Кремль різко поміняв тактику поведінки з Україною в газовій сфері, публічно звинувативши "Нафтогаз" в несанкціонованому відборі палива під час значного лютневого похолодання. А "Газпром" заявив про загрозу залишити Україну без транзитних доходів. Подібні заяви експерти пов'язують з наближенням президентських виборів в Росії і відмовою Києва приєднуватися до зони вільної торгівлі в рамках СНД на умовах Москви.

Президент Росії Дмитро Медведєв зажадав від глави "Газпрому" Олексія Міллера "розібратися" з "Нафтогазом Україна", який нібито перевищував норми відбору російського газу з газотранспортної системи, "в рамках корпоративних процедур та цивільно-правових механізмів", пише Світлана Долинчук в статті "Ворогів знайшли" в газеті "Экономические известия".

За словами Олексія Міллера, в лютому нинішнього року, "коли замерзли Дунай і канали у Венеції" і "європейські споживачі російського газу звернулися з проханням збільшити поставки через аномально низьких температур", Україна несанкціоновано відбирала транзитний паливо. "Газпром" зробив все необхідне, проте значні обсяги газу до Європи не доходили", - зазначив топ-менеджер російської монополії. Він підкреслив, що "це завдало фінансовий і репутаційний збиток "Газпрому".

Звинувачення в несанкціонованому відборі газу Олексій Міллер обгрунтовує розрахунками, заснованими на прохання України в нинішньому році зменшити закупівлі з 52 до 27 млрд. куб м газу в рік. Розподіливши споживання 27 млрд куб м газу на рік за місяцями, глава "Газпрому" підрахував, що з урахуванням зростання попиту в умовах різкого похолодання "Нафтогазу" буде недостатньо 27 млрд куб м, а знадобиться більше 60 млрд куб м, щоб покрити попит на внутрішньому ринку.

В "Нафтогазі" вчора заявили, що з початку холодів компанія не відібрала жодного кубометра з обсягів, які транспортувалися "Газпромом" до країн Європи. Якби російська сторона звернулася до нас, ми могли б допомогти європейським споживачам, як ми допомогли Туреччині", - цитується заступник голови правління компанії Вадим Чупрун в заяві НАК.

В "Нафтогазі" підкреслюють, що, відповідно до умов чинного контракту на поставку природного газу між "Нафтогазом" і "Газпромом", добові обсяги споживання газу Україна не фіксуються, зате визначаються щоквартальні обсяги поставок енергоресурсу. Раніше претензії "Газпрому" відкидала й інша транзитна країна - Болгарія (через неї газ йде в Туреччину), пишуть Дмитро Бєліков і Олег Гавриш в статті "Газ знову кудись випарувався" в газеті "КоммерсантЪ-Украина".

Черговий газовий конфлікт України і Росії, викликаний холодами і недопоставками російського газу до Європи, почався після візиту в Україну голови держдуми Сергія Наришкіна. Ні разу не брав участь до цих пір в переговорах по газу він привіз в Україну якийсь документ, який сам називав новим варіантом газового контракту.

Російські чиновники, причетні до підготовки документа, неофіційно говорили газеті "КоммерсантЪ-Украина", що "це ніякий не контракт, а лише запрошення України до подальшого діалогу". Українська ж сторона в свою чергу пояснювала газеті "КоммерсантЪ-Украина", що в документі "навіть обговорювати нічого", оскільки він "абсолютно порожній". В цілому варіант контракту пана Наришкіна зводився до того, що Росія як і раніше наполягає на одноосібному контролі над українською газотранспортною системою, а в обмін на зобов'язання України не знижувати закупівлі в 2012 році до 27 млрд кубометрів (замість належних 33 млрд) "Газпром" пропонує стандартну для ринку Європи 10-відсоткову знижку на газ.

Згідно з контрактами, укладеними між "Газпромом" і "Нафтогазом", сторони вирішують свої суперечки в Стокгольмському арбітражі. Проте конфлікт не дійде до реальних судових розглядів. Якщо несанкціонований відбір Україною і мав місце, говорить Віталій Крюков з російського ІФД "Капітал", то збитків "Газпром" від цього не поніс, бо газ в країну поставляється безмитно, ціна його висока, а плече поставок коротке.

До того ж вартість 438 млн кубометрів за мірками "Газпрому" мізерна ( 180 млн дол виходячи з ціни газу в 412 дол за тисячу кубометрів). На думку пана Крюкова, претензії російської монополії носять "політичний характер", вони не тільки чинять тиск на Україну, а й переконують Європу, зіткнулася під час холодів з недопоставками газу, в необхідності підтримки проекту South Stream (Єврокомісія відмовляє йому у пільги).

Тиждень тому аналітики Rye, Man & Gor Securities критикували "Газпром" за намір вже в грудні почати будівництво дорогого (15,5 млрд євро), але не має пільг і перспектив газопровід South Stream. Нинішній тиск "Газпрому" на Україну тим більше дивно, продовжує Віталій Крюков, що справжня причина зриву поставок газу з Росії в ЄС - це слаборозвинена система ПСГ як в Росії, так і в Європі. Представники "Газпрому", які на зустрічі з прем'єром Володимиром Путіним вже визнавали, що контракти з Італією та Польщею зірвані з їх вини, вже заявили, що монополіст вкладе в розвиток ПСГ додаткові 250 млн євро.

Експерт Інституту Горшеніна Володимир Застава прогнозує, що найближчим часом не варто очікувати потепління у відносинах Москви і Києва, пише газета "Экономические известия". "З відкритих джерел, а також за інформацією наших російських колег можна зробити висновок про те, що видима напруженість у відносинах Києва і Москви тільки наростає", - зазначив він.

Володимир Застава також нагадав про візит до Києва, який відбувся на початку цього тижня, спікера Держдуми РФ Сергія Наришкіна: "Якщо спробувати зібрати інформаційні осколки про візит Сергія Наришкіна і його переговорах з українськими чиновниками, то вийде наступне: Москва запропонувала Україні 10%-у знижку на постачається газ в обмін на синхронну ратифікацію Договору про створення зони вільної торгівлі з країнами СНД. Можна припустити, що створення ЗВТ є одним з елементів виборчої кампанії Володимира Путіна. Українська сторона на пропозицію російських колег відповіла відмовою, який озвучив глава фракції Партії регіонів у Верховній Раді Олександр Єфремов".

Не виключено, що ця обставина також стала приводом для гучних заяв з боку російської влади. Крім розглядів за несанкціонований відбір газу, нинішній господар Кремля Дмитро Медведєв, якого, за прогнозами експертів, після виборах 4 березня замінить Володимир Путін, доручив Олексію Міллеру "довести до українських друзів позицію, пояснити, чому збільшується потужність газопроводу "Південний потік" і продовжити переговори з газового співробітництва".

Заява по російським проектам в обхід України вчора зробив офіційний представник "Газпрому" Сергій Купріянов. Він зазначив, що після реалізації запланованих "Газпромом" газотранспортних проектів "Південний потік" і "Північний потік", враховуючи вже наявні у власності компанії транспортні потужності в Бєларусі і в Чорному морі, транзитне значення України для експорту російського газу буде дорівнювати нулю.

Але експерти вважають, що "Газпром" може відмовитися від будівництва "Південного потоку", який є в більшій мірі політичним, а не комерційним проектом, якщо буде отриманий контроль над українською ГТС.

Українські експерти вважають такі заяви не більш ніж відгомоном важких переговорів між Росією і ЄС, в яких наша країна опинилася в ролі мужика, у якого від бійки двох панів "тріщить чуб", пише Андрій Гаценко в статті "Київ знову звинуватили у відборі зайвого газу" для газети "Комсомольская правда в Украине".

"З одного боку, Росія намагається втягнути Україну в продовження газових переговорів, і візит Наришкіна пов'язаний з тим, що нас хочуть змусити купувати великі обсяги газу, - говорить експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук. - З іншого боку, ведуться переговори між Росією та ЄС щодо збільшення обсягів поставок в західному напрямку. Що б не говорили про кризу, але зараз Європа вийшла на обсяги споживання 2008 року. І проходять ці переговори без участі України, хоча мова йде і про нашу трубі в тому числі. Європа вимагає від Росії гарантій збільшення поставок, а у тих немає коштів для розробки нових родовищ. Не так давно у наших сусідів зірвався контракт на 20 мільярдів з Китаєм, ось вони і намагаються тепер домовитися про фінансування з Європою. Тому мені здається, що нові звинувачення нашої країни у несанкціонованому відбиранні газу - це більше сигнал ЄС, мовляв, давайте забудемо, що ми вас підвели взимку, зробимо вигляд, що в усьому винна Україна, і продовжимо переговори".

Колишній представник президента України з міжнародних питань енергетичної безпеки Богдан Соколовський у коментарі газеті "День" сказав про "відбір", пише Віталій Княжанський в статті "Звинувачення без злочину": "Це, поза сумнівом, тиск на Україну, бо Україна ніколи не крала і не краде зараз. Але вся веремія все ж таки через те, що в нас немає чіткої риски передачі газу на східному кордоні. Якби вона була, то всі точно знали б, скільки ми прийняли газу, скільки віддали і звідки його взяли (це вже інше питання). І питання було б вичерпано. Річ у тім, що газотранспортну систему було збудовано в Радянському Союзі таким чином, що вона об’єднує функції і внутрішнього постачання газу, і його транзиту до інших країн, і російська сторона, коли перебуває в кризовій ситуації, на жаль, спекулює на нашій системі. А насправді за всім цим стоїть всього лишень бажання чинити тиск на українську сторону на сьогоднішніх переговорах щодо ціни газу, так як і на всьому фронті стосунків двох країн".

Незалежний енергетичний експерт Олександр Нарбут також вважає заяву про додатковий відбір тиском на Україну. При цьому він зазначає, що час скандального повідомлення не випадково збігся з російською вимогою синхронно з Держдумою підписати договір про зону вільної торгівлі з СНД. Цього, на думку експерта, напередодні виборів домагається як "інтеграційного імпульсу" від України кандидат на посаду президента Росії Володимир Путін. "Що стосується проекту газової угоди, то, - зазначає Нарбут, - Росія шукає спосіб, щоб відвадити Україну від Стокгольмського арбітражу. І шляхом дрібних рухів назустріч - так званою корекцією ціни - прагне піти від дискусій про збалансованість газових стосунків".

Шляхом невеликої поступки, яка кардинально не вирішить українських проблем, як на рівні "Нафтогазу", так і національного бюджету, "наришкінський" договір (його привезено до Києва главою Держдуми Сергієм Наришкіним) ставить собі на меті зберегти виручку "Газпрому" в Україні, тобто обсяги газу, що постачається до України, і висхідний ціновий тренд, говорить Нарбут. Ситуація, на його думку, сьогодні нагадує час Харківських угод, які створювали ілюзію виграшу, хоча його й не було. Росіяни розуміють, що наступний раунд переговорів із європейськими компаніями попереду і розширити обсяги продажів у Європі їм не вдасться. Але чи вдасться РФ нав’язати Україні ту монопольну конструкцію, про яку йдеться в договорі, запитує Нарбут. Він вважає, що Україна має розробити свій варіант. "Угода має готуватися українським урядом, затверджуватися на рівні РНБО і лише тоді виноситися на переговори на рівні президентів", - пропонує експерт.

Глава комітету енергетичної незалежності України Іван Надеїн зазначає, що необѓрунтований наїзд на Україну в першу чергу свідчить про те, що новий російський проект договору не викликав захвату в Україні. "Твердження про відбір, - говорить експерт, - це черговий етап газової війни між Україною та Росією". Він також вважає, що таким чином світові намагаються продемонструвати неспроможність України як транзитера газу до Європи і домогтися підтримки в будівництві "Південного потоку". А ще, на думку Надеїна, Росія намагається забити клин між Україною та Євросоюзом, вплинувши, таким чином, на участь європейських компаній у тристоронньому консорціумі з питань управління українською ГТС. А основний месидж звинувачень у "відборі", на думку експерта, якось покарати Україну за несприймання нових російських пропозицій, які не відповідають національним інтересам нашої країни.