Масштаби рейдерства в Україні останнім часом зменшились. Принаймні так вважає міністр юстиції України Павло Петренко, який на початку липня підбивав підсумки піврічної роботи комісії з питань розгляду скарг на дії держреєстраторів, що працює при мінюсті. За шість місяців вдалось врятувати від захоплення виробничих активів майна на 125 мільярдів гривень, повідомив Петренко. "З початку року до нас було спрямовано понад 900 відповідних скарг. 130 з них задоволені, реєстраційні дії скасовано, а нечисті на руку реєстратори позбавлені доступу до реєстру", - зазначив міністр.

Тим не менш, уже у серпні заступник Петренка, який керує згаданою комісією, визнав, що проблема рейдерства нікуди не зникла. Хоч і він також похвалився роботою комісії, яка "врятувала" від рейдерства такі компанії, як Novus-Україна та UNIQA Real Estate, але повідомив: "У 2015 році 90 відсотків рейдерських захоплень завершувались успішно... За неофіційними даними, за той рік відбулось три тисячі рейдерських захоплень, 2700 з яких закінчились успіхом".

Майдан не став водорозділом для рейдерів

Згідно з дослідженням Українського інституту дослідження екстремізму, технології рейдерства прийшли до України в 1990-х роках з Росії. За останні 10 років, як йдеться в оприлюдненому 23 серпня дослідженні, в державі зафіксовано близько 30 тисяч захоплень майна на загальну суму до 20 мільярдів доларів.

Встановлено, що рейдерські захоплення не припинились і після Майдану. Експерт Українського інституту дослідження екстремізму Руслан Старовойтенко на презентації дослідження у Києві наголосив, що тепер вони здійснюються уже на користь інших бізнес-політичних груп. Це явище експерт назвав одним із найбільших чинників відлякування іноземних і внутрішніх інвесторів від участі в розвитку української економіки. Нині у свавільних захопленнях майна та бізнесу беруть участь незаконні збройні формування, а нотаріуси та інші реєстратори, а також судді охоче піддаються корупції і масово виносять будь-які потрібні рейдерам неправомірні рішення, додав до цього Андрій Семидідько.

Постмайданне рейдерство

Серед прикладів таких захоплень можна назвати історію компанії "Житомирські ласощі", рейдерське захоплення якої триває вже кілька років. Крім того, генпрокуратура України витребувала для вивчення матеріали кримінальних проваджень щодо рейдерського захоплення одного з найбільших агроголдингів країни "Агросвіт", що розташоване в Харківській області, працівники якого стверджують, що піддавалися збройним нападам по всій області.

Такими прикладами історії рейдерства, де питання власності з'ясовують між собою підприємницькі структури, в Україні не обмежуються. Кілька днів тому швед Карл Стурен, директор компанії "Чумак" у Херсонській області, фактично звинуватив в потуранні та в участі у рейдерських захопленнях українські правоохоронні органи. "Не було жодної держслужби, яка не намагалася б пред'явити претензії нашій компанії і отримати з цього вигоду: міліція, прокуратура, СБУ, податкова служба, митниця, державний нагляд, управління з охорони праці, архітектурне бюро. Список можна продовжувати", - заявив Стурен.

Безсила влада

На думку Старовойтенка, нагальним є ухвалення в Україні пакета антирейдерських законів і передовсім - встановлення кримінальної відповідальності за насильницьке відчуження власності та використання бойовиків для нападів на підприємства. Міністр юстиції Петренко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що пакет законопроектів із запобігання незаконному захопленню майна або бізнесу як раз розробляється.

Проте виконавчий директор Антирейдерського союзу підприємців України Андрій Семидідько впевнений, що державі бракує не законів, а політичної волі побороти рейдерство. "Держава не здатна захисти від рейдерських атак навіть своє державне майно. Як же ж тоді вона може захищати приватних власників?" - питає Семидідько.

Найбільше претензій до судів

Захищеність права власності в Україні залежить від трьох елементів, сказав в інтерв'ю DW директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. Найпершим з них він вважає вже сформоване в державі законодавство, що регулює процедури набуття власності, її передачі та використання. "Але є певні проблеми, що пов'язані із тим, що власність не є застиглою категорією, вона розвивається, з'являються нові форми власності, що вимагає реакції з боку законодавця", - сказав експерт.

Другий елемент, каже Бураковський, це правова культура та ставлення суспільства до власності як до того, без чого не може розвиватися економічна система. І тут багато українців ставляться до приватної власності з певною пересторогою. Хоча більшість все ж таки розуміє, що приватна власність є необхідним елементом ринкової системи. "Найбільші проблеми спостерігаються в судовій системі, де з реалізацією гарантій прав власності відбуваються найбільші проблеми і найбільш гострі дискусії", - переконаний Ігор Бураковський.

Судова реформа в Україні ще не відбулася, і саме цим обумовлена більшість проблем із застосуванням права власності, вважає київський політолог Сергій Таран. "Люстрація суддів фактично не відбулася, судова система є продажною, і саме через це в Україні ще є можливості для рейдерства", - сказав DW Таран. Водночас, він зазначив, що деякий прогрес таки відбувся, і нинішня поліція, на відміну від міліції в попередні роки, перестає бути однією зі сторін та учасниць рейдерських захоплень.