Літургію до свята Святої Трійці очолив архієпископ Луганський та Старобільський Лаврентій у співслужінні духовенства Православної церкви України

У Кирилівській церкві, що входить до складу Національного заповідника "Софія Київська", вперше за багато десятиліть відбулося богослужіння українською мовою.

Подія, що має не лише релігійне, а й вагоме символічне значення, відбулася на тлі війни росії проти України.

Про це повідомила засновниця ГО "Інститут публічних комунікацій" Леся Червінська, передає ЗМІ.

Літургію до свята Святої Трійці очолив архієпископ Луганський та Старобільський Лаврентій у співслужінні духовенства Православної церкви України. Відтепер Кирилівська церква стане духовним осередком Луганської єпархії ПЦУ — місцем молитви для українців, які втратили свої домівки, але зберегли віру в Бога та Україну.

Кирилівський храм — одна з найдавніших і найвизначніших пам’яток української духовної та культурної спадщини. Заснована у ХІІ столітті, церква поєднує елементи давньоруської архітектури та українського бароко. У її стінах збереглися унікальні фрески і живопис, зокрема твори представників Київської малярської школи XIX століття — Миколи Пимоненка, Самійла Гайдука, Івана Їжакевича.

Після здобуття Україною незалежності богослужіння в Кирилівській церкві відновилися, однак з 1994 року храм перебував у користуванні структури московського патріархату.

Упродовж десятиліть святиня виконувала роль одного з ідеологічних осередків так званого "русского міра", що поширював проросійську імперську ідеологію на території України.

Лише в січні 2025 року завершилася оренда церкви московським патріархатом, що дало можливість передати її під контроль Православної церкви України. За словами Лесі Червінської, у цьому процесі важливу роль відіграла генеральна директорка заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська. Сама Червінська також брала участь у переговорах як радниця в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєва.

Історія Кирилівської церкви нерозривно пов’язана з ключовими періодами української державності. У різні часи її ігуменами були відомі діячі національного відродження: Інокентій Гізель, Лазар Баранович, Інокентій Монастирський.

Наприкінці XVIII століття монастир був ліквідований указом Катерини ІІ, а фрески заштукатурені — за однією з версій, через те, що на них були зображення українських гетьманів.

Як зазначає Червінська, повернення храму до українського релігійного простору є знаковою перемогою в умовах війни.

"Це приклад того, як слід називати речі своїми іменами, не соромитися свого спадку, а, навпаки, — пишатися ним і на його основі виховувати майбутні покоління", — підкреслює вона.

Факт проведення українськомовного богослужіння у Кирилівській церкві розглядається як черговий крок до подолання наслідків колоніального минулого та відновлення української культурної ідентичності.

Нагадаємо, на тлі четвертого року повномасштабної війни українці поступово переосмислюють своє релігійне самовизначення та формат святкування духовних подій.