До 15 грудня МОЗ проведе в кожній області обговорення своєї ініціативи, що стосується трансплантації органів. Чиновники пропонують відмовитися від обов'язкового узгодження громадян на трансплантацію їх органів після смерті. Якщо людина не написала за життя відмову, то після її смерті органи будуть вилучені. Про те, яку концепцію розробляють лікарі, скільки громадян України має потребу у чужих органах, як до цього ставиться православна церква, правоохоронні органи та психологи, розповіли фахівці, передають "Известия в Україні".

Директор Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ, Руслан Салютін акцентує увагу на тому, що це ще не законопроект, а тільки ініціатива МОЗ, оформлена у вигляді концепції розвитку трансплантаційної служби України.

"Вона була розроблена групою фахівців, створеної за наказом Міністерства охорони здоров'я. Після того, як ми проведемо широке обговорення в суспільстві, з правоохоронними органами та профільним комітетом Верховної Ради, можна буде приступити до оформлення концепції у вигляді законопроекту. Одне з основних положень документа, який виноситься на обговорення, - створення єдиної служби, яка б координувала всю діяльність, пов'язану з трансплантацією органів, клітин, тканин. В цій службі повинна бути наглядова рада, куди в обов'язковому порядку будуть входити співробітники правоохоронних органів, представники релігійних та громадських організацій, благодійних фондів . Діяльність служби повинна бути прозорою, щоб не виникали інциденти, пов'язані з так званою чорною трансплантацією. Зараз такої служби немає, як немає ні трансплант-координаторів, ні налагодженої системи транспортування, ні чіткої системи контролю.

Салютін розповів, що зараз питаннями трансплантології займаються кілька департаментів Міністерства охорони здоров'я, а також деякі державні підприємства, що не дозволяє оперативно вирішувати проблеми. До того ж наявність такої служби дозволить скоротити видатки державного бюджету.

"Ми пропонуємо змінити існуючу презумпцію незгоди на презумпцію згоди. Що це означає? Зараз орган з тіла померлого можна вилучити тільки в двох випадках: якщо людина за життя дала на це згоду або ж її родичі після смерті згодні. Не секрет, що таких згод вкрай мало, а хворих, які потребують пересадки, навпаки, багато. Щорічно в Україні проходить близько 100 операцій з пересадки органів або тканин, тоді як таких операцій необхідно проводити близько п'яти тисяч. Тож ми пропонуємо запровадити презумпцію згоди, яка передбачає, що людина апріорі згодна віддати свій орган після смерті, якщо за життя не написала відмову. Ця пропозиція викликала гостру дискусію як у суспільстві, так і серед членів робочої групи. Але ми все-таки прийшли до висновку, що це потрібно вводити ".

"Так, одна подружня пара американців приїхала в Іспанію. Сталося ДТП, в якому загинула їхня дитина. За законодавством Іспанії, всі громадяни апріорі є потенційними донорами, тому що у них діє презумпція згоди. А в США навпаки, діє презумпція незгоди. Проте батьки американської дівчинки погодилися, щоб її орган пересадили іспанській дитині. Цей випадок отримав великий резонанс у ЗМІ - батьки загиблої дитини мало не стали національними героями Іспанії, тому що вони перейнялися проблемою місцевої дитини".

Він зазначив, що Україна дійшла до останньої межі в трансплантології, за якою прірва.

"Будемо відверті, поки лікарів вистачає. Але ми повинні задуматися про майбутнє своєї медицини та трансплантації. Бо трансплантація є локомотивом розвитку всієї медичної галузі. І нам зараз ніяк не можна розгубити існуючий потенціал. Наші громадяни змушені їздити за кордон і там проводити такі операції, фінансувати медицину інших країн. І поки вони цю можливість мають. Але рано чи пізно все закінчиться, тому що є Стамбульська декларація, і Україна її підписала. Вона говорить, що кожна країна повинна в першу чергу забезпечити донорськими органами своїх громадян, а не іноземців. Настане момент, коли пересадка органа негромадянам країни буде заборонена. Що тоді українці будуть робити в цій ситуації? Як ми зможемо допомогти їм? Невже потрібно буде їхати в Пакистан чи Іран, де процвітає торгівля органами? Звичайно, є система обміну органами в світі, але така велика країна, як Україна, ні в якому разі не повинна обмінюватися анатомічним матеріалом з іншими державами".

А ось єпископ Макарівський Іларій, голова Комітету з біоетики та етичних питань при Священному Синоді УПЦ заявив: українська православна церква в цьому питанні спирається на соціальну концепцію, яка співвідноситься з вченням церкви.

"Сама по собі трансплантологія, дарування органів - гарне, добре діло, коли людина з доброї волі віддає свій орган іншій людині, щоб врятувати їй життя. Але один з принципів, якого дотримується православна церква, полягає в тому, що дарування має бути добровільним. Людина сама повинна вирішувати: чи хоче вона пожертвувати свій орган. Крім того, в питанні презумпції незгоди або згоди церква схиляється більше до презумпції незгоди: у людини має бути вільний вибір, це стосується і її родичів, і людей, які її оточували. Людина не може стати доброю з примусу. Правильне рішення - тільки в серці людини. Церква не буде пропагувати, ми будемо просто проповідувати".

У свою чергу, Олександр Вакуленко, начальник управління Головного слідчого управління МВС України, підполковник міліції та представник Української православної церкви дуже задоволений, що так багато мас-медіа приділяє увагу цьому питанню. "Я сподіваюся, що дискусія у суспільстві дасть можливість показати, що трансплантолог рятує життя людей і дає надію безнадійно хворим. Тепер про те, як правоохоронці запобігають вже зараз зловживання в цій сфері, тому що якщо є попит, є і пропозиція. Завжди знайдуться люди, готові порушити закон, щоб допомогти вижити родичам. Нинішнє законодавство призвело до того, що кількість операцій з трансплантації в Україні мізерна в порівнянні з потребами. Тож спроби Міністерства охорони здоров'я поставити трансплантацію в нові законні рамки будуть вітатися МВС. Ми готові допомогти в розробці законопроекту, щоб запобігти можливості зловживань і кримінальних злочинів у цій сфері. Але ця галузь медицини має розвиватися в Україні, це однозначно".

"Єдине, що у нас поки що викликає побоювання, ця пропозиція дозволити проводити трансплантації не тільки державним установам (на сьогодні таких центрів в Україні існує сім), але і підприємствам недержавної форми власності. На мій погляд, цю норму в законопроект включати недоцільно. Ми не готові до того, щоб приватні фірми займалися такого роду діяльністю, навіть якщо вона буде ліцензійною".

Асоціація психологів: потрібно вести просвітницьку роботу про право відмовитися від донорства

Президент Асоціації психологів України Надія Лунєва вважає, що ініціатива МОЗ неоднозначна.

"Реципієнта тільки за те, щоб здійснювалися операції, і їхні шанси на виживання підвищилися. Але у потенційних донорів велика тривога, пов'язана з питанням введення презумпції згоди. Дуже мало інформації, ми не бачимо ініціатив МОЗ у відкритому доступі, ми обговорюємо тільки новини і чиїсь коментарі".

"Перш ніж приймати презумпцію згоди, потрібно вести роз'яснювальну, просвітницьку роботу, щоб було зрозуміло, що людина все-таки має право відмовитися від донорства. У нас є право надавати кваліфіковану медичну допомогу, право на здоров'я і життя. Якщо вводити презумпцію згоди, потрібно щоб не було ніяких лазівок для легалізації "чорної трансплантології", потрібно гарантувати людям, що лікар у першу чергу зробить все можливе для врятування життя людини, а вже потім, у разі смерті буде піклуватися про пересадку органу іншому "- зазначила вона.

"Мені здається, що презумпція незгоди - більш демократична, це не утискає свободу вибору особистості та її прав. Я вважаю донорство даруванням, і це дарування має бути добровільним" - резюмувала Лунєва.

Як відомо, 17 листопада МОЗ передав у Раду законопроект, що дозволяє використовувати органи українців після їхньої смерті, якщо вони не написали відмови від цього при житті. Трансплантологи зазначили, що в Україні населення дуже негативно ставиться до презумпції згоди, і тому потрібно, щоб відомі люди - спортсмени, політики, зірки - публічно підтримали законопроект.

У травні вже повідомлялось, що МОЗ пропонує революційний експеримент – загальне "автоматичне" донорство. Доки проект нового закону перебуватиме в стадії підготовки, десяткам тисяч хворих пересаджувати органи в Україні можуть лише від найближчих родичів.

Донорів – одиниці. Навіть серед родичів, кажуть лікарі, на пересадку зголошується лише 1 з 5 родин. Лікарі твердять: така ситуація для тисяч пацієнтів означає смертний вирок.

Нагадаємо, зараз, за даними МОЗ України, в країні діє Державна цільова соціальна програма "Трансплантація", працюють 7 державних трансплантаційних центрів. Щороку вони могли б робити приблизно 6500 операцій з пересадки печінки, серця, нирок, допомагати хворим на цукровий діабет. Проте, за даними головного трансплантолога МОЗ України, лікарі роблять лише 1% необхідних операцій.

Побоювання людей таки небезпідставні. Рік тому в Боярці працівників місцевого моргу звинуватили в тому, що вони нелегально вирізали у мертвих рогівки очей на продаж. У вересні 2011-го справу було передано до суду.