Попри беззастережну підтримку європейського курсу, перспективи членства – не безумовні за умовчанням.

Весь минулий тиждень пройшов під знаком 24-го саміту «Україна-ЄС». Очікування від нього були найсміливішими – деякі надміру оптимістичні експерти та навіть чиновники не виключали, що в ході засідань може бути заявлено про експрес-процедуру набуття Україною членства в Євросоюзі.

Реальність, як це найчастіше буває, виявилася набагато приземленішою і прозаїчнішою: європейський шлях вимагає від України багато «домашньої» роботи. А для набуття членства одного лише факту кровопролитної війни на своїй території та виявленого героїзму недостатньо.

Які меседжі отримала Україна від європейських партнерів і що тепер із ними робити.

Чи справді Україна могла розраховувати на експрес-формат вступу до Євросоюзу? Зважаючи на те, що європейська преса напередодні саміту активно аналізувала і в результаті спростовувала таку можливість, подібні припущення як мінімум були. В Україні чиновники необережно називали як цілком реальний термін набуття членства – два роки.

Ентузіазм було скориговано недвозначними заявами Європарламенту про те, що членство в ЄС – це «складний та довгий процес». Жодного ексклюзивного чи альтернативного шляху до нього порівняно з тим «домашнім завданням», яке виконували інші країни, немає.

Проте цей саміт є безпрецедентним: Україна вперше брала у ньому участь як країна-кандидатка.

Які конкретні профіти отримала Україна за підсумками саміту? По-перше (і головне), Європейський Союз в особі президентки ЄК Урсули фон дер Ляєн підтвердив підтримку України на всьому шляху до набуття членства, «скільки б він не тривав». Це застереження стало протверезною ложкою дьогтю, оскільки єврочиновники дали зрозуміти, що процедури вступу навряд чи будуть радикально скорочені, навіть з огляду на особливі обставини кандидата.

По-друге, український бізнес та інституції отримали доступ до додаткових програм Євросоюзу. За словами голови Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванни Клімпуш-Цинцадзе, на саміті Європейський Союз відкрив додаткову кількість програм для українців.

Зокрема, малі та середні підприємства отримали можливість брати участь у тендерах програми ЄС "Єдиний ринок".

Чим багатша країна – тим бажаніша в Євросоюзі? Ні, це не пряма залежність, тим більше, що економічні статуси навіть чинних членів ЄС не рівні.

Повоєнне – вочевидь не блискуче – економічне становище Україні не відіграватиме визначальної ролі у прогресі набуття членства.

За словами посла Швеції в Україні Тобіаса Тіберга, фокус уваги європейських партнерів останніми роками змінюється з економіки на питання свободи, демократії та верховенства права.

Коли може з’явитися конкретика щодо термінів вступу України до ЄС? Навесні буде отримано зворотний зв'язок від Єврокомісії щодо проміжної оцінки виконання умов членства.

Офіційно прогрес оцінять восени за результатами повноцінного моніторингу в загальному пакеті розширення ЄС. «Говорити про те, що ми можемо розраховувати на це раніше і підвищувати градус очікування суспільства, на мій погляд, безвідповідально», – зазначила Клімпуш-Цинцадзе.

Конкретні дати не називаються навіть як припущення. «Звичайно, я не можу сказати, коли станеться вступ до Європейського Союзу, але вже зараз ми розуміємо, що це є реалістичною метою для України», – заявив Тобіас Тіберг.

Таким чином, до кінця цього року має стати зрозумілим, що Україна розпочинає переговори. Якщо цього не станеться, то 2024 року у зв'язку з хвилею виборів це зробити буде складно.

За словами депутата Європейського Парламенту та керівника міжнародного об'єднання «Разом заради України» Андрюса Кубілюса, переговори мають тривати 3-4 роки. «Слід пам'ятати, що в Європі існує певний бюрократичний підхід до всіх процесів», – наголосив він.

Скільки витрачає Євросоюз на підтримку України зараз? Цього року вже підтверджено допомогу у 18 млрд євро, загальний бюджет підтримки – 50 млрд євро.

Чи є антиприклади кандидатів-довгожителів? Так, звісно.

Албанія, Чорногорія та Північна Македонія вже 10 років ведуть переговори, хоча більшість європейських бюрократів говорять, що ці країни готові до членства. Показники України суттєво гірші, ніж у цих країн.

Представники ЄК недвозначно уточнюють, що для кандидата-члена НАТО двері до Євросоюзу відчинені трохи ширше, ніж для інших претендентів.

Чи відчутний прогрес України у виконанні "домашнього завдання"? Аналітичні центри та громадські організації провели третій незалежний моніторинг виконання Україною рекомендацій ЄС. Загальна оцінка "Кандидат Check-3" – 5,8 бала, що на 1,1 бала вище за минулорічний показник.

У розрізі напрямків:

• реформа Конституційного Суду – 2 бали;
• реформа ВРП та ВККС – 7 балів;
• антикорупція: САП та НАБУ – 7 балів;
• боротьба з відмиванням коштів – 6 балів;
• антиолігархічна реформа – 2 бали;
• законодавство про медіа – 9 балів;
• законодавство про нацменшини – 8 балів.

Найпроблемніший критерій, виходячи з оцінки – це реформа КС, і також антиолігархічні процеси.

Показники готовності Києва все ж таки дещо кращі, ніж у Молдови, членство якої розглядається синхронно з українським.