Ця робота схожа на пазл, а іноді це просто головоломка: команда Центрального банку Південної Кореї творчо намагається визначити економічне зростання Північної Кореї. Для цього варто також звернути увагу на дим з коминів.

Супутники спостерігають за активністю шахт, будівництва та сільського господарства. Вони підраховують, скільки разів дим піднімається з димарів важливих фабрик. Реєструють стихійні лиха і ракетні випробування. Використовуючи ці різноманітні дані, «команда з економіки Північної Кореї» південно-корейського Центрального банку намагається виявити зростання чи падіння північно-корейської економіки.

«Банк займається світовою економікою, інфляцією, створенням робочих місць та інноваціями. Моя посада тут не найбажаніша», говорить Чо те Хен, сидячи в кімнаті для нарад з видом на скайлайн центру Сеула, і сміється.

Цей вчений-економіст роками займається питаннями народного господарства Північної Кореї і очолює команду з квітня 2017 року. Він оприлюднює публічні документи на веб-сайті Центрального банку, співпрацює з різними економічними установами та передає конфіденційні звіти міністерствам економіки, фінансів та оборони, а також національній розвідці.

На міжнародному рівні даними команди з економіки послуговується статистичний відділ ООН. Значна частина конфіденційна і не публікується. «Ми розуміємо, що люди хочуть докладнішої інформації, але, на жаль, ми не можемо розголошувати усе», каже Чо.

Ця робота схожа на складання пазлів

Команда з економіки Північної Кореї існує у своїй нинішній формі з 2014 року, її попередниця була створена ще на початку 1990-их років. Контекстом послужило падіння соціалізму в Східній Європі, а особливо возз’єднання Німеччини.

«Приклад Німеччини дав Південній Кореї відчуття, що вона скоро возз'єднається», — говорить Чо. З цією командою ми хотіли якнайкраще підготуватися до цього». У подальші десятиліття до Південної Кореї регулярно запрошували колишніх німецьких політиків, які були задіяні у возз’єднанні Західної та Східної Німеччини, щоб вони ділилися своїми знаннями та досвідом.

Возз'єднання Кореї все ще не відбулося, але економічна команда продовжує вивчати економіку Північної Кореї. Це непросто, адже Північна Корея не публікує економічну статистику з середини 1960-их років. Окрім того, режим Кім Чен Ина не має репутації надійного й чесного, тому всі економічні показники доводиться визначати ззовні.

Те, як це функціонує, найкраще порівняти зі складання пазлів. Численні південно-корейські міністерства, науково-дослідні інститути і приватні організації надають дані, які можна використовувати як індикатори для дослідження економіки Північної Кореї в цілому.

Чо те Хен і його команда звертають увагу на найдрібніші деталі: потоки води на греблі, дим із коминів, скільки будується будинків, скільки вугілля країна експортує в Китай. Велика частина цього робиться на основі супутникових знімків, які недоступні для всіх і вимагають фахових знань для їх правильної інтерпретації. Окрім того, проводять моделювання, щоб приблизно оцінити масштаби врожаю в країні. «Після отримання всіх даних потрібно визначити, які дані відсутні, і врахувати їх при обчисленні», пояснює Чо.

Залишається багато питань та зауважень

На відміну, наприклад, від Німеччини, де валовий внутрішній продукт (ВВП) щорічно визначає Федеральне статистичне управління, в Південній Кореї за це відповідає Центральний банк. Зважаючи на цей професійний досвід, економістам також доручили визначити цю цифру для Північної Кореї. «У нас є комп’ютерна програма, яка визначає ВВП Південної Кореї на основі всіх відповідних економічних даних. На її основі ми розробили версію для економіки Північної Кореї», — говорить Чо.

На цій основі дані про ВВП Північної Кореї публікують раз на рік – звичайно, це лише оцінки. «У 2020 році у нас було економічне скорочення на 4,5% в порівнянні з минулим роком, а в 2019 році – зростання на 0,4%». Минулого місяця стало відомо, що північно-корейська економіка в 2021 році знову трохи скоротилася, на 0,1%.

Команда Чо зосереджена головно на визначенні зростання (чи скорочення) ВВП Північної Кореї і меншою мірою на його розмірі. «Зростання для нас актуальніше, бо більше демонструє розвиток північно-корейського народного господарства». Економіст порівнює економічний розвиток Північної Кореї останніх років зі сходами вниз, де після різкого зниження настає стагнація, подальше зниження і нульове зростання.

Багато застережень та проблем є й при визначенні цифри, яка має уможливити досить точну оцінку економіки Північної Кореї. «Ми використовуємо південнокорейські системи, які, хоч і можуть змістовно визначати темпи зростання, але не визначають розмір», — говорить Чо. Південно-корейська економіка вільного ринку, десята за об’ємом у світі, має іншу структуру, ніж хвороблива економіка Північної Кореї.

«Ми обчисляємо економіку Північної Кореї в південнокорейських вонах, бо наша система заснована на цьому. Як нам це перетворити?», — каже Чо, запитально махнувши рукою. «Використання обмінних курсів видається мені сумнівним. У країнах, що розвиваються, вони часто сильно відрізняються від паритету купівельної спроможності (ПКС)». За межами закритої країни важко визначити ціни та обсяги. Водночас Північна Корея з її сучасною зброєю масового знищення не є типовою країною, що розвивається.

Північна Корея безперервно бореться з економічними проблемами

«Особисто я оцінюю ВВП на душу населення приблизно в $1000, хоча цю цифру важко інтерпретувати через вже згадані обмінні курси», — говорить Чо. «Я вважаю, що найкращий спосіб сказати щось про економіку Північної Кореї — спершу визначити паритет купівельної спроможності, а потім перевести його в долари США». Щоправда, кожен метод залишається певною формою складних головоломок.

З 1990-их років Північна Корея майже безперервно бореться з економічними проблемами, які передовсім зачіпають 25 млн жителів. «Північна Корея – соціалістична диктатура, де членів сім’ї Кім шанують як богів. Режим дуже вправний у контролі всієї поведінки і думок своїх громадян», — пояснює Чо. За його словами, одне з п’яти домогосподарств задіяне у стеженні за іншими громадянами – не надто оптимальне використання потенціалу робочої сили.

За словами Чо, коли Кім Чен Ин прийшов до влади наприкінці 2011 року, торгівля спершу збільшилася, і в країні почали толерувати скромніші форми ринкових сил. Цей початковий оптимізм закінчився новими, жорсткішими санкціями ООН та спалахом пандемії.

«Перші санкції (після першого ядерного випробування в 2006 році, - Ред.) були зосереджені головно на секторах, які уможливлювали програму зброї масового знищення», — говорить Чо. «Вони не мали аж такого великого впливу на економіку в цілому». Віхою стали каральні заходи в 2017 році, коли конфлікт між Кім Чен Ином і президентом США Дональдом Трампом загострився у дні Fire and Fury («вогню і люті)».

«Санкції, введені тоді, фактично були спрямовані проти основних експортних продуктів Північної Кореї: одягу, вугілля, залізної руди, риби і морепродуктів і багато чого іншого», — говорить експерт. Окрім того, країні довелося виводити своїх примусових працівників з-за кордону. Це вразило північно-корейську економіку в саме серце.

Ще одним поворотним моментом стала пандемія коронавірусу. З січня 2020 року кордони Північної Кореї закриті, весь імпорт і експорт на довго зупинені. Країна запровадила жорсткіші обмеження, ніж зони санкцій ООН. «Особливо сильно постраждав толерований чорний ринок, Кім Чен Ин знову повністю поклався на централізоване управління».

Сеул, як і раніше, готовий допомагати Північній Кореї

На запитання, чи економіка Північної Кореї на межі краху, Чо починає сміятися. З 1990 року це передбачали незліченну кількість разів, але цього так і не трапилось. «Таке завжди важко передбачити, а з Північною Кореєю взагалі неможливо», — говорить Чо. «Як неодноразово виявлялося, країна протистоїть всім поширеним теоріям у питанні прогнозування її економічного прогресу».

Тим не менш, Чо вважає, що у разі продовження такої динаміки Пхеньян буде змушений шукати співпраці із зарубіжними країнами. «Задля збереження влади режим має послабити контроль».

Центральним пунктом роботи президента Мун Чже Іна, який пішов у відставку в травні, було зближення з Північною Кореєю, і в цьому, на думку деяких критиків, він зайшов надто далеко. Попри його невтомні зусилля, він нічого не досяг, окрім кількох вражаючих фото. Північна Корея реагує мовчанням навіть на південно-корейські пропозиції щодо постачання протиковідних вакцин та іншої медичної допомоги.

Втім, у Сеулі й надалі готові допомагати Північній Кореї, якщо комуністична країна відкриється. «Якщо вони відмовляться від ядерної зброї, ми зможемо надати їм все, що вони захочуть. Тут є цілі склади, повні нових комп’ютерів, які можна відправити прямо через кордон», — говорить Чо з сяючими очима. «Багато тутешніх громадян хочуть поїхати в Північну Корею, щоб допомагати там, де потрібна допомога». Якщо це колись стане можливо, він хотів би щосуботи їздити зі своїми дітьми в Північну Корею й допомагати там, де зможе.