Понеділок, 01.06.2020, 00:01
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Новини минулих днів
Пошук новин на сайті
Статистика

10:15
Десятка найважливіших політичних подій 2012 року
Інші останні Політичні новини України
У політичному відношенні 2012 рік запам’ятається парламентськими виборами, початком м’якої ізоляції президента України на Заході та протестами проти ухвалення нового закону про мови. ЗМІ визначили десять найпомітніших подій 2012 року.

Тимошенко за ґратами

У грудні 2012 року виповнилося 500 днів з дня арешту Юлії Тимошенко. Місце перебування Тимошенко – спочатку Качанівська колонія, а потім клінічна лікарня Укрзалізниці в Харкові, куди її перевели у травні за станом здоров’я, – продовжувало залишатися одним з головних центрів української політики. Тут лідер опозиції приймала президента Литви, депутатів Європарламенту та українських політиків, пише BBC-Ukrainian.

Пік уваги закордонної преси до ув’язненої Тимошенко припав на кінець квітня, коли ЗМІ повідомили про її побиття співробітниками колонії, а згодом – розмістили фотографії синців на її тілі. Саме після цього деякі європейські політики заявили про доцільність бойкоту матчів Чемпіонату Європи з футболу в Україні.

Українська влада відкинула звинувачення у побитті Тимошенко. Так само влада спростовувала свою причетність до періодичної появи в інтернеті відеозаписів з жінкою, схожою на Тимошенко, на яких начебто фіксувалися пікантні моменти з її життя у в'язниці.

У квітні Київський районний суд Харкова почав розгляд справи за новим звинуваченням проти Юлії Тимошенко - у зловживаннях на посаді керівника корпорації ЄЕСУ.

У Генеральній прокуратурі кажуть, що після одужання екс-прем’єру можуть бути пред’явлені звинувачення у співучасті у вбивстві донецького політика Євгена Щербаня у 1996 році.

Захисники Тимошенко кажуть, що навесні 2013 року можна очікувати на рішення Європейського суду з прав людини у справі про політичну мотивованість її справи.

Рішення у "резонансних справах"


У 2012 році суди в Україні та за її межами винесли рішення у резонансних справах, розпочатих ще у 2010 році. Ще тоді спостерігачі називали всі ці справи політично мотивованими. У квітні дочекався вироку Валерій Іващенко - у справі про зловживання на посаді виконувача обов’язків міністра оборони в уряді Тимошенко. Його засудили до п’яти років позбавлення волі. У серпні апеляційний суд змінив Іващенкові термін ув’язнення на умовний.

У липні рішення про чотирирічне позбавлення волі умовно почув колишній голова Державної митної служби Анатолій Макаренко.

У лютому вирок у чотири роки позбавлення волі отримав екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. У липні Європейський суд з прав людини визнав, що його затримання та арешт наприкінці 2010 року порушили Європейську конвенцію про захист прав людини, та заявив, що українська влада використала арешт як метод усунення Луценка з політичного життя.

Об’єднання опозиції

Угоду про спільні дії об’єднаної опозиції лідери партій, що входили до створеного раніше Комітету опору диктатурі, поставили під час спільного відзначення Дня соборності 22 січня.

Попри песимістичні оцінки скептиків, які вважали, що примирити амбіції керівників антивладних сил буде неможливо, це об’єднання заклало підвалини подальшої взаємодії опозиціонерів у ході парламентських виборів. "Батьківщина", "Фронт змін" та низка менших партій зуміли скласти єдиний виборчий список до виборів-2012, а також висунути узгоджених зі "Свободою" кандидатів у мажоритарних округах.

Уже після виборів опозиціонери показали готовність та спроможність домовлятися про спільні дії у стінах парламенту, а експерти висловлюють припущення про те, чи дотриває це об’єднання до президентських виборів 2015 року. І чи залишиться єдиним узгодженим кандидатом у президенти Юлія Тимошенко.

Саме проблема-2015, кажуть політологи, стримує від глибокої інтеграції до об’єднаної опозиції і Віталія Кличка, який підписав січневу угоду про спільні дії з застереженнями та так і не узгодив з "Батьківщиною" кандидатів-мажоритарників на парламентських виборах. Втім, у парламенті сьомого скликання три опозиційні партії наразі діють злагоджено.

Мовний закон


Закон про засади державної мовної політики, який істотно розширював сферу використання регіональних мов, насамперед, російської, парламент ухвалив 3 липня. Як кажуть спостерігачі, це відбулося з кричущими порушеннями регламенту Верховної Ради.

Ухвалення цього документа мало наслідком заяви про відставку спікера парламенту Володимира Литвина (згодом Рада її не задовольнила) та віце-спікера Миколи Томенка. Відповідність мовного закону Конституції теж викликає сумніви і зараз є предметом розгляду Конституційного суду.

Ухвалення закону спричинило голодування та акцію протесту, яка пізніше переросла у сутичку з міліцією біля входу до "Українського дому" в Києві. Львівська та Івано-Франківська обласні ради вирішили, що закон не має чинності на території їхніх областей.

Для удосконалення мовного закону президент створив спеціальну робочу групу, яка ще в середині жовтня повідомила про підготовку нової версії документа. Однак його так і не внесли на розгляд парламенту.

Деякі експерти припускали, що ухвалення мовного закону мало на меті виключно політичні цілі – зокрема мобілізацію електорату південно-східної України напередодні парламентських виборів.

"М’який бойкот" Януковича у Європі

Цього року помітно знизилася частота контактів президента України з його європейськими колегами. Так само порідшали візити Віктора Януковича до Євросоюзу. Представники влади кажуть, що не бачать у цьому приводу для хвилювання. У той же час європейські політики відверто говорять про перспективи "м’якої ізоляції" Януковича у разі, якщо проблеми з демократією та політичними переслідуваннями в Україні не припиняться.

У травні МЗС України перенесло на невизначений термін - а фактично скасувало - саміт глав держав Центральної та Східної Європи, що мав відбутися у Ялті. Це сталося після того, як про відмову від участі у заході заявили одразу 14 президентів країн регіону.

Не підписаною залишається Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом, а перспективи її підписання у близькому майбутньому залишаються неясними. Цьогоріч вперше в історії українсько-європейських стосунків не відбувся саміт "ЄС-Україна".

Нарешті, холодним душем для української влади стала заява канцлера Німеччини Ангели Меркель про те, що люди в Україні та Білорусі страждають "від диктатури і репресій".

Зі свого боку, у промові з нагоди Дня Незалежності Віктор Янукович заявив, що європейську інтеграцію за будь-яку ціну - наприклад, за рахунок дозволу втручатися у внутрішні справи України - "ми не сприймаємо". А ЗМІ, особливо під кінець року, часто повідомляли про підготовку влади до рішучої зміни вектору інтеграції України на східний.

Парламентські вибори


Вибори до Верховної Ради, що відбулися 28 жовтня, для України були більше, ніж "просто" виборами. Їхню прозорість та демократичність європейські політики називали вирішальними умовами, які мали б забезпечити продуктивний розвиток відносин Києва з ЄС.

Втім, висновки міжнародних спостерігачів та ухвалена за їхніми підсумками резолюція Європарламенту констатували: кампанія-2012 не відповідала міжнародним стандартам та стала кроком назад у порівнянні з президентськими виборами 2010 року.

Вперше за десять років парламентські вибори було проведено за змішаною виборчою системою. Підсумки кампанії довели, що саме її мажоритарна складова є джерелом більшості проблем з демократичністю виборчого процесу.

Опозиція оскаржувала підсумки виборів на цілій низці округів на території усієї держави, а в п’яти з них ЦВК так і не змогла встановити остаточні підсумки.

Фактичними ж підсумками виборів-2012 стало оновлення складу українського парламенту практично на половину, проходження до Ради одразу двох нових сил – партій УДАР та "Свобода", – а також поразка партії "Україна вперед!", коштовна кампанія якої закінчилася судовим позовом проти відомих українських соціологічних фірм.

"Ігри" з Митним союзом


Відносини між Києвом та Москвою цьогоріч залишалися непростими. Головною темою двосторонніх стосунків, з точки зору Києва, було зниження ціни на газ. З точки зору Москви – втягування України до Митного союзу.

Протягом року керівники України кілька разів заявляли, що газового компромісу "майже досягнуто". Експерти підозрювали Віктора Януковича у намаганнях "зіграти у багатовекторність" - шантажувати європейських співрозмовників зближенням з Москвою. Проте відсутність видимих успіхів у газових переговорах, плюс запуск "Північного" та початок будівництва "Південного потоку" значно звузили поле для маневру Януковича та радикалізували позицію росіян.

Символічним у цьому відношенні жестом спостерігачі називали кількагодинне запізнення Володимира Путіна на літню зустріч з українським президентом в Ялті. Причиною затримки стало спілкування глави Росії з байкерами, які саме теж перебували в Криму.

Неоднозначно експерти оцінили і перенесення – за кілька годин до вильоту - грудневого візиту Віктора Януковича до Москви: ця поїздка нібито мала принести радикальні зміни до порядку денного відносин між Україною та Митним союзом.

Закон про референдум

Ухвалений вже після парламентських виборів, 6 листопада, закон про всеукраїнський референдум потенційно може мати найсерйозніші наслідки для України як держави, кажуть спостерігачі.

Його положення передбачають, що референдумом можна ухвалити чи змінити будь-який закон чи навіть Конституцію. Ухвалене таким чином рішення не обов’язково затверджувати парламентом чи іншими органами влади.

Венеціанська комісія ще до завершення повноцінної експертизи закону заявила про стурбованість з його приводу.

Експерти підозрюють, що влада може застосувати положення цього закону, аби скасувати загальнонародні президентські вибори та перенести їх до парламенту, або ж щоб законодавчо забезпечити інтеграцію України до Митного союзу.

Остання версія має чимало прихильників через те, що найпереконанішим захисником закону про референдум у публічному просторі є відомий прихильник східного вектора інтеграції Віктор Медведчук.

Натомість озвучена опозицією ініціатива провести референдум, наслідком якого мало б бути звільнення Тимошенко, практично не має шансів на реалізацію.

Початок роботи нового парламенту


Хоча Верховна Рада сьомого скликання працювала у 2012 році лише чотири пленарні дні, навіть вони дають змогу зробити перші висновки про портрет нового українського парламенту.

Партія регіонів зберігає вирішальний вплив на парламентську більшість, підтвердивши це обранням спікером парламенту Володимира Рибака та переобранням на пост прем’єра Миколи Азарова. Однак жодного принципового рішення регіонали не змогли б ухвалити, якби не підтримка формально опозиційних комуністів.

Сильною у порівнянні з попереднім парламентом є опозиція, до якої увійшли фракції "Батьківщини", УДАРу та "Свободи". Сила противників влади полягає, зокрема, і в тому, що вони здатні фізично протистояти представникам більшості.

Однак радикалізм окремих опозиціонерів уже звернув на себе увагу зарубіжних спостерігачів: у своїй грудневій резолюції Європарламент закликав демократичні сили в українському парламенті не об’єднуватися з партією "Свобода"

Нарешті, з перших днів своєї роботи парламент поставив руба питання про персональне голосування депутатів. У будь-якому разі, про наміри раз і назавжди вирішити проблему, з якою вже протягом багатьох років не може впоратися Рада, заявили очільники всіх фракцій парламенту та його спікер на додачу.

Новий Кабмін

Після закінчення парламентських виборів прем’єр Микола Азаров, який очолював виборчий список Партії регіонів, подав президентові заяву про відставку, а 3 грудня Віктор Янукович задовольнив її. Відповідно, згідно з нормами української Конституції, у відставці опинився весь уряд.

У другий день роботи нового парламенту Рада переобрала Азарова прем’єром. Ще через півтора тижні президент призначив склад другого уряду Азарова. Спостерігачі звернули увагу на посилення в ньому позицій груп впливу, які умовно пов’язуються з сім’єю президента та найбагатшим українцем Рінатом Ахметовим.

Ключовою фігурою у новому Кабміні називают першого віце-прем’єра, екс-главу Нацбанку Сергія Арбузова. Звучать навіть прогнози, що саме він у недалекому майбутньому, ще до президентських виборів, може стати наступним главою уряду.
Повідомляють Новини європейської України
Категорія: Політичні новини України | Переглядів: 793 | Додав: nowyny | Теги: політичні події 2012 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]