Єврокомісія представила доповідь про виконання Україною Плану дій (ПД) за лібералізації візового режиму з Євросоюзом. У Брюсселі чітко дали зрозуміти, що оптимізм українських чиновників щодо завершення його першої фази перебільшений, і Києву доведеться доопрацювати своє домашнє завдання. Незважаючи на явне загасання ідеї євроінтеграції, Україна не робить ніяких кроків і в напрямку євразійського об'єднання.

Лібералізація візового режиму з ЄС - чи не єдиний напрям, на якому Україна може досягти реального прогресу вже в найближчі роки. Адже на відміну від введення в дію Угоди про асоціацію з ЄС, яка пов'язується з політичними факторами, тут багато технічних та інституційних питань, здійснити які набагато простіше, пише Ксенія Лазаренко у статті "Обігнати Молдову" для газети "Экономические известия".

На першому етапі ПД Київ зобов'язався забезпечити ухвалення необхідної законодавчої бази і державних програм у сферах, охоплених візовим діалогом, і імплементувати прийняті документи. Рішення про перехід до другого етапу буде прийматися Радою ЄС на підставі звіту Єврокомісії щодо виконання Україною взятих зобов'язань.

Заступник голови МЗС України Павло Клімкін недавно відрапортував, що звіт Єврокомісії очікується позитивним. Тим часом Єврокомісія констатує "обмеження прогресу" у виконанні Плану дій.

Україна не завершила формування законодавчого поля. Це стосується запровадження міжнародних біометричних паспортів. Автори доповіді відзначають прийняття плану по заміні старих паспортів на нові, і звертається увага на те, що до цих пір не підписаний закон "Про документи, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України". Закон про біометричні паспорти ветував президент України Віктор Янукович. На його думку, законопроект містить ризики порушення прав громадян, передбачених Конституцією, а отже і міжнародних зобов'язань.

У парламенті зареєстрований законопроект про біометричні паспорти, співавторами якого є депутати від Партії регіонів, повідомляє Сергій Сидоренко в статті "Депутати звернули на особистості" в газеті "КоммерсантЪ-Украина". Як стало відомо газеті, свою редакцію документа підготували також у Міністерстві юстиції. Експерти побоюються, що боротьба між Мін'юстом і депутатами призведе до зриву прийняття закону і ускладнить переговори з Євросоюзом щодо візової лібералізації.

Вчора на сайті парламенту було оприлюднено проект закону N10036 "Про документи, що засвідчують особистість, її спеціальний статус і підтверджують громадянство України", який передбачає перехід України на використання документів з біометричними даними.

Автори проекту N10036 стверджують, що їх законодавча ініціатива дозволить надолужити зірваний графік. "Ми повинні розглянути і прийняти закон вже на цій сесії", - заявив Валерій Коновалюк. Він запевнив газету "КоммерсантЪ-Украина", що в новому проекті враховано низку вимог Віктора Януковича, що дозволить уникнути повторного ветування. "У цій редакції є всі шанси на те, щоб закон був підписаний головою держави", - вважає депутат.

Тим часом аналіз проекту N10036 показує, що він значною мірою повторює текст раніше ветованого закону.

Валерій Коновалюк тим часом упевнений, що необхідність термінового виконання вимог Євросоюзу переконає Віктора Януковича не ветувати закон на колишніх підставах. "Мін'юст, який готував проект президентського вето, фактично зірвав процес євроінтеграції", - зазначає депутат.

Експерти погоджуються, що дії влади ускладнили діалог України і ЄС про запровадження безвізового режиму та погіршили рівень виконання ПДВЛ. Науковий директор Інституту євро-атлантичного співробітництва Олександр Сушко нагадав, що більш ніж за три місяці, що минули з дня ветування закону "Про документи ...", Мін'юст так і не запропонував альтернативного законопроекту.

"Можна констатувати, що уряд не виконав свою функцію. Мін'юст нічого не робив, і при цьому його ніхто не смикав, хоча в Кабінеті міністрів існує координаційний центр з питань виконання ПДВЛ", - зазначив пан Сушко. Він додав, що в експертному співтоваристві залишилися питання також до "надмірного вето" президента з вимогою відмовитися від розгляду законопроекту в колишній редакції. На думку експерта, це погіршило позицію Києва в переговорах про безвізовий режим з ЄС.

У Мін'юсті відкидають претензії на свою адресу. Прес-секретар міністерства Лія Ільченко запевнила газеті "КоммерсантЪ-Украина", що в міністерстві розробляли нову редакцію закону, але не афішували цього. "Виконуючи доручення Кабінету міністрів, ми вже підготували законопроект. Зараз він проходить міжвідомче узгодження і буде винесений на одне з найближчих засідань уряду", - стверджує пані Ільченко.

На сьогоднішній день залишається неясно, чи підтримає парламент майбутню ініціативу уряду або ж зупиниться на проекті N10036. Олександр Сушко висловив побоювання, що підсумком цього протистояння стане остаточний зрив Україною графіків безвізового діалогу. "Якщо Рада знову прийме закон, який уряд не буде ідентифікувати з собою, може з'явитися нове вето, і тоді все піде по третьому колу", - пояснив експерт.

Крім цього, закон про паспорти призведе до значних бюджетних витрат і не забезпечить безпеку українців, продовжує газета "Экономические известия". Те ж стосується законопроекту про документи, що засвідчують особу. Для подальшої оцінки прогресу Україна повинна буде надати інформацію про прийняття законів, а також про Програму вилучення паспортів, які не відповідають стандартам Міжнародної організації цивільної авіації, і про антикорупційні заходи щодо чиновників, які займаються видачею паспортів.

В Єврокомісії визнають, що в питанні нелегальної міграції та реадмісії створені необхідні законодавчі рамки, в тому числі і для забезпечення підготовки кодексу для боротьби з корупцією. Разом з тим необхідні додаткові зусилля для зміцнення міжвідомчого співробітництва у сфері управління кордоном. Єврокомісія також констатує відповідність українського законодавства європейському у сфері надання притулку. Проте "деякі важливі положення потребують змін".

Деякий прогрес був досягнутий в прийнятті необхідної законодавчої бази в області громадського порядку та безпеки. При цьому українській владі дісталася критика за відсутність плану дій з впровадження відповідної стратегії, прийнятої ще в жовтні 2011 р., який би містив конкретні терміни, відповідальні особи, бюджет, показники ефективності і моніторинг процесу.

Примітно, що Молдова, яка паралельно з України претендує на лібералізацію візового режиму, вже виконала більшість вимог Брюсселя по ПД. Передбачалося, що вже на цьому етапі оцінювання її переведуть на другу фазу реалізації плану. Втім, в Єврокомісії вирішили зберегти синхронізацію роботи Києва та Кишинева у цьому напрямку, запропонувавши Молдові доопрацювати свої похибки в рамках першої фази.

"Молдова набагато ближче до досягнення критеріїв першої фази ПД. І це якимось чином має підстьобувати наш уряд виконувати істотні прогалини, на які вказують в доповіді", - сказав газеті "Экономические известия" директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.

Слідом за Єврокомісією експерти визнають, що незважаючи на те, що період з травня по жовтень 2011 р. в рамках ПД було прийнято багато корисних законів, але з тих пір питання дещо сповільнилося.

"Немає виходу з глухого кута по закону про ідентифікаційні документи, немає рішення по антидискримінаційному законодавству, немає закону про незалежні антикорупційні органи. Ми бачимо нерівномірність виконання ПД, дуже велика різниця по різних блоках. Це говорить про те, що різні виконавці спрацювали з різним ступенем ефективності ", - зазначив експерт. За його словами, якщо не вирішувати ці питання зараз, Молдова може отримати безвізовий режим з ЄС раніше, ніж Україна.

Виконання Україною Плану дій дасть Єврокомісії підстави внести офіційну пропозицію Європарламенту і Раді ЄС про скасування віз на короткострокове перебування українських громадян в країнах Шенгенської зони.

Обіцяне на 15 лютого парафування угоди з Євросоюзом вже явно не відбудеться, і перспектива його все більш туманна, пише Дмитро Коротков в статті "Митний союз: йти чи не йти" в газеті "Сегодня". Однак незважаючи на явне загасання ідеї євроінтеграції, Україна не робить ніяких кроків і в напрямку євразійського об'єднання. Причому можна було б припустити, що причина відсутності кроків України в сторону Євразійського економічного простору (ЄврАзЕС) - в небажанні Москви переглянути газовий договір (і навпаки - небажання Москви змінювати ціну на газ диктується нашим небажанням йти до Митного союзу ЄврАзЕС), але цю версію на днях спростував прем'єр Микола Азаров: "Політичне керівництво України і політичні керівництво Росії не використовує аргумент такого роду - якщо ви не вступите туди-то, то буде ось так от".

Інакше кажучи, МС - справа добровільна. І за словами Азарова, ми туди не хочемо: "Ми запропонували нормальний формат співпраці "3+1". Нам кажуть: "Ні, такий формат нам не підходить". Я сподіваюся, що рано чи пізно такий формат буде прийнятий, тому що по - іншому просто не може бути". Але, що цікаво, причина, чому ми не йдемо в МС, називається виключно тимчасова: "Три країни уклали договірну базу. Ми ці 120 договорів не вивчали". А що буде після вивчення?

"Вивчати потрібно, але затягувати цей процес не можна, - говорить заступник міністра економіки Валерій Мунтіян. - Можливо, не потрібно погоджуватися на все, але процес переговорів з Митним союзом необхідно активізувати. Ми отримаємо значний виграш від економічної інтеграції в ЄврАзЕС, і це ніхто не оскаржує . А найголовніше - альтернативи цьому напрямку немає. Світ у кризі, США і ЄС лише збільшують свій обов'язок і не здатні дати нам нічого. ЄврАзЕС може нам дати дешеві енергоносії і зберегти ті галузі економіки, які не потрібні решті світу, на зразок авіабудування". Але якщо ЄврАзЕС так вигідний, чому Україна в нього не йде? "Йде дуже велика геополітична гра, йде боротьба за ринки, і в цій боротьбі використовуються всі засоби, включаючи інформаційні атаки і агентів впливу", - упевнений Мунтіян.

Економіст Олександр Жолудь вважає, що причини небажання українського керівництва йти в МС більш банальні: "Вступ до нього Бєларусі не забезпечило їй внутрішньоросійських цін на нафту і газ, а тільки це могло б стимулювати істотне економічне зростання України. А в довгостроковій перспективі присутність в МС може приректи Україну на економічну відсталість, так як його правила обмежують приплив зовнішніх технологій ". На думку Жолудя, оптимальним для України форматом співпраці з країнами ТС є створення зони вільної торгівлі з СНД, але на більш глибоку інтеграцію йти не треба".