Покарання за незаконне збагачення: кому загрожує конфіскація і ув'язнення на 10 років

Незаконне збагачення – стаття і покарання за порушення

Незаконно нажите доведеться віддати державі

Верховна Рада остаточно ухвалила законопроєкт про покарання для корупціонерів-високопосадовців за незаконне збагачення, у якому пропонується не лише конфісковувати необґрунтовані активи, а й ув'язнювати їх власників. У кого конфісковуватимуть незаконно нажиті активи та кому загрожує ув'язнення до 10 років – в матеріалі 24 каналу.

Незаконно збагатився – йди у в'язницю

Встановлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення є зобов'язанням України, яке прописано у Меморандумі про взаємодію з МВФ, а також Конвенції ООН проти корупції.

Важливо: Конфіскація незаконного майна чиновників: Рада прийняла закон

Партнер ЮК "ВОЛХВ" Віктор Дубовик нагадує, що необхідність відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення виникла через рішення Конституційного Суду України про визнання положень статті 368-2 Кримінального кодексу такими, що не відповідають Основному закону. Цю проблему парламент 9-го скликання пропонує вирішити, ухваливши законопроєкт щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів (№ 1031).

Які справи закрили через скасування статті про незаконне збагачення, дивіться тут:

Цей проєкт закону спрямований на відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також на введення інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів.

Експерт з питань антикорупційної політики Олександра Дрік вважає, що в цьому законопроєкті йдеться не стільки про незаконне збагачення, скільки про цивільну конфіскацію.

Завдяки такому інструменту можна буде конфісковувати активи, набуті протягом останніх 4 років. Тобто посадовці, щодо яких були відкриті провадження щодо незаконного збагачення і закриті у зв'язку з рішенням КСУ, не залишаться безкарними: їх не ув'язнять, але конфіскують активи і звільнять,– переконує Олександра Дрік.

Кого стосуватиметься закон

У позові про визнання активів необґрунтованими і їх стягнення в дохід держави мають зазначатись фактичні дані, що підтверджують зв'язок цих активів з чиновником і їх незаконність. Йдеться про різницю між їх вартістю і законними доходами цієї людини. Якщо суд визнає переконливими ці аргументи, відповідач, він же – високопосадовець, має спростовувати, що це не так.

Законопроєкт поширюватиметься на держслужбовців, працівників органів місцевого самоврядування, військових, суддів, членів Кабміну, Центральної виборчої комісії та багатьох інших,– роз'яснює Віктор Дубовик.

Виявлятимуть такі активи і збиратимуть докази, які доводитимуть їх необґрунтованість, працівники НАБУ, САП, ДБР і Генпрокуратура України.

Віктор Дубовик зазначає, що звертатись до суду з відповідним позовом матимуть право прокурори САП. Крім справ, де відповідачем є посадовці НАБУ і прокурори САП – у таких випадках право на звернення з відповідним позовом пропонується надати прокурорам Генпрокуратури.

Ще один важливий законопроєкт: Рада схвалила закон про кнопкодавство: що загрожує нардепам-порушникам

Кримінальне покарання повертається

Тож кому з посадовців загрожує ув'язнення? Згідно з законопроєктом, злочином вважатиметься набуття активів, які перевищують доходи чиновника на понад 14,407 мільйона гривень. В такому разі за необґрунтоване збагачення чиновнику загрожує від 5 до 10 років ув'язнення з позбавленням права працювати на визначених посадах та займатись певною діяльністю.

Водночас, незаконні активи зможуть бути предметом спеціальної конфіскації, коли різниця між набутими активами та законними доходами сягатиме від 960 тисяч гривень до 11,2 мільйона гривень. Тобто статки стягуватимуться судом в цивільному порядку,– зазначає адвокат Яна Рубчук.

Така конфіскація майна ще називається цивільною конфіскацією або речовою конфіскацією.

Що означає цивільна конфіскація?

Якщо у чиновника виявляють незаконно набуті активи, тоді це майно підлягає цивільній конфіскації, проте людину не притягують до кримінальної відповідальності.

Цивільна конфіскація передбачає переслідування майна, а не людини. Тобто йдеться про судовий процес, під час якого позивач повинен довести, що майно придбано за рахунок грошей, отриманих незаконним шляхом.

Законопроєктом 1031 передбачається, що в таких справах розслідування буде проводитись детективами НАБУ, після чого, за заявою спеціальних прокурорів САП справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, розглядатиметься Вищим антикорупційним судом, – пояснює Яна Рубчук.

Основним задумом законопроєкту є можливість конфіскувати активи без кримінального переслідування. Таким чином спрощується процедура повернення до бюджету незаконно здобутих коштів та майна.

Превентивна дія законопроєкту

Не варто забувати про дуже важливий превентивний аспект законопроєкту: конфіскація як ефективна протидія корупції та посадовим злочинам.

Щоправда, в законі є й "відкриті питання". Приміром, в ньому передбачається, що позов висувається щодо активів, набутих протягом чотирьох років до дня набрання чинності законом. Таким чином, на думку юристів, запроваджується зворотна дія закону у часі, що допускається лише у випадку пом’якшення чи зняття відповідальності.

Також, Яна Рубчук запитується – як бути у ситуації, коли члени родини фігуранта мають високі легальні статки, приміром, зарплату, дивіденди, проценти від банківських вкладів. Яким чином буде відмежовуватись походження цих статків від незаконних?

Багатим чиновникам доведеться доводити походження грошей

Пропонують автори законопроєкту стягувати кошти за майно, що є власністю. Проте виникає питання – як бути із "непорушним" і пріоритетним правом власності, яке закріплено у всіх міжнародних законодавчих актах, конвенціях тощо.

До речі: Скасування статті про незаконне збагачення: кому це вигідно

Крім того, у юристів викликає занепокоєння доповнення статті 19 закону про НАБУ, де буде введено термін "повідомлення про необґрунтовані активи".

Заявити про необґрунтовані активи правопорушника можна, зокрема, й анонімно, подзвонивши на спеціальну телефонну лінію або через офіційний сайт НАБУ. Припускаю, що ця новела спровокує величезну кількість таких повідомлень, які можуть уповільнити процес роботи НАБУ, – вважає Віктор Дубовик.

Ще одна новела, яка викликає занепокоєння у правників, стосується запровадження презумпції вини, яка прямо витікає із тексту . Адже автори законопроєкту пропонують майно спочатку арештувати, як засіб забезпечення позову, а у разі, якщо чиновник не доведе легальність походження коштів – стягнути на користь держави.

Як працюватиме ця новація на практиці – наразі сказати рано. Є сподівання, що завдяки йому все ж вдасться повернути до казни вкрадені мільйони.