Раніше Росія вперше звернулася до ЄСПЛ зі скаргою проти України

Європейський суд з прав людини в п’ятницю, 23 липня, прийняв до розгляду перший міждержавний позов Росії проти України щодо низки подій із 2014 року, які Москва називає «утисками росіян» і «загибеллю мирного населення». Про це повідомила прес-служба ЄСПЛ.

Росія також просила про застосування забезпечувальних заходів щодо позову – заборонити обмеження російської мови в школах, у ЗМІ та в інтернеті і зобов’язати владу України зняти блокаду з Північно-Кримського каналу (ним постачається вода до окупованого Криму).

«Суд вирішив відмовити у вимозі [Російської Федерації]… оскільки вона не передбачала серйозного ризику непоправної шкоди будь-якого основоположного права відповідно до Європейської конвенції з прав людини», – зазначив у комунікації ЄСПЛ.

Тимчасові заходи, про які просила Росія, пов’язані з анонсованим нею напередодні, 22 липня, позовом до Європейського суду з прав людини – це перший в історії міждержавний позов Москви проти Києва.

Зокрема, у РФ заявили про нібито відповідальність влади України за «загибель мирного населення, незаконне позбавлення волі і жорстоке поводження з людьми» на площі Незалежності у Києві та в Будинку профспілок в Одесі у 2014 році та на Донбасі, «утиски» та «дискримінацію» росіян, обстріли на Донбасі, «водну блокаду» Криму та катастрофу «боїнгу» MH17 тощо.

Міністерство юстиції України вже заявляло, що позов Росії містить низку юридичних неточностей і має передусім пропагандистський ефект, а на Москву в ЄСПЛ чекає «неминуча поразка».

А заступник міністра юстиції Іван Ліщина також звернув увагу, що текст позову Росія підготувала російською мовою – хоча за регламентом ЄСПЛ робочими мовами є англійська і французька.