Розуміння того, що лежить під поверхнею Місяця, може мати вирішальне значення для майбутніх досліджень. Ряд місій вже склав карту деяких ділянок під поверхні Місяця. З усім тим, мало хто заглибився глибоко всередину, де можуть лежати великі лавові печери або потенційно цінні родовища води чи мінералів. Але це може змінитися. Інститут передових концепцій NASA (NIAC) профінансував нову технологію, розроблену командою Лабораторії реактивного руху (JPL), яка могла б розв’язувати давню проблему спостереження за тим, що знаходиться в середині Місяця.

Проєкт, Пасивно розширювана дипольна решітка для зондування Місяця (або PEDALS), використовує техніку саморозгортання для розміщення великомасштабної антени на поверхні Місяця. Після розгортання він може збирати дані про місячну під поверхню на відстані до кількох кілометрів, що можна порівняти з даними про найглибші дані, які ми коли-небудь збирали.

Наразі найглибші дані були зібрані місячним радіолокатором на орбітальному апараті SELENE (більш відомому як Kayuga). Однак його навмисно врізали в Місяць ще у 2009 році, і, незважаючи на здатність відстежувати сигнали на глибині до 5 км, він не давав нічого схожого на зображення високої роздільної здатності.

Лавові труби є однією з найбільш інтригуючих частин місячної під поверхні. Інші звуки, деякі з яких належати до пізніших місій Аполлона, мали вищу роздільну здатність, але могли досягати глибини, яка дозволила б краще зрозуміти структуру місячної поверхні. У презентації, створеній командою JPL, зазначено п’ять наукових завдань, які можуть бути вирішені за допомогою PEDALS, починаючи від картографування 3D-інтерфейсів вулканів і закінчуючи розумінням щільності гірських порід у певній місцевості.

Тож як система досягне цих цілей? ПЕДАЛІ приземлялися, використовуючи освячену часом традицію падіння на поверхню в подушці безпеки. Опинившись там, він розгорне гвинтливу стрілу, концепцію, яка була в центрі уваги вже кількох років досліджень NASA. Теоретично немає фактичних обмежень щодо розміру стріли педалей, але об’єм посадкової подушки безпеки та площа поверхні, яку повинна охоплювати антена, матимуть вплив.

Після розгортання PEDALS збирає дані за допомогою своєї антени. Те, як ця антена буде виглядати, залишається предметом дослідження, оскільки в презентації детально описано дві потенційні конфігурації – рамкову антену або з’єднаний диполь. Обидва мають переваги та недоліки, але команді JPL потрібно провести більше досліджень, щоб визначити, який із них буде більш корисним для використання на Місяці. Особливо цікаві лавові труби на Місяці.

Одне очевидне запитання: де ви можете розгорнути цю штуку? Пасивний перегляд місій «Аполлон» показує, що Місяць не дуже плоский, а масивні валуни розкидані безладно. Згідно зі звітом JPL, розрахунок великих розмірів каміння (за їхньою оцінкою, максимальний діаметр становить 50 см) і кількості місця, яке їм знадобиться для розгортання на полі, площа якого у багато разів перевищує площу розгорнутої антени.

Це не обов’язково порушує угоду, оскільки на Місяці є області, які відповідають критеріям – і, можливо, у найкращому випадку вони могли б отримати допомогу від автономного марсохода, щоб пересунути деякі камені зі шляху. Але наразі ця ідея, схоже, відкладена, оскільки незрозуміло, чи PEDALS отримав грант на фазу II після фінансування у 2021 році. Однак цілком імовірно, що розгортання великомасштабної антени на поверхні Місяця колись стане актуальним.