У цьому ж пакеті ЄС вимагає посилити незалежність НАБУ і САП та захистити їхню підслідність від стороннього втручання.

Європейська комісія заявила, що Україна має продовжити реформу прокуратури, зокрема переглянути порядок призначення і звільнення генерального прокурора та запровадити прозорі конкурсні процедури. У Брюсселі нагадали про ці зобов’язання на тлі публічного конфлікту між генпрокурором Русланом Кравченком та НАБУ і САП.

Про це повідомляє ThePublic з посиланням на речника Європейської комісії Гійома Мерсьє та спільну заяву Єврокомісії й уряду України щодо реформ у межах переговорів про вступ до ЄС.

Коментуючи ситуацію навколо Генеральної прокуратури та антикорупційних органів, Мерсьє наголосив, що Брюссель і надалі оцінюватиме виконання Україною реформ за критеріями переговорного кластера «Основи» та за домовленостями з Єврокомісією.

    «Сюди дійсно входять реформи, про які ви щойно згадали щодо генерального прокурора. Українська влада має продовжувати цю роботу послідовно та ефективно», – сказав він.

Йдеться не про нову вимогу, що з’явилася після нинішнього конфлікту. Реформування прокуратури вже входить до переліку зобов’язань України на шляху до членства в ЄС.

Що саме має змінити Україна

У погодженому з Єврокомісією переліку реформ прямо передбачено комплексний перегляд процедури призначення та звільнення генерального прокурора з орієнтацією на європейські стандарти та із залученням Венеційської комісії.

Окремо Україна має ухвалити правила, які забезпечать прозорий і заснований на професійних якостях відбір прокурорів на керівні та інші посади в Офісі генпрокурора, обласних і окружних прокуратурах. Процедура має включати чіткі критерії, конкурс і перевірку професійної компетентності та доброчесності.

У цьому ж пакеті ЄС вимагає посилити незалежність НАБУ і САП та захистити їхню підслідність від стороннього втручання.

Як це пов’язано з конфліктом Кравченка і НАБУ

Заява Єврокомісії прозвучала після нового загострення між Офісом генерального прокурора та антикорупційними органами.

Кравченко заявив про підписання повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу та висунув низку претензій до роботи Бюро. У відповідь НАБУ і САП заявили, що Кривоносу підозру офіційно не вручали, спростували інформацію про нібито вилучення кримінальних проваджень і назвали заяви генпрокурора продовженням «системної атаки» на незалежні антикорупційні інституції.

Єврокомісія безпосередньо не стала на бік однієї зі сторін цього конфлікту. Її позиція полягає в тому, що Україна має виконати вже погоджені реформи Генпрокуратури та гарантувати незалежність НАБУ і САП.

ЄС уже вимагав гарантій незалежності НАБУ і САП

Питання незалежності антикорупційних органів стало одним із ключових у відносинах Києва з Брюсселем ще влітку 2025 року, коли Верховна Рада ухвалила зміни, що розширювали повноваження генерального прокурора щодо НАБУ і САП.

Тоді Єврокомісія публічно заявила про серйозне занепокоєння і наголосила, що незалежність цих органів є важливою умовою подальшого просування України до ЄС.

Після скасування спірних змін у Брюсселі привітали відновлення ключових гарантій незалежності НАБУ і САП, але наголосили, що антикорупційна реформа на цьому не завершена.