Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов у зверненні з нагоди Дня української писемності й мови наголосив, що українська мова є невід’ємною частиною ідентичності нації та символом незламності народу. Він пояснив, як росія століттями намагалась винищити українську культуру та мову. 

Буданов зазначив, що українське слово супроводжувало народ упродовж усієї історії — від написів на стінах Софії Київської до повідомлень, які сьогодні надсилають воїни з передової. За його словами, мова живе в молитвах, колискових, поезії та навіть на полі бою, бо вона — "жива, поки живе в серці кожного українця".

Він нагадав, що москва століттями намагалася знищити українську мову. І сьогодні, у XXI столітті, за словами Буданова, Росія продовжує цю політику — переслідує українців за рідне слово, обстрілює школи, університети та дитячі садки.

"москва століттями намагалася знищити нашу мову. Від Валуєвського циркуляра й Емського указу — до радянських заборон і русифікації. Вони палили книжки, арештовували письменників, убивали вчителів. І тепер, у XXI столітті, вони продовжують ту саму політику — переслідують людей за українське слово, бомблять дитячі садки, школи й університети. Це не випадковість. Це — послідовна війна проти нашої ідентичності. Це — геноцид українського народу", — сказав Буданов.

Він подякував усім, хто береже українське слово — батькам, які говорять із дітьми українською, учителям, які прищеплюють любов до неї, і тим, хто свідомо повернувся до української у зрілому віці.

"Це — справжній патріотизм. І це теж боротьба. Українська мова пережила імперії. Українська мова — це зброя, яка не мовчить. І зброя, яку неможливо перемогти. Україна повинна захищати своїх громадян, свою незалежність і свою мову — бо більше її нема кому захистити", — підсумував Кирило Буданов.

Чому День писемності й української мови святкують 27 жовтня

З 2023 року День української писемності та мови відзначають 27 жовтня, а не 9 листопада, як раніше. Це пов’язано з переходом України на новий церковний календар, унаслідок чого дати більшості фіксованих свят змістилися на 13 днів. Саме тому день пам’яті преподобного Нестора Літописця, до якого було приурочене це свято, також перенесли.

Щороку в Україні до цього дня відбуваються культурні та освітні події, покликані утвердити любов до рідного слова й поширювати знання про українську мову як у самій країні, так і за її межами.

Нагадаємо, що традиційним заходом залишається радіодиктант національної єдності, який збирає тисячі учасників з усіх куточків світу. Цьогоріч авторкою тексту диктанту стала письменниця Євгенія Кузнєцова, а зачитуватиме його відома українська акторка Наталія Сумська.