У 2014 році російську мову неважливою вважала абсолютна меншість - 9%.

Більшість опитаних громадян України (58%) більше не вважають російську мову важливою для України.

Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Володимира Кулика (у рамках ґранту Канадського інституту українських студій).

Соціологи запитали у респондентів, чи вважають вони важливими для громадян України українську та російську мови – і якщо так, то чому. Це були два окремі запитання зі своїми списками можливих причин, які відбивають поширені суспільні уявлення про те, які ролі ці мови виконують.

Відповідно до результатів опитування у грудні 2022 року, якщо порівнювати з аналогічним опитуванням у 2014 році, спостерігається різке збільшення частки людей, які вважають російську мову взагалі неважливою: нині їх аж 58%, тоді як 2014-го було 9%. Прикметно, що так вважають навіть 46% жителів півдня та сходу й 35% людей, які самі спілкуються переважно російською, але, вочевидь, не вважають це причиною не підтримувати звуження її суспільного обігу.

При цьому, з тих, хто все ще вважає російську мову важливою, найбільше респондентів назвали її роль як "мови, яку в Україні майже всі розуміють" та "мови більшості людей у східних областях України". Так відповіли по 14% респондентів. Вісім років тому першу роль назвали як причину важливості 59%, а другу – 31%.

Ще 7% далі вважають важливою роль російської як "мови спілкування між громадянами СНД", а її важливість як найпоширенішої мови бізнесу та мови видатних творів літератури та мистецтва визнають лише по 4%.

Разом з тим, у 2022-му за те, що "українська мова має бути основною в усіх сферах спілкування", висловилися 80%, а за те, що "Україна має бути двомовною країною" – лише 15%. Перевагу української в усіх ділянках підтримують навіть більшість мешканців сходу та півдня (66%) та російськомовних (57%).

Крім того, результати опитування показали, що у грудні 2022-го 41% респондентів відповіли, що спілкуються тільки українською мовою, ще 17% опитаних відповіли, що "у більшості ситуацій" спілкуються українською. Натомість тільки російською говорять 6%, а переважно російською – 9% (ще 24% сказали, що вживають обидві мови "рівною мірою").

Порівняно з 2017-м частка повних і переважних україномовних громадян збільшилася на 8%, а частка російськомовних зменшилася аж на 11%. Ще більше вражає реґіональний розподіл: навіть на сході та півдні, судячи з відповідей, україномовних тепер не менше, ніж російськомовних (29% проти 27%).

Також опитування засвідчило, що вдома з родиною тільки українською спілкуються 50% респондентів, переважно українською – 12%, обома мовами порівну – 19%, тільки або переважно російською – 16%, іншими мовами – 2%. Це істотна зміна проти 2017 року, коли тільки або переважно українською спілкувалися 51%, а тільки або переважно російською – 25%.

Крім того, не менш важлива зміна полягає в тому, що тепер на роботі чи навчанні спілкуються українською не менше, ніж удома, а навіть трохи більше: про вживання тільки або переважно її заявили 68% тих, які працюють, а російської – 11%.

Як проводилось опитування

Опитування проводилось 4–27 грудня 2022 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера опитано 2005 респондентів, які в цей час мешкали на території України (в межах, підконтрольних українській владі до 24 лютого 2022 року). Максимальна похибка результатів опитування становить 2,4%.

Вивчення російської мови в Латвії

Міністерство освіти і науки Латвії з 2026-2027 навчального року запровадить порядок, за якого другою іноземною мовою в усіх школах може бути тільки одна з мов країн-членів ЄС або іноземна мова, вивчення якої регулюють міжурядові договори у сфері освіти.

Це означає, що російську мову як другу іноземну в школах більше не можна буде вчити, оскільки вона не є офіційною мовою ЄС і не фігурує у відповідних міжнародних договорах.