Місяць від дня вторгнення рф. Іноземні ЗМІ дають оцінку військовій тактиці ЗСУ та прогнозують події найближчих тижнів.

Західні експерти зауважують, що українські військові ефективно використовують отримане від країн НАТО озброєння, серед якого зокрема й протитанкові ракетні комплекси NLAW.

Американська преса називає умови для вдалого контрнаступу українських військ та попереджає про найближчі ризики для армії та цивільних, тоді як арабські журналісти розмірковують, якою може бути угода між Києвом і Москвою, що зупинить війну.

За місяць війни українські військові завдали значних втрат більшій і краще озброєній російській армії та стримали просування Москви на кількох фронтах за допомогою тактики засідок та перестрілок, цитує військових НАТО американська ділова газета The Wall Street Journal. Зокрема, мобільні українські підрозділи використовують знання місцевості та б’ють ворога по його слабких місцях: завдають ударів по бронетанкових колонах на головних дорогах і підривають боєздатність, перерізаючи постачання.

Втім, подібна тактика має обмеження. Вона добре працює на придушення вторгнення в місцях, де сили противника роззосередилися, і не дуже підходить для розгортання великого контрнаступу проти зосереджених сил — тобто для витіснення російських військ із окупованих східних та південних районів, де Росія має кращу здатність поповнювати запаси продовольства та пального для значної кількості своїх військ.

На думку західних спостерігачів, українці отримають кращі шанси на успіх у війні проти більш чисельної російської армії, якщо зможуть обмежити потік російських поставок боєприпасів, палива та продовольства. Наносячи удари по постачанню, українські військові можуть ефективно виводити з ладу танки та іншу важкоброньовану зброю, не атакуючи їх фізично — адже із танка без палива, боєприпасів та їжі для екіпажу мало користі, зауважує видання.

Західні експерти визнають: українська армія ефективно використовує зброю — як ту, що отримала від країн НАТО, так і вітчизняного виробництва, зокрема протитанковий ракетний комплекс Стугна та легкий переносний ракетний комплекс Корсар.

«Українці дуже креативні, дуже спритні. Вони використовують безпекову допомогу, яку отримують, — коментує виданню військовий чиновник НАТО. — Ці речі [зброя] не довго лежать на полиці. Вони [українці] дуже енергійні та дуже агресивні в обороні».

І все ж, нинішню військову тактику України можна назвати «відчайдушним захистом», вважає Нік Рейнольдс, дослідник лондонського аналітичного центру Королівський Обʼєднаний інститут оборонних досліджень. На його думку, українцям буде складно повернути під свій контроль окуповані території. Досягти суттєвих успіхів у боротьбі з агресором Україні вдасться лише якщо росіяни втратять можливість або волю воювати.

«Для України відновлення позицій залежить від морального духу та руйнування логістики на стороні Росії», — переконаний Рейнольдс.

Через місяць від початку війни наступ російських військ на Київ та інші великі міста сповільнився, але Росія продовжує бомбити та обстрілювати цивільне населення, аби підштовхнути Україну до підкорення, констатує американська медіа-компанія CNN. Її журналісти перелічують пʼять подій, що можуть відбутися у найближчі тижні.

Росія, що вже зазнала багатотисячних втрат серед військових, може збільшити інтенсивність повітряних обстрілів, аби убезпечити своїх солдатів. Згідно останніх повідомлень Міністерства оборони Великобританії, Росія стягує до України війська з усієї своєї території, а також бойовиків з Вірменії та приватних військових компаній, сирійців та інших найманців. Питання в тому, як довго Росія зможе витримувати великі втрати живої сили, зазначає видання.

Москва також може спробувати взяти в оточення українські війська на сході країни. Складно сказати, якими є справжні цілі російського вторгнення в Україну і що ховається за формулюваннями на кшталт «денацифікації», проте цілком імовірно, що у фокусі агресора залишається контроль над східними регіонами — Донецькою та Луганською областями. Саме там зосереджено найбільший контингент української армії і саме туди Росія спрямовує найкращі підрозділи власних збройних сил.

Ще один можливий сценарій — затяжний конфлікт на фоні переговорів. Цілком імовірно, що Росія втратила значну кількість солдатів, озброєння та техніки у війні, і хоча в минулому вона брала участь у тривалих конфліктах, вона не захоче виходити із цього із повністю знищеними збройними силами, пише CNN. «Та якщо йдеться про те, яка з країн може вкладати більше ресурсів і терпіти більше болю заради перемоги, то Росія має досвід завдання значної економічної шкоди собі та страждань власному народу задля продовження воєн», — нагадує Кейр Джайлз, експерт у справах Росії з британського аналітичного центру Chatham House.

Тривожною видання називає перспективу масових депортацій українців до Росії. За даними російських ЗМІ, «гуманітарними коридорами» із Маріуполя до РФ вже перевезли 60 тис. українців. «Росія має історію диких і жорстоких репресій проти мирного населення в будь-якій місцевості, де організовується будь-який рух опору. Вона вже вдалася до депортації людей із Маріуполя до віддалених частин Росії, що безпосередньо [нагадує] російський сценарій ХХ століття для вирішення таких проблем», — коментує Джайлз.

І, нарешті, ще мільйони українців можуть залишити країну, яка зазнає дедалі більших руйнувань. Війна вже призвела до найбільшого руху біженців у Європі з часів Другої світової війни. Понад 3,5 млн громадян вже залишили Україну, і щодня їхня кількість збільшується приблизно на 100 тис. При цьому, як показує досвід попередніх воєн, часто біженці вже не повертаються додому — або через те, що повертатися нікуди, або через страх перед новою війною. І, до речі, про це також мають подбати переговорники. Якщо дипломатичне вирішення таки буде знайдено, чи буде цього достатньо, аби попередити нову війну?

Про перспективи миру для України після місяцю війни розмірковує і арабське видання Al Jazeera. Ціна війни для Росії, України та всього світу постійно зростає. Тож, укласти угоду — в інтересах обох сторін, цитує експертну думку видання. Втім як могла б виглядати деескалація або припинення війни і що це означатиме для двох країн?

Від початку війни з’являлося чимало сценаріїв її розвитку. Бліцкриг із розгромом української армії та захопленням влади у Києві, що його від початку планували у Кремлі, провалився. Так само стихли побоювання ядерної війни, спровоковані наказом російського диктатора від 28 лютого про приведення у підвищену бойову готовність ядерних сил країни. Відмова НАТО ввести війська до України або закрити над нею небо зробила маловірогідним й інший сценарій — повну військову поразку Росії. Таким чином, на перший план вийшли два інші варіанти: певна форма мирного врегулювання або затяжний конфлікт.

Останні повідомлення преси вказують на помʼякшення переговорницьких позицій обох сторін. За словами міністра закордонних справ Туреччини Мевлюта Чавушоглу, який минулого тижня відвідав Київ та москву, президент України Володимир Зеленський згоден не наполягати на членстві у НАТО за умов ґрунтовних безпекових гарантій з боку Заходу. В Києві також готові обговорювати такі вимоги Кремля як роззброєння, статус російської мови та заборону деяких ультра-правих рухів, зазначає Чавушоглу. Проте більш складним викликом залишається домовленість щодо статусу окупованих українських територій — Криму та Донбасу.

«І для путіна, і для Зеленського поступка в цьому питанні потягне за собою серйозні політичні наслідки або дорівнюватиме капітуляції, якої обидва прагнуть уникнути заради свого політичного виживання», — пише Al Jazeera.

Нездатність досягти домовленості виллється у затяжну війну, вважають опитані виданням експерти. Втім, вони підкреслюють: «сирійський сценарій», коли війна тягнеться роками, в Україні малоймовірний. По-перше, болючі санкції Заходу підірвуть здатність росії підтримувати тривалу військову присутність в Україні, що вже призводить до значних втрат живої сили та фінансових витрат у десятки мільйонів доларів на день. По-друге, росія матиме проблеми зі збереженням контролю над окупованими територіями, де населення лояльне до Києва. І по-третє, західна економічна та військова підтримка української армії здатна посилити український опір і ускладнити будь-яке майбутнє просування російських сил.

Та як би не розвивалися події, війна у будь-якому випадку змінить обидві країни.