Сьогодні, 28 січня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №3087-д про створення Бюро економічної безпеки, який має забрати у силових органів повноваження займатися фінансовими злочинами

Підтримали законопроєкт 246 парламентарів. Із них – 201 зі "Слуги народу", 3 – із "За майбутнє", 17 – з "Довіри", 16 – з "Голосу" і 5 позафракційних.

Зазначимо, що сам проєкт має довгу історію. Ще минулого вересня, під час засідання в Офісі президента, серед інших завдань Володимир Зеленський назвав ухвалення закону про Службу фінансових розслідувань, окресливши дедлайн до 1 грудня 2019 року.  Але виконувати волю голови держави не поспішали.  Говорити про нього з новою силою почали вже у липні року поточного. "Слуги" знову загорілися ідеєю нового правоохоронного органу, який має увібрати в себе функції щодо розкриття та розслідування економічних злочинів, які нині розпорошені між кількома силовими структурами - МВС, СБУ, ДФС та інших.  Тоді ж у Раді зареєстрували законопроєкт, який 3 вересня депутати перевели на новий рівень, проголосувавши у першому читанні.

До слова, абревіатура назви нового органу, БЕБ, дещо співзвучна з назвою відомого свого часу підрозділу міністерства внутрішніх справ УБЕП (управління по боротьбі з економічною злочинністю), яке в дев'яності та двотисячні активно кошмарило український бізнес, що тільки-но ставав на ноги.

Але що б не несла в собі назва нового органу, його поява у певному сенсі знаменує завершення першого етапу накопичення влади і перехід до другого - в якому одну з головних ролей відведено переформатуванню економічних стосунків всередині держави.

Старі тіні нового Бюро

Влітку минулого року ідеологом нового проекту був на той час секретар Ради нацбезпеки та оборони Олександр Данилюк

Його задум утворити в Україні аналог американського FinCEN оформився ще тоді, коли Данилюк був міністром фінансів в уряді Гройсмана. (FinCEN - Державне агенство США з протидії фінансовим злочинам - є підрозділом міністерства фінансів США, яке збирає і аналізує інформацію про фінансові операції щоби боротись з відмиванням грошей, фінансуванням тероризму та іншими фінансовими злочинами.

У Данилюка була підтримка на рівні керівництва FinCEN, яке декларувало наміри допомогти своєму українському колезі у створенні аналогічної структури. Але коли Данилюк залишив посаду міністра фінансів у червні 2018 року, ідея =загальмувала - в тому числі і через протидію з боку силовиків.

Аж поки президентом не було обрано Володимира Зеленського, а Данилюк, який став членом його команди, не зміг повернутись до викохування свого улюбленого дітища. Він витяг з-під сукна законопроект, який розроблявся раніше. Його доопрацювали і подали у Верховну Раду. Причому навіть раніше, ніж того хотів сам Зеленський.

Після того президент визначив законопроект як невідкладний, але це не скоротило шлях до його ухвалення - після звільнення Данилюка законопроект знову забуксував. Аж поки на Банковій не вирішили, що настав час для створення економічного спецназу з надзвичайно широкими повноваженнями і прямим підпорядкуванням президенту.

Що задумав Зеленський

Новий законопроект по суті є клоном свого попередника. Але має кілька суттєвих відмінностей.

В попередньому проекті, який подавався минулого року, передбачалося, що Бюро буде перебувати у системі міністерства фінансів, а тому директора мав призначати уряд.

Цього ж разу вирішили не розводити демократію і  чітко визначили, що директор Бюро економічної безпеки України призначається на посаду президентом України.

Директор БЕБ має бути слухняним, адже у законі буде передбачено можливість його звільнення фактично у будь-який момент. Зокрема, вказується, що директор залишає посаду у випадку, зокрема, визнання президентом України, Верховною Радою України роботи Бюро економічної безпеки України незадовільною за результатами звіту директора. Тобто формально господар Банкової може просто викликати директора до себе, змусити його прозвітувати і за підсумками звіту виявити незадоволення. І в ту ж мить видати указ, вказавши директору шлях до служби зайнятості.

Гранична чисельність працівників центрального апарату та територіальних управлінь Бюро економічної безпеки України становить не більше 4 тисяч осіб. Тоді як у попередньому проекті автори збиралися обмежитись 3 тисячами.

Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може бути меншим,  аніж 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Заробітна плата працівників  Бюро економічної безпеки України складатиметься з посадового окладу, надбавки за вислугу років, доплат за доступ до державної таємниці та спеціальне звання і науковий ступінь. Також бебівцям платитимуть премію в розмірі 30 відсотків посадового окладу.

БЕБ в частині організації роботи буде класичним правоохоронним органом з повним набором поліцейських функцій і оперативно-розшукових заходів: проводити стеження за допомогою спеціальних технічних пристосувань, проникати в житло або застосовувати вогнепальну зброю.

Досудове слідство у профільних справах також буде прерогативою Бюро.

Сферою діяльності Бюро, окрім податкових, будуть й такі види злочинів, як отримання монопольних надприбутків, порушення правил конкуренції, шахрайство, кіберзлочинність, порушення споживчих норм і стандартів, фальсифікація бухгалтерської звітності і загалом всі злочини в сфері господарської діяльності, які прямо або побічно завдають шкоди публічному інтересу в сфері фінансів, а також пов’язаних з ними інших кримінальних злочинів у сфері господарської діяльності та проти власності.

Для співробітників Бюро буде забезпечено доступ практично до всіх автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних, власником яких є держоргани або органи місцевого самоврядування. За відсутності прямого доступу до інформації, співробітники можуть отримати все що їм потрібно за запитом до відповідного органу. В списку органів, що зобов'язані співпрацювати: Нацбанк, Антимонопольний комітет, прикордонна служба, податкова, фінконтроль, митниця та інші.

Бюро дозволяється залучати консультантів на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах: кваліфікованих спеціалістів, у тому числі іноземців, з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів для забезпечення виконання повноважень Бюро фінансових розслідувань.

У Бюро також можуть бути свої агенти поза штатом, які працюватимуть за винагороду - так звані "стукачі".

Штат Бюро складатимуть державні службовці з військовими званнями - від лейтенанта до генерал-майора. Всіх детективів та керівників у Бюро братимуть на роботу лише після проходження тестування на поліграфі.

У спостерігачів та експертів щодо нової економічної спецслужби є певні застереження та побоювання, адже така концентрація фінансово-охоронних функцій в одному правоохоронному органі є доволі ризикованою практикою. По суті створюється потужний "монстр". І його керівник матиме можливість притиснути до нігтя практично будь-якого суб'єкта господарювання - від дрібного ФОПа з овочевою яткою до олігарха.

Примітною є концентрація впливу на БЕБ в руках президента, тоді як Верховна Рада не матиме ефективних інструментів контролю за діяльністю Бюро.

Саме цей аспект підпорядкованості визначатиме основну спрямованість нового правоохоронного органу - БЕБ перебуватиме цілком в руках президента і виконуватиме його настанови щодо переслідування і покарання невгодних осіб. Якщо говорити прямо, то це буде потужна репресивна структура, в якій буде зосереджено надзвичайні повноваження з виконання каральних функцій щодо осіб та процесів, в яких відбувається хоч найменший рух грошей.

Ця служба дасть президенту важелі тиску фактично на кожного суб'єкта економічних стосунків в Україні. І, відповідно, стане фактором відтворення у країні потужного президентського правління замість парламентського.