висновки європейських експертів. Президент об'єднання ТОРО (контактна група Transparency International в Україні) Олексій Хмара, який є єдиним представником громадських організацій у складі НАК, вважає, що позитивна характеристика GRECO "дана Україні авансом". "Для початку комітету належало б як мінімум перейти до регулярної роботи. На останньому засіданні президент говорив про формат щомісячних засідань, але відтоді минуло вже півроку (без засідань)", - зазначив він.

Пан Хмара тимчасом погодився з висновками Мін'юсту про те, що для створення нового органу було б потрібно внести зміни до Конституції. "В чинній правовій системі практично неможливо створити справді незалежний антикорупційний орган", - вважає експерт.

Висновок GRECO має особливу важливість для переговорів України з Євросоюзом про скасування візового режиму - створення антикорупційного органу входить до ключових вимог Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ) і досі вважався одним з головних перешкод для прогресу України у цій сфері. "Те, що ми побачили, - це лише імітація Україною вирішення цього питання. Але оскільки в питаннях боротьби з корупцією ЄС орієнтується на висновки GRECO, можна припускати, що проблему буде знято", - зазначає Ірина Сушко.

Заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін підтвердив газеті "КоммерсантЪ-Украина", що Україна вже повідомила ЄС про виконання цієї вимоги. Пан Клімкін зауважив, що європейці ще не надали офіційної відповіді.

"Автоматизму (рішення ЄС) немає. Євросоюз орієнтується на висновки GRECO, але Єврокомісія ще повинна надати остаточний висновок про відповідність (цього органу) вимогам, які ЄС висуває до антикорупційного законодавства", - стверджує дипломат.

Інший співрозмовник газети "КоммерсантЪ-Украина" в МЗС більш оптимістичний: "Євросоюз вимагав від нас відповідності антикорупційного органу вимогам GRECO. Які ж можуть бути аргументи, щоб тепер не визнати їхніх висновків?" - заявило джерело.

"Але це не означає, що ми виконали всі вимоги ПДВЛ - відсутній закон про біометричні документи і є проблеми з антидискримінаційним законодавством", - нагадала Ірина Сушко.

Разом з тим Мін'юст оприлюднив перші результати боротьби з корупцією, такий звіт буде публікуватися щороку, пишуть Олександр Панченко, Анастасія Рафал і Олександра Захарова в спільній статті "Корупцію переможуть терміни й іноземці" в газета "Сегодня".

1 липня минулого року набрав чинності закон, покликаний поступово викоренити це зло на всіх рівнях. Відповідальним за антикорупцію призначено Мін'юст, а інформацію йому подали правоохоронці та громадські організації. Так, в 2011 році прокуратура і МВС виявили 17 тис посадових злочинів - це на чверть більше, ніж у 2010-му. Більшість відбулася штрафами, але проти 1330 осіб порушили кримінальні справи (торік таких було 1269). Головне корупційне діяння - хабар, при цьому 83% наших співгромадян вважають це нормальним явищем. На думку людей, п'ятірка лідерів корупційних структур незмінна: ДАІ, інші підрозділи МВС, суди, лікарні і школи.

Більшість бізнесменів та експертів кажуть, що за минулі 9,5 місяця з моменту запровадження закону корупції менше не стало. "Деруть будь здоров: пожежна, санстанція, міліція... Працювати дуже важко. І закон цей нічого не вирішує, тому що ті, хто повинен стежити за його виконанням, самі корупціонери. Ось чиновники подали декларації: хтось із правоохоронців їх аналізував? Перевірив, чи може конкретна людина з такою-то зарплатою дозволити купити собі "Мерседес" або жити в шикарному будинку? Ні", - каже власник фармфірми з Донецька, який просив не називати його імені.

Щоправда, його колега, який займається будівельним бізнесом, вважає інакше: "Хабарів стали менше брати, здається, бояться". У рестораторів - сезонна напасть. "У ресторанній галузі все ускладнилося, але буквально за останній місяць: через Євро-2012. Багато інстанції вважають, що ресторани зароблять на цьому чемпіонаті скажені гроші, тому деруть. Почастішали перевірки. Але тут річ не в законі: перед Євробаченням в 2005 році ми проходили те ж саме", - каже Ольга Насонова, директор компанії "Ресторанний консалтинг".

"Поки що закон пробуксовує, - вважає правозахисник Едуард Багіров. - Ефекту, якого від нього чекали, немає. Навпаки: ті, хто "професійно займається корупцією", підвищили ставки - за небезпеку. Щодо решти - все, як і раніше. Але, розумієте: у нас в країні - епідемія корупції. Її лише марлею і антисептиком не побороти".

Що зробити, щоб корупція пішла на спад? "Кликати варяг. Серйозно. Запросити до нас європейців на державні посади, дати хороші зарплати, і думаю, років за 5-6 ми відчуємо поліпшення", - запевняє Багіров.

На думку урядового уповноваженого з питань дерегуляції господарської діяльності Михайла Бродського, поки що ситуація в країні не змінилася, і більш жорсткі заходи покарання навряд чи допоможуть.

"Я вважаю, треба вирішити питання з двоякістю покарання - визначитися, кримінальна чи адміністративна відповідальність настає в таких випадках. Треба карати і тих, хто дає, і тих, хто бере хабарі, ще жорсткіше, - каже він. - Ми всі говоримо про корупцію, але несемо подарунки вчителям, лікарям, самі даємо міліціонерам грошей менше, ніж становить штраф. Потрібно, щоб людям не хотілося давати хабарі", - підкреслив Бродський.