У парламенті зареєстровано законопроект про біометричні паспорти, співавторами якого є депутати від Партії регіонів. Свою редакцію документа підготували також у Міністерстві юстиції. Експерти побоюються, що боротьба між Мін'юстом і депутатами зірве ухвалення закону і ускладнить переговори з Євросоюзом про візову лібералізацію, повідомляє "КоммерсантЪ-Украина".

Вчора на сайті парламенту було оприлюднено проект закону №10036 "Про документи, що засвідчують особистість, її спеціальний статус і підтверджують громадянство України", який передбачає перехід України на використання документів з біометричними даними.

Авторами проекту є народні депутати Валерій Коновалюк, Ірина Бережна (обидва - Партія регіонів) і Володимир Мойсик ("Наша Україна - Народна самооборона"). Вони були співавторами низки законопроектів про випуск захищених документів, включаючи бланки закордонних паспортів на базі консорціуму ЄДАПС.

У 2011 році парламент уже розглядав законопроект №8507 "Про документи...", співавторами якого були вищезгадані депутати. Верховна Рада ухвалила закон на початку жовтня, до кінця місяця президент Віктор Янукович ветував його, а в січні 2012 року парламент підтримав вето, відмовившись від розгляду законопроекту. Цей факт створив проблеми в переговорах з Євросоюзом про скасування візового режиму. Як відомо, ухвалення закону "Про документи..." є першою вимогою Плану дій візової лібералізації (ПДВЛ), наданої Україні Євросоюзом.

Автори проекту №10036 стверджують, що їхня законодавча ініціатива дозволить надолужити зірваний графік. "Ми повинні розглянути й ухвалити закон вже на цій сесії", - заявив Валерій Коновалюк. Він запевнив, що в новому проекті враховано низку вимог Віктора Януковича, що дозволить уникнути повторного ветування. "У цій редакції є всі шанси на те, щоб закон був підписаний главою держави", - вважає депутат.

Тим часом аналіз проекту №10036 показує, що він значною мірою повторює текст раніше ветованого закону. Головною зміною стала відмова від використання чіпа з біометричними даними в трьох типах документів - соціальне і пенсійне посвідчення, а також посвідчення інваліда. Слід зазначити, що раніше пан Янукович справді вимагав вилучити відповідні норми із закону.

Прикметно, що в законопроекті не згадуються дипломатичні та службові паспорти. Ще одна зміна стосується стандартів ICAO (Міжнародної організації цивільної авіації). Їх пропонується застосовувати тільки до документів, призначених для виїзду за кордон. Раніше депутати мали намір зробити ці стандарти обов'язковими для всіх випущених в Україні посвідчень особи, аж до карток застрахованих осіб.

Деякі правки внесені в розділ про правила оформлення документів біженця. Втім, основне зауваження президента автори проекту не врахували - цей документ, як і ветований закон, обмежує термін дії документів біженця шістьма місяцями. "Ми не вважаємо за потрібне змінювати цю норму, - заявив пан Коновалюк. - Її критикували уповноважений ООН з прав людини та інші люди, які хочуть, щоб в Україну прямував потік нелегальних мігрантів".

У президентському вето містилися й інші претензії. Так, голова держави в жовтні стверджував, що закон "порушує міжнародні стандарти з невтручання в особисте і сімейне життя" і "не забезпечує безпеки громадян".

Валерій Коновалюк тим часом упевнений, що необхідність термінового виконання вимог Євросоюзу переконає Віктора Януковича не ветувати закон на колишніх підставах. "Мін'юст, який готував проект президентського вето, фактично зірвав процес євроінтеграції", - зазначає депутат.

Експерти погоджуються, що дії влади ускладнили діалог України і ЄС про запровадження безвізового режиму та погіршили рівень виконання ПДВЛ. Науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко нагадав, що більш ніж за три місяці, що минули з дня ветування закону "Про документи...", Мін'юст так і не запропонував альтернативного законопроекту.

"Можна констатувати, що уряд не виконав своєї функції. Мін'юст нічого не робив, і при цьому його ніхто не смикав, хоча в Кабінеті міністрів існує координаційний центр з питань європейської інтеграції", - зазначив пан Сушко. Він додав, що в експертному співтоваристві залишилися питання також до "надмірного вето" президента з вимогою відмовитися від розгляду законопроекту в колишній редакції. На думку експерта, це погіршило позицію Києва в переговорах про безвізовий режим з ЄС.

У Мін'юсті відкидають претензії на свою адресу. Прес-секретар міністерства Лія Ільченко запевнила, що в міністерстві розробляли нову редакцію закону, але не афішували цього. "Виконуючи доручення Кабінету міністрів, ми вже підготували законопроект. Зараз він проходить міжвідомче узгодження і буде винесений на одне з найближчих засідань уряду", - стверджує пані Ільченко.

На сьогодні ще незрозуміло, чи підтримає парламент майбутню ініціативу уряду або ж зупиниться на проекті №10036. Олександр Сушко висловив побоювання, що підсумком цього протистояння стане остаточний зрив Україною графіків безвізового діалогу. "Якщо Рада знову прийме закон, який уряд не буде ідентифікувати з собою, може з'явитися нове вето, і тоді все піде по третьому колу", - пояснив експерт.

Як повідомлялося, Європейська комісія звертає увагу на відсутність прогресу України у виконанні завдань Плану дії щодо лібералізації візового режиму, про що йдеться в листі заступника голови МЗС України Павла Клімкіна, адресованому першому віце-прем'єру Андрієві Клюєву.

За його словами, європейські чиновники зафіксували відсутність прогресу в трьох напрямках: ухвалення закону, яким запроваджуються біометричні документи для виїзду за кордон, закону про створення окремого антикорупційного органу, затвердження Стратегії боротьби з дискримінацією в Україні та ухвалення окремого антидискримінаційного закону.

У МЗС розраховують, що оцінка Європейською комісією Першої фази Плану дії щодо лібералізації візового режиму між Україною і ЄС матиме збалансований позитивний характер.

Зазначимо, візове питання в Україні зараз активно обговорюється. Так, Київ сподівається на безвізовий режим з усім Євросоюзом. За словами глави українського МЗС, Україна до 2014 року зможе претендувати на безвізовий режим з ЄС.

Чорновіл порівняв безвізовий режим зі вкладами Ощадбанку СРСР та створенням професійної армії

Українська влада, яка і так має безвізовий режим на основі дипломатичних паспортів або навіть на основі звичайних паспортів, на відміну від наших громадян, ніколи проблем з отриманням віз не мала, тому ніхто особливо серйозно питання лібералізації візового режиму на принциповому рівні не розглядав: це більше не є фішкою для виборців.

Про це в інтерв'ю УНН сказав перший заступник голови комітету Верховної Ради у закордонних справах, позафракційний народний депутат Тарас Чорновіл.

"Ми не продемонстрували прогресу в жодному з блоків. Щодо першого, який стосується безпосередньо документальної частини - ми поки що не маємо схваленого закону про відповідні паспорти, що містять біометричні дані. Закон, ухвалений у першому читанні, мав абсолютно лобістський характер. Зараз він ветований. Законодавства нема, підзаконних актів теж вистачає. Це ознака того, що немає прогресу", - сказав депутат.

Другий блок, за його словами, стосується облаштування кордону і гарантій того, що не зросте число потенційних мігрантів. "В цьому напрямку у нас щодо західного кордону більш-менш нормальна ситуація і претензій не було. Поки що є претензії до східного кордону, який на сьогодні ще є прозорим. Якщо велика кількість мігрантів може потрапити в Україну, значить, у місцевих чиновників завжди з'явиться спокуса видавати їм фальшиві довідки, щоб мігранти могли з ними потрапляти на територію Євросоюзу. Це є серйозною перешкодою для питань безвізового режиму. Єдине, що останнім часом Україна перестала бути основним напрямом потоку мігрантів, їхня кількість скоротилася. Зараз вони здебільшого намагаються потрапити до ЄС з півдня - з Балкан, з Греції. І тому це питання не так гостро стоїть, але все ще буде виникати на остаточній стадії", - сказав Чорновіл.

І два основних пункти, з яких ми не зрушили і про які у нас намагаються мовчати - це питання правової держави і питання країни, яка забезпечує своїм громадянам нормальну зайнятість, економічну можливість самореалізації і нормальний соціальний рівень, зазначає політик.

"В цьому напрямку у нас ситуація дуже погана, а наявність таких проблем передбачає, що країна може, в разі запровадження безвізового режиму, виплеснути за кордон велику кількість мігрантів, а цього ніхто не хоче отримати від України в подарунок. Забувати про ці два фактори не слід", - сказав він.

На думку депутата, безвізовий режим - це приблизно те ж, що і повернення вкладів Ощадбанку СРСР: про це багато говорять, влада весь час розповідає, як вона хоче це повернути, але особливих зусиль не докладає. "Це так само, як професійна армія - всі розповідали, як її хочуть ввести, але ніхто особливо не докладав зусиль, щоб її створити остаточно", - зазначив Чорновіл.

У МЗС заявляють, що Україна нормально виконує план дій з лібералізації візового режиму з ЄС

МЗС заявляє про виконання Україною значної кількості рекомендацій ЄС для переходу до другої, імплементаційної, фази плану дій з лібералізації візового режиму між Україною та ЄС, повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ України.

МЗС підкреслює, що оцінка Єврокомісії базується на інформації станом на кінець листопада 2011 року, відповідно до якої українська сторона провела роботу з чотирьох блоків критеріїв першої фази плану дій: "Безпека документів, включаючи впровадження біометричних даних", "Нелегальна імміграція, включаючи реадмісію", "Громадський порядок і безпека" і "Зовнішні зносини та основні права".

"Оцінка також містить низку рекомендацій, які необхідно виконати з метою переходу до II фази Плану дій. У цьому контексті слід зазначити, що значну кількість з цих рекомендацій вже виконано", - вказується у повідомленні.

Зокрема, як зазначає МЗС, затверджено державну програму із запобігання та протидії корупції на період до 2015 року й план заходів щодо реалізації концепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю.

Завершено розробку загальнодержавної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року, нормативно-правових актів, необхідних для належної імплементації законів "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" і "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", триває робота з підготовки нормативно-правової бази для запровадження документів з біометричними даними.

За підсумками аналізу зазначеної оцінки Єврокомісії найближчим часом, як зазначає МЗС, буде проведено засідання старших посадових осіб у рамках діалогу "Україна-ЄС" для вироблення алгоритму спільних кроків до повного виконання першої фази плану дій та переходу до його другої фази.