Газети коментують кримську кризу та можливі санкції проти Росії. Із жорсткими економічними санкціями Євросоюз не поспішатиме, вважають оглядачі німецьких видань. Такий крок матиме наслідки і для ЄС.

ЄС дав Москві останній шанс для того, щоб вирішити російсько-українську кризу шляхом діалогу, вважає оглядачка газети Rheinische Post. У коментарі "Останній шанс Росії" вона пише: "Російські олігархи можуть і надалі шопінгувати в європейських столицях чи зберігати там свої мільйони. Рішення про заборони в´їзду чи заморожування рахунків московських високопосадовців ЄС не ухвалив. Ще ні. Поки все залишається на рівні очікуваної зупинки переговорів про полегшення візового режиму та нової базової угоди щодо економічних та енергетичних питань із Москвою". Для багатьох це звучить надто м´яко, але Москва отримує останній шанс для руху. Ідеться про правильне поєднання тиску та діалогу. Адже військове розв´язання конфлікту - насправді не варіант. Розв´язання можна досягти тільки з Росією. Зрозуміло й те, що порушення міжнародного права повинне мати наслідки. Тому ЄС оголосив, що не визнаватиме референдуму про кримську автономію… ЄС допомагає Україні стабілізуватися, в тому числі рятуючи від банкрутства. Європа мусить довести, що не залишить у біді тих, хто бореться за свободу й демократію", - констатує видання.

Запровадивши економічні санкції проти Росії, європейські держави програли б, вважає оглядач Frankfurter Rundschau: "Росія уникає будь-якого серйозного діалогу, але ЄС ще не хоче відповідати жорсткими кроками. Тому все залишилося на рівні жорстких слів, м´яких санкцій і різких погроз. У вигляді символічної підтримки Києву залишилася тільки фінансова допомога. Гроші та надію - більше Європа зараз запропонувати не може. Цього надто мало. З одного боку, щоб допомогти Україні. З іншого - аби вразити російського президента Володимира Путіна", - робить висновок видання.

Патова ситуація

Газета Stuttgarter Zeitung зауважує, що Європа опинилася перед дилемою через українсько-російський конфлікт: "Безвихідь європейців стала помітною під час кризового саміту у Брюсселі. Не можна відкинути, мов гарячу картоплю, українців із їхніми надіями. Але не можна й залишити без відповіді хоч суперечливий, але очевидний перехід межі Москвою. Водночас, в ЄС майже немає інструментів, які могли б змусити Путіна схаменутися. Військові контрзаходи виключені, економічні санкції - палиця з двома кінцями. У відповідь Росія може припинити газопостачання Європи та заморозити німецькі інвестиції в російську економіку, які сягають 20 мільярдів євро. Це не те, що потрібне кризовій європейській економіці".

Санкції проти Росії допоможуть, якщо ЄС та США в цьому питанні об´єднаються, вважають у виданні Nürnberger Nachrichten. І водночас запитують: "До чого призведе послаблення Путіна? Як реагуватиме шеф Кремля, якщо відчує себе загнаним у кут? За його логікою, тільки ще більш агресивно. І чи була б дестабілізована, імовірно, перетворена на крихке державне утворення Росія простішим партнером? Для цього виклику Заходу немає простого рішення. Можливо, Путіна найбільше спантеличить, якщо Захід не дозволить себе спровокувати, спонукати до необдуманих дій, а перш за все збереже холодну голову".

"Путін не зупиниться перед кримською спокусою"

Натомість газета Badische Zeitung переконана, що Путін не зупиниться, аби приєднати Крим до Росії: "Той, хто зараз підштовхує Путіна до діалогу чи ще намагається його переконати, може з таким самим успіхом розмовляти з каменем. Шеф Кремля вже не зміг би відмовитися від Криму, цього не зрозумів би жоден росіянин. Зупинити Путіна тиском - щодо цього ніхто не мав би плекати ілюзій: не маленькими санкціями (ЄС), санкціями (США) і точно не військовим шляхом, чого й так ніхто не хоче. У короткій перспективі Путін - переможець, у довгій - це велике питання. Він хоче мати Крим, але він драматично ізолював Росію, розлякав усіх пострадянських сусідів, чийого сприятливого ставлення хотів. І він керує державою багатьох народів, якій сепаратистські прагнення теж не чужі".