Субота, 20.07.2019, 18:42
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Новини минулих днів
Архів новини
Пошук
Статистика
Головна » 2019 » Травень » 10 » Росія сама собі створила юридичну проблему - німецький експерт про керченську справу
07:38
Росія сама собі створила юридичну проблему - німецький експерт про керченську справу
Інші останні Кримінальні новини України

Німецький експерт про керченську справу: Росія сама собі створила юридичну проблему

Міжнародний трибунал з морського права першим з міжнародних інстанцій розгляне справу захоплених Росією українських суден і моряків. DW поговорила з німецьким експертом з морського права Александером Прельсом.

У п'ятницю, 10 травня, Міжнародний трибунал з морського права в Гамбурзі розглядатиме позов України до Росії у справі захоплених у листопаді 2018 року неподалік Керченської протоки українських кораблів та моряків. У зв'язку з цим ми звернулись до експерта з міжнародного права, професора Гамбурзького університету Александера Прельса.

DW: Пане Прельс, про що саме йтиметься під час судового засідання в Міжнародному трибуналі з морського права?

Александер Прельс (Alexander Proelß): Цей процес стосується тимчасових заходів у справі. Саме питання правомірності затримання кораблів та їхнього екіпажу зрештою взагалі не вирішуватиметься Міжнародним трибуналом із морського права. Для цього існує процес у міжнародному арбітражному суді, який був ініційований українською стороною, в якому, однак, поки що нічого не відбулося. Тому що Росія не бере в ньому участь, так само як вона не братиме участь у процесі в Гамбурзі 10 травня. Держави мають таку можливість. Але це не означає, що суд не розглядатиме справу. Утім, суд має, по-перше, переконати сам себе в тому, що це питання перебуває в його юрисдикції, а також що вимога, яка ставиться однією зі сторін, справді обґрунтована.

Професор Гамбурзького університету Александер Прельс

Що це за арбітраж, який має розглядати справу про затримані судна та моряків? Де він розташований?

Це не є якийсь постійний арбітраж. Згідно з Конвенцією ООН з морського права, ці арбітражі щоразу формуються наново для вирішення кожної окремою справи. Вони складаються з п'яти суддів, які визначаються сторонами спору. Сам процес дуже схожий на процеси в Міжнародному суді ООН чи Міжнародному трибуналі з морського права. Але він менш прозорий, а сторони мають більше впливу на формування колегії суддів.

Тобто Конвенція ООН з морського права не визначає ані з яких країн мають походити ці судді, ані в якій країні має відбуватися сам процес?

Саме так. Під юрисдикцію таких арбітражів справа потрапляє, якщо держава під час приєднання до Конвенції ООН з морського права обрала таку опцію. Адже сам документ передбачає три опції: Міжнародний суд ООН в Гаазі, Міжнародний трибунал з морського права в Гамбурзі або ж арбітраж. Під його юрисдикцію справа потрапляє і тоді, коли одна з держав, між якими виникла суперечка, обрала не таку опцію, як друга.

Для чого потрібні тимчасові заходи, якщо Міжнародний трибунал з морського права не правомочний вирішувати суперечку по суті?

Аби якомога швидше отримати рішення. Тому що судові процеси довго тривають, це стосується і міжнародних судів. Якщо ви мене запитаєте, коли очікувати рішення арбітражу в цій справі, то моя відповідь буде: через три роки. А це означає, що кораблі та солдати увесь цей час залишатимуться захопленими. Для цього в Конвенції ООН з морського права передбачена можливість запросити тимчасове судове розпорядження, для чого було визначено обмежену юрисдикцію Міжнародного трибуналу з морського права в Гамбурзі. Це рішення приймається виключно на основі загальної перевірки, це саме те, що суд робитиме 10 травня - приблизну оцінку. Його перша задача - визначити, чи сама суперечка по суті (правомірність затримання кораблів та їхнього екіпажу. - Ред.) із великою імовірністю перебуватиме в юрисдикції міжнародного арбітражу. Це питання дуже суперечливе, і з моєї точки зору - це і є ключовий пункт. Але якщо Міжнародний трибунал все ж вирішить, що справа потрапляє під юрисдикцію арбітражу, друга його задача - визначити, чи справді існує невідкладна необхідність для тимчасових заходів. І це те, чим суд опікуватиметься 10 травня, аби зрештою дуже швидко - впродовж кількох тижнів - прийняти рішення щодо застосування тимчасових заходів.

Уявімо, що суд вирішить усе ж застосувати тимчасові заходи. Якими вони можуть бути?

Якщо Міжнародний трибунал з морського права подолає головний бар'єр і визнає ймовірну юрисдикцію в справі по суті за арбітражем, то досвід попередніх процесів дає певні підстави очікувати, що тимчасові заходи будуть застосовані. А це означає: солдати та кораблі мають бути звільнені.

Виходить, що питання юрисдикції - ключове під час процесу в Міжнародному трибуналі з морського права. В чому полягає його складність?

Для цього існує кілька причин. Перша - формальна. Справа в тому, що і Україна, і Росія, ратифікуючи Конвенцію ООН з морського права, визначили винятки, за яких суперечка не може вирішуватися арбітражем. Цей виняток стосується воєнних дій. Тобто тут потрібно визначити, що саме є воєнними діями. Тобто чи належить до них прохід кораблів, які раніше десятки й сотні разів уже проїжджали там. Я схиляюся до того, що не належить. Але це не єдина проблема. Основна проблема полягає в тому, що суди - як арбітраж, так і Міжнародний трибунал із морського права - мають повноваження щодо інтерпретації та застосування Конвенції ООН із морського права. Вони не мають компетенції вирішувати правові суперечки, які морського права не стосуються. Тож питання: чи є суперечка між Росією та Україною взагалі спором у межах морського права? Або ж це насправді є суперечкою в межах воєнного права, адже між обома державами, принаймні в межах частини Східної України, відбувається міжнародний збройний конфлікт.

Чого Росія, однак, не визнає…

Саме тут і проблема Росії. Вони трохи загнали себе в цю проблему самі. Тобто вони лише з великою натяжкою можуть тепер сказати, що це, мовляв, взагалі не є суперечкою у рамках морського права і йдеться про збройний конфлікт, тож Міжнародний трибунал не має компетенції. Адже вони в той самий час самі постійно говорять, що жодного збройного конфлікту немає. Україна ініціювала десятки судових процесів проти Росії в усіх можливих міжнародних інстанціях, і насправді в основі завжди стоїть одне питання: Україна дуже хотіла б мати міжнародне рішення, в якому суд би сказав, що анексія Криму суперечила міжнародному праву. А це, звісно, не є питанням морського права, а є натомість питанням загального міжнародного права, яке не має права вирішувати ані Міжнародний трибунал із морського права, ані арбітраж. З іншого боку, між державами, звісно, існують і суперечки в рамках морського права, приміром, щодо проходу через Керченську протоку, а також щодо статусу Азовського моря. І тут уже можна аргументувати на користь застосування морського права. Але чи можна це відокремити одне від одного - це вже питання.

Якщо Міжнародний трибунал з морського права вирішить застосувати тимчасові заходи щодо Росії та постановить звільнити судна і моряків, але Москва відмовиться виконувати це рішення, що це означатиме?

Тоді ми матимемо проблему, адже в цьому разі Росія порушить міжнародне право. Адже тимчасові заходи є обов'язковими до виконання з точки зору міжнародного права. Але чи буде Росія цього дотримуватися - питання відкрите.

Повідомляють Новини європейської України
Категорія: Кримінальні новини України | Переглядів: 469 | | Теги: рф, німецький експерт, керченська справа, юридична проблема | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
ЗАЛИШ СВІЙ КОМЕНТАР ПРО ЦЮ НОВИНУ
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
ТВОЯ ДУМКА ВАЖЛИВА ДЛЯ СВІТУ, ХАЙ ПРО НЕЇ ЗНАЮТЬ ВСІ