Ровер Curiosity вирушив у подорож на Марс в 2012 році, щоб визначити, чи існувало на Червоній планеті  життя. Це був четвертий робот на Марсі. Таким чином в NASA святкують 10 річницю його віддаленої роботи.

З моменту посадки ровер подолав понад 28,1 км і зробив багато наукових відкриттів. Зараз Curiosity знаходиться у процесі дослідження та подолання гори Шарп заввишки 5,5 км, яка знаходиться у центрі кратера Гейла. Робот розміром з автомобіль оснащений науковими приладами, які використовуються для вивчення клімату та геології планети.

За десять років досліджень Curiosity значно перевершив початкові вимоги до місії, яка спочатку мала тривати лише два роки. Однак ці дослідження не пройшли даремно: колеса ровера отримали значні пошкодження після подолання 28,1 км шляху, більша частина якого проходила скелястою місцевістю.

Команда  розробила алгоритм, що дозволяє регулювати швидкість обертання коліс Curiosity залежно від того, на які скелі він піднімається. Тепер команда також наказує апарату використовувати прилад Mars Hand Lens Imager (MAHLI), розташований на його роботизованій руці, для отримання зображень коліс через кожні 500 м руху.

Попри зношування коліс Curiosity, мобільна наукова лабораторія продовжує рух, включаючи підйом на висоту 612 м з моменту посадки. Ця зміна висоти дозволила науковій групі дослідити молодші породи та верстви гірських порід, які допомагають пролити світло на водне минуле Марса.

Протягом усього часу перебування на Марсі марсохід NASA постійно вимірює радіацію за допомогою свого приладу Radiation Assessment Detector (RAD).

Одна з цікавих знахідок була зроблена у 2016 році, коли Curiosity був припаркований біля Murray Buttes з 9 по 21 вересня. Під час стоянки прилад RAD зафіксував зниження загального випромінювання на 4%, а випромінювання нейтральних частинок – на 7,5%. Причиною зниження було те, що марсохід був припаркований поруч із оголенням, яке, своєю чергою, блокувало частину випромінювання від попадання на марсохід.

За останнє десятиліття NASA Curiosity повернув 3102 ГБ даних і пробурив 35 лунок. На сьогодні ці дані дозволили опублікувати 883 наукові роботи.

«Ми виявили щонайменше від 200 до 273 частин на мільйон органічного вуглецю. Це порівняно або навіть більше, ніж кількість, виявлена ​​в породах у дуже малообжитих місцях на Землі, таких як частина пустелі Атакама в Південній Америці, і більше, ніж було виявлено у метеоритах Марса», – сказала Дженніфер Стерн із Центру космічних польотів імені Годдарда NASA.