Представник України при ЄС та посол у Бельгії Микола Точицький заявив, що Євросоюз незадоволений українською енергетичною політикою, розвитком «зеленої енергетики» та законопроектом про локалізацію у держзакупівлях. Крім того, Європа вимагає покарати винних у виведенні коштів з «Приватбанку» та уладнати проблеми з Конституційним судом.

Дипломат також зазначив, що пандемія коронавірусу лище зміцнила відносини України і ЄС, однак нам не потрібно повністю переймати європейський досвід боротьби з COVID-19. Точицький вірить, що Україна стане повноправним членом ЄС, але для цього слід наполегливо працювати. Усе інтерв’ю за хвилину.

Коронавірус зміцнив взаємини Євросоюзу та України. «Відносини  між Україною і ЄС не просто витримали іспит коронавірусом, вони стали ще міцнішими, динамічнішими та ще більш орієнтованими на практичні результати». ЄС надав нам 9 грудня екстрену допомогу в 600 млн євро за ставкою  0,125% річних, а до цього улітку – 500 млн євро, також ЄС відправив медичні товари на 7 млн євро (засоби захисту та тест-системи), а Данія передала 50 апаратів ШВЛ.  Попри пандемію ми успішно провели 22 саміт ЄС-Україна у живому форматі та низку зустрічей на вищому рівні, а 11 лютого відбудеться Рада асоціації Україна-Євросоюз. «Це є ознакою особливої уваги ЄС до відносин з Україною».

Україні можуть дістатись залишки вакцини, яку замовив ЄС у 6 виробників у розмірі 600 млн доз. «Якщо в країнах ЄС частина цієї вакцини виявиться надлишковою, вона може бути продана або просто передана партнерам, в тому числі – й Україні»

Україні не потрібно повністю опиратись на досвід Європи у боротьбі з коронавірусом Адже під час локдауну ЄС  «залучив величезні ресурси для підтримки власних виробників та бізнесу», а ми такої можливості не маємо. Однак Україна стежить за висновками Єврокомісії та обговорює питання протидії коронавірусу у Комітеті ЄС з безпеки здоров’я, де є спостерігачем.

Торгівля України з Євросоюзом знизилась виключно через пандемію на 13,5%. Попри це ми залишаємось у ТОП-20 агропартнерів Євросоюзу та є четвертими за експортом (обсяг 3 млрд євро) після Британії, Бразилії і США. Точицький очікує, що наші з ЄС торгові показники відновляться у 2021 році.

Євросоюз невдоволений українським законопроектом про локалізацію держзакупівель та вважає його протекціоністським. «ЄС неодноразово висловлював застереження». Зараз закон змінюють до ІІ читання, щоб захистити вітчизняного виробника та не порушити міжнародних домовленостей.  Також ЄС висловив зауваження щодо захисних заходів у торгівлі, наразі до вирішення проблеми підключили експертну спільноту.

ЄС критикує Україну через недостатній розвиток зеленої енергетики та значне використання вуглецевих ресурсів. Але для трансформації вугільних регіонів потрібно багато інвестицій. «Енергоємність та вуглецеємність ВНП України залишаються досить високими порівняно не лише з європейськими  країнами, а й зі східноєвропейськими сусідами», однак ми це компенсуєм енергоефективністю та економією енергоресурсів.

ЄС усвідомлює великий потенціал України у виробництві чистої енергії, тому у Водневій стратегії ЄС ми визначені як один із ключових партнерів.  «У нас є всі шанси стати активним гравцем у досягненні кліматичних цілей до 2030 року, і стратегічної мети ЄС щодо кліматичної нейтральності до 2050 року».

Україна прагне до спільного з ЄС промислового виробництва, а інновації у галузі видобутку «є передумовою залучення інвестицій ЄС у промислове виробництво, щоб Україна стала ланкою мережі вироблення доданої вартості».

Європа готова допомогти Україні вирішити проблему з КСУ, адже на їх думку, рішення суду «має далекосяжні наслідки для всієї антикорупційної інфраструктури в Україні».

 ЄС наполягає на покаранні винних у розкраданнях у «Приватбанку», оскільки їм важливо знати, що надана Україні допомога «буде використана за призначенням та ефективно».

«Українське суспільство пройшло точку неповернення на шляху до ЄС. Цією точкою стала Революція гідності». Україна має робити висновки з Brexit та політичних настроїв у Євросоюзі, але не забувати про свою «домашню роботу».

Точицький вірить, що Україна стане повноправним членом ЄС, але чекати дива та опиратись на строки не варто. «Усе залежить від готовності будувати інклюзивні та ефективні інституції, формувати Європу у самоусвідомленні громадян», закінчити судову реформу, вирішити проблему з КСУ, аби вона не повторювалась у майбутньому.