Засоби масової інформації можуть повідомляти про відомих людей і публікувати фото без їхнього дозволу, якщо мета публікації - інформування громадян, а не розвага, повідомляє DW.

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини.

Суд розглядав одразу два позови щодо однієї теми - ЗМІ і право на особисте життя відомих людей. До суду позивалися компанія Springer, що видає найпопулярнішу в Німеччині газету Bild, та принцеса Монако Кароліна.

У другому процесі видавництво Springer скаржилося на німецьке правосуддя, яке 2004 та 2005 року заборонило друкувати у газеті Bild будь-які матеріали та фото відомого німецького актора, що його заарештували через кокаїн.

З огляду на те, що актор, ім’я якого не розголошується, грав роль відомого комісара поліції і був широко відомий публіці, журналісти вирішили, що громадськість має право знати про його правопорушення. Німецький суд, однак, був іншої думки і наголошував на дотриманні права актора на особисте життя.

Тепер же Європейський суд з прав людини дійшов іншого висновку. Відповідно до вердикту, у цьому разі право громадськості на інформацію важливіше за право на особисте життя.

Тепер держава Німеччина має сплатити компанії Springer 17 тисяч євро компенсації та понад 32 тисячі судових витрат.

Натомість позов принцеси Монако Кароліни відхилено. Позивачка намагалася кілька разів заборонити використання власних фото друкованими ЗМІ Німеччини, але безуспішно.

Зокрема йдеться про фотографію, на якій Кароліна прогулювалася верхи. Цей знімок журнал Frau im Spiegel використав для того, щоб проілюструвати статтю про хворобу батька Кароліни - князя Монако Реньє та подальшу долю його дітей.

Німецький суд вирішив, що стан здоров’я князя та майбутнє монархії в Монако є суспільно важливою інформацією - і фото Кароліни було використано з метою інформування, а не розважання читачів. Тож позов принцеси відхилили.

Судді Європейського суду з прав людини погодилися з німецькими колегами.

Як повідомлялося, раніше КС визначив, що інформація про особисте та сімейне життя особи належить до конфіденційної інформації, і її збір, зберігання і використання державою, юридичними або фізичними особами без дозволу особи є втручанням в особисте життя.

Колишній голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко вважає це рішення КС таким, що сприяє корупції у владі. Жашківська райрада попросила КС розтлумачити відповідну статтю Конституції в жовтні 2011 року.

Варто сказати, що нинішня влада робить все, що в її силах, аби затінити свої дії "правовими рішеннями". Так, торік набув чинності закон про захист персональних даних, який правозахисники називають кроком до обмеження свободи слова і свободи доступу до інформації.