Частка тих, хто не хотів би відновлення срср, на Півдні і Сході країни дещо нижча.

У 2000 році лише трохи більше половини (53%) українців однозначно відповідали, що не прагнуть відновлення радянського союзу. Тепер супротивники відновлення срср становлять переважну більшість у всіх регіонах країни.

Як свідчать результати опитування Центру Разумкова, проведеного з 22 вересня по 1 жовтня, наразі супротивниками відновлення срср є 87% українців – на 18% більше ніж торік.

"Однозначно хочуть відновлення срср лише 3% опитаних (у 2000 році таких було 19%, у 2021 році – 10%), ще 11% відповіли "так, але я розумію, що за сучасних умов це нереально" (у 2000 році – 28,5%, у 2021 році – 21%)", – йдеться в звіті.

Водночас, хоча частка тих, хто не хотів би відновлення срср, на Півдні і Сході країни (відповідно 72% і 81%) дещо нижча, ніж на Заході (93%) і в Центрі (89%), у всіх регіонах супротивники відновлення срср становлять переважну більшість.

"Навіть серед представників найстаршої вікової групи, ті, хто не хотів би відновлення радянського союзу, становлять переважну більшість (74,5%), а серед тих, кому менше 30 років, ця частка зростає до 95%", - пояснили соціологи.

Опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова методом face-to-face у 112 населених пунктах (57 міських та 55 сільських) на усіх територіях, що контролюються урядом України. Опитано 2021 респондента віком від 18 років. Похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%.

Як змінювалося ставлення українців до срср

За даними опитування групи "Рейтинг", проведеного в травні поточного року, через кілька місяців після повномасштабного вторгнення рф до України, цьогоріч українці демонструють найнижчий за всю історію показник ностальгії за розпадом срср.

Упродовж останніх 10 років прихильників радянського союзу ставало дедалі менше, та у 2022 році абсолютна більшість українців – 87% – не жалкують за розпадом срср.

Як акцентували соціологи, українське суспільство продовжує йти шляхом декомунізації та дерусифікації, і ця тенденція посилюється на тлі використання росією радянської символіки та спекуляцій росіян щодо "спільного" історичного минулого.

Декомунізація в Україні розпочалася в травні 2015 року, коли під забороною опинилася вся радянська символіка, а населені пункти, названі на честь "червоних" діячів, були перейменовані, відбувалося повалення пам'ятників леніну. У липні 2019 року КСУ підтвердив конституційність запровадженої заборони.

Друга хвиля декомунізації та дерусифікації в Україні почалася після повномасштабного вторгнення росії. У містах України зносять пам'ятники радянським діячам, перейменовують вулиці тощо.