Знесення будинків на Андріївському узвозі сколихнуло весь Київ. Для захисту улюбленої вулиці люди готові були йти на мітинги. Про кілька з них вже було оголошено. Але вчора вдень керівництво компанії "Еста Холдинг" (замовники проекту забудови) виступило з несподіваною заявою.

З осені Андріївський узвіз перекопали, і він нагадував мінне поле. Кияни, як люди консервативні, з особливим занепокоєнням стежили за перекроюванням однієї з найвідоміших вулиць міста. Першим сигналом тривоги було закриття Будинку-музею Михайла Булгакова через ремонтні роботи. А минулими вихідними знесли три будівлі на самому Андріївському і фабрику "Юність". Блогосферу "підірвали" відеоролики, де екскаватор трощив будівлі, що давно стали частиною історичної панорами міста. В Інтернеті пішли негайні заклики організовувати мітинги протесту, пише Костянтин Рильов у статті "Закон про зонінг міг вберегти Андріївський узвіз" в газеті "Экономические известия".

Знесення трьох будівель на Андріївському узвозі спустив гачок громадянського обурення радикальним перекроюванням історичних зон Києва. Але, виявляється, є навіть закон про зонінг, який міг би врятувати історичні місця столиці від варварської забудови. На жаль, його не поспішають виконувати, продовжує газета "Экономические известия".

Компанія "Холдинг" заявила, що збирається відмовитися від будівництва офісного центру, повідомляють Марина Петик і Наталія Мамчур у статті "Кіно на вулиці і ліфт на Замкову" в газеті "Сегодня". Замість нього хочуть звести малоповерховий арт-простір (тобто музеї-галереї) в дусі Андріївського узвозу. А щоб і цей план не викликав суперечок, протягом місяця проект винесуть на обговорення киян.

"Ми прийняли принципове рішення відмовитися від будівництва торговельно-офісного центру на вулиці Фролівській (за первісним проектом він мав зводитися на перетині з Андріївським узвозом), - заявив гендиректор компанії "ЕСТА Холдинг" Микола Нестеренко. - Замість нього ми запропонували міській владі побудувати на території колишньої фабрики "Юність" (зруйнували саме фабричні будівлі) малоповерховий арт-простір, повністю зберігає дух Андріївського узвозу. Ми готові передати цей арт-простір міським громадським і творчим організаціям..." - цитує Нестеренка Олександр Бочкарьов у своїй статті "Торгового центру на Андріївському не буде. Побоялися народного гніву?" в газеті "Комсомольская правда в Украине".

Як пише газета "Комсомольская правда в Украине", посилаючись на своє джерело в компанії "ЕСТА Холдинг", арт-простір планують розмістити в 2-3-поверхових будинках, зроблених в архітектурному стилі Андріївського узвозу. Тут будуть розміщуватися галереї художників та виставки різних унікальних колекцій. Але проект його ще не готовий.

Натомість компанія попросила столичну адміністрацію допомогти підібрати інший майданчик в місті для будівництва сучасного торговельно-офісного центру.

За оцінками ріелторів, подібну ділянку (площа її майже 1 гектар) в центрі столиці коштує близько 50 млн.

Історія з Андріївським узвозом змусила, мабуть, всіх киян задуматися про те, яким повинен бути наш Монмартр. На думку екс-мера столиці Івана Салія, при якому була перша реконструкція Андріївського, порожні ділянки узвозу і територію фабрики "Юність" потрібно забудувати 2-3-поверховими симпатичними будиночками.

"У глибині можна побудувати щось вище. А щоб залучати на Андріївський ще більше туристів, в театрі "На Подолі" можна відкрити і кінотеатр, також розмістити якесь незвичайне концептуальне кафе - таких дуже багато у Львові. Можна додати і художніх галерей", - вважає Салій.

Історик Олександр Анісімов каже, що на узвозі дійсно можна відкрити кінотеатр, але під відкритим небом. "Це вже не житлова вулиця, а прогулянкова. Чому ні? І вернісажі тут треба влаштовувати нормальні, а не такі, як зараз - наметово-клейончасті", - вважає Анісімов.

Архітектор Георгій Духовичний впевнений, що нам не варто винаходити велосипед: "У Празі є прекрасна Злата вуличка. Там маленькі лялькові будиночки, багато приватних музеїв, сувенірних крамниць, все чисто і доглянуто. Ось це і є приклад для наслідування". А архітектор Микола Жаріков пропонує прибрати великий ресторанний майданчик, що посередині узвозу, і влаштувати там амфітеатр.

"Нехай там виступають поети, музиканти, можна влаштовувати якісь громадські дискусії, навіть маленький Гайд-парк організувати", - вважає Жариков. У киян ідеї ще цікавіші. "Можна було б побудувати ліфт на Замкову гору, звідки відкривається чудовий вигляд, а ще запрошувати артистів, щоб ті давали на узвозі вуличні вистави", - говорить мешканка Подолу Вікторія.

Газета "Экономические известия" поцікавилися у депутатів Київради: як взагалі можуть відбуватися такі дикі речі в центрі "цивілізованої та європейської" столиці.

"Такі неподобства відбуваються через те, що все робиться непрозоро і приховано, - каже Наталія Новак, депутат Київради ("УДАР"). - Історично будинки у нас по-злодійськи зносять вночі. Значить, бояться. Звичайно, повинні бути громадські обговорення. Чиновник суб'єктивно приймає рішення. Вчора той будинок був пам'ятником архітектури, сьогодні - ні. Коли громадськість починає обурюватися, чиновники відкривають свої талмуди і кажуть: будинку немає в реєстрі пам'яток. Тут потрібно змінити законодавство. Сьогодні ніякого захисту від нечесного чиновника не існує. Попов веде переговори із забудовниками. Чому він сідає за стіл переговорів постфактум? Чому міська влада не контролює історичних зон? Повинна бути соціальна відповідальність бізнесу. Ахметов повинен поважати принципи нових територій. У випадку з Андріївським узвозом - це вже свавілля".

"Рік тому було змінено законодавство. Нові закони суттєво обмежили права рад, в тому числі київської, - говорить газеті "Экономические известия" голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець. - Це зробила провладна більшість у парламенті і Кабмін. Це однопартійці Попова. Сьогодні чиновники на місцях прикривають рішення, які приймаються на набагато вищому рівні. У січні цього року Андріївський узвіз був визнаний вулицею-пам'яткою місцевого значення. Але коли зносили, з київською владою, з Поповим ніхто не зважив".

Проте є закон, який вводить обмеження для забудовників.

"Крім генплану, потрібно розробляти зонінг - це всілякі обмеження на певній території: висотність, щільність забудови, зовнішній вигляд об'єкта, архітектурна доцільність тощо. Зонінг для Києва повинен був бути розроблений до 1 січня 2012 р. Тільки Івано-Франківськ зробив зонінг за своєю ініціативою. У законі враховано і громадське обговорення. Закон називається "Врегулювання містобудівної діяльності" №3038. Його схвалили, але не запровадили, - розповів газеті "Экономические известия" Лев Парцхаладзе, голова ради директорів Конфедерації будівельників України. - Якби був зонінг - не було б сьогодні проблем на Андріївському узвозі".

За словами пана Парцхаладзе, є сумлінні забудовники і несумлінні. Але закон один на всіх. "Гальмують запровадження цього закону чиновники середньої ланки. Їм це невигідно. Але якби у Києва був розроблений зонінг - сьогодні не було б конфлікту на Андріївському", - вважає експерт.