ЄСПЛ розглядає п'ять "люстраційних" справ, пов'язаних із Україною

Кабінет міністрів України комунікує з Європейським судом з прав людини щодо 5 справ стосовно норм Закону “Про очищення влади”, у яких ще немає рішення.

Про це сказав заступник міністра юстиції - уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина, виступаючи в Конституційному суді, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Процедура в Європейському суді така, що до моменту комунікації справи ... уряд про цю справу не знає. І способів дізнатися про неї в уряду немає, бо це питання, якими опікується секретаріат Європейського суду з прав людини - вони отримують справу, видають номер справі і проводять комунікацію, листування із заявником до моменту прийняття рішення - або справа є неприйнятною, або - комунікація уряду відповідних запитів. У нас на сьогодні комуніковано 5 справ, у яких ще немає рішення. Це все, що ми офіційно можемо знати”, - сказав Ліщина.

Він додав, що, за інформацією ЗМІ, “близько 90 заявників подали свої заяви до Європейського суду". Водночас Ліщина наголосив, що цю інформацію ні підтвердити, ні перевірити він не може.

Як повідомляв Укрінформ, Конституційний суд України поновив усне слухання у справі щодо закону про люстрацію, щоб дослідити практику ЄСПЛ, а також позицію Президента і Верховної Ради.

Верховна Рада у вересні 2014 року ухвалила Закон «Про очищення влади» (люстрацію). Ним забороняється обіймати певні високі посади на державній службі особам, які обіймали сукупно не менше одного року визначені законом посади на державній службі у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року.

Рішенням ЄСПЛ від 17 жовтня 2019 року було встановлено порушення прав українських чиновників у справі щодо закону про очищення влади (люстрацію).

Зокрема, суд встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини у зв’язку з занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні та порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) конвенції.

Суд також вирішив, що закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони обіймали посади на державній службі упродовж більш ніж року за часів президентства Януковича або на підставі зайняття посад у Комуністичній партії до 1991 року.

ЄСПЛ вирішив не розглядати апеляційну скаргу України у справі щодо закону про очищення влади (люстрацію). Відтак його рішення від 17 жовтня 2019 р. набуло чинності.