Голова німецької делегації в ПАРЄ: Німецька позиція щодо України незмінна

Німецький політик Андреас Нік вважає, що повернення Росії до ПАРЄ піде на користь російським громадянам. На його думку, можливий вихід України з асамблеї може зашкодити іміджу Києва. Інтерв'ю DW.

У середу, 26 червня, ПАРЄ голосує щодо процедури оскарження повноважень делегації з РФ, на чому наполягала низка депутатів. Очільник делегації Німеччини в ПАРЄ Андреас Нік (Andreas Nick) в інтерв'ю DW розповів про свою позицію з питання повернення Росії.

DW: Пане Нік, Ви очолюєте німецьку делегацію в Парламентській асамблеї Ради Європи. Зараз в Страсбурзі обговорюється важлива тема - повернення до ПАРЄ російської делегації. Яка німецька позиція з цього питання?

Андреас Нік: Наша позиція з таких питань, як анексія Криму, конфлікти на Сході України і в акваторії Керченської протоки, залишається незмінною. Але ми вважаємо, що Росія повинна залишатися членом Ради Європи з усіма правами та обов'язками. Особливу роль при цьому для нас відіграє забезпечення ста сорока мільйонам росіян доступу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). А також те, що Рада Європи повинна виконувати свою роль форуму для діалогу та обміну думками щодо складних проблем між країнами-учасниками. І в цьому плані Російська Федерація є обов'язковим партнером.

Чи є повернення російської делегації правильним кроком, хоча Москва не зробила нічого, щоб виконати вимоги ПАРЄ, які призвели до позбавлення її права голосу?

Голова делегації Німеччини в ПАРЄ Андреас Нік

Я хочу ще раз повторити і наголосити, що наша позиція щодо Криму, Донбасу, Азовського моря, ситуації з правами людини в РФ залишається незмінною. Європа не змінила і свою санкційну політику. Але не можна ж всерйоз припускати, що виключенням однієї країни з Ради Європи можна забезпечити прогрес у вирішенні цих питань. Я вважаю, що завдання Ради Європи - зосередити свою діяльність насамперед на захисті прав людини та забезпеченні принципів правової держави в умовах плюралізму і демократії. Тому дуже важливий як вільний доступ росіян до ЄСПЛ, так і доступ представників Ради Європи, зокрема, комісара з прав людини, на територію Росії. Це - одна з вимог до російської делегації. Ми хочемо використовувати весь інструментарій Ради Європи, щоб поліпшити ситуацію з правами людини в Росії. Російські колеги вже цього тижня матимуть складні дебати з приводу розслідування вбивства Бориса Нємцова. У жовтні очікуються дебати про ситуацію з розслідуванням катастрофи рейсу МН17. А вирішення конфліктів навколо України має вестися в інших форматах - в рамках Нормандського процесу, мінських угод, ОБСЄ, ООН. Ми покладаємо надії на активізацію Нормандського процесу ще в цьому році після парламентських виборів в Україні.

У німецьких ЗМІ висловлювалася думка, що повернення Росії в ПАРЄ буде сприйнято автократичними режимами як неправильний сигнал.

Я дотримуюся думки, що в політиці ми повинні приділяти увагу не символам, а конкретним діям, які приведуть нас до досягнення поставлених цілей. Мені ще ніхто не зміг пояснити, як може покращитися ситуація в Криму, Донбасі чи в самій Російській Федерації, якщо ми змусимо Москву вийти з Ради Європи. Навпаки, я думаю, що це призведе до подальшого загострення ситуації між країнами. Цей вихід не допоможе також опозиції і громадянському суспільству в Росії. Звичайно, тут є різні думки. Але в останні місяці я розмовляв з багатьма представниками російської опозиції і громадськими активістами, більшість яких просила нас, щоб ми і в майбутньому забезпечили доступ росіян до ЄСПЛ. І цей аргумент зіграв дуже важливу роль для рішення німецької делегації.

Україна тепер погрожує відкликанням своєї делегації з ПАРЄ. Як би Ви це прокоментували?

Я би розглядав це рішення як таке, що заслуговує жалю. Я думаю, що тут останнє слово ще не сказано. Скоро відбудуться парламентські вибори в Україні, Верховна Рада, без сумніву, назве новий склад делегації в ПАРЄ. І потім треба буде на свіжу голову повернутися до цього питання. Я вважаю, що вихід України з ПАРЄ був би великою помилкою. Він означав би втрачені шанси та зашкодив би іміджу України. Але я думаю, що мова тут насамперед йде про емоції, які, звичайно, є цілком зрозумілими. Через деякий час і після виборів в Україні, можливо, ситуація виглядатиме інакше.

Чи могло рішення щодо російської делегації бути частково обумовленим фінансовими питаннями?

Щодо фінансової ситуації у мене є чітка думка, що в разі потенційного скорочення надходжень ми повинні компенсувати це якимось іншим чином. Раді Європи потрібна така фінансова надійність, за якої вона би меншою мірою залежала від відмов окремих країн, чи є це Росія або Туреччина, вносити платежі. Фінансові питання є вторинними, йдеться про збереження країни в організації, яка забезпечує громадянам доступ до ЄСПЛ і надає можливість інтенсивного діалогу на форумі Парламентської асамблеї з критичних питань, які зачіпають Російську Федерацію. Фінансове питання не було вирішальним для повернення російської делегації до ПАРЄ.