Відомі представники української громадськості звернулися до Верховної Ради з вимогою ухвалити постанову, яка має дати оцінку антиукраїнським постановам парламенту Польщі. Про це повідомляє прес-служба "Руху за суверенний розвиток".

Відомі українці вимагають визнати злочинними дії польської сторони на українських етнічних територіях до, під час і після Другої Світової війни.

Звернення, зокрема, підписали Леонід Кравчук, Левко Лук’яненко, Володимир Василенко, Володимир Горбулін, Дмитро Павличко, Іван Драч, Борис Тарасюк, Володимир Огризко, Олександр Скіпальський, Микола Жулинський, Іван Дзюба, Василь Шкляр, а також відомі історики Юрій Шаповал, Володимир Сергійчук, Станіслав Кульчицький та десятки інших знаних українців.

Звернення було ініційоване у відповідь на порушення парламентом Польщі домовленостей щодо спільної оцінки польсько-українського протистояння у 1943-1945 роках.

Ініціатори звернення запропонували Верховній Раді проголосити 23 вересня Днем польських репресій супроти автохтонного українського населення Галичини. Саме в цей день у 1930 році президія Ради міністрів та міністерство внутрішніх справ ІІ Речі Посполитої ухвалили рішення про широкомасштабні антиукраїнські репресивні заходи, офіційно названі польською владою "пацифікацією".

Також пропонується визначити 25 грудня як День пам’яті геноцидного винищення польським підпіллям автохтонного українського населення на споконвічних українських землях. Саме в цей день у 1942 році польські збройні формування розпочали масові вбивства українців.

Крім того, пропонується встановити 28 квітня Днем пам’яті українців, що стали жертвами насильної депортації польською державою. Саме цього дня в 1947 році польські державні каральні органи розпочали операцію "Вісла".

Разом з тим, учасники прес-конференції позитивно оцінили підписану в Києві 24 серпня 2016 року президентом України та президентом Республіки Польща спільну декларацію.

Ініціатори звернення також закликають "здорові сили польського політикуму і суспільства протидіяти культивуванню українофобської реваншистської істерії в Республіці Польща, спільно працювати над відновленням конструктивного українсько-польського діалогу та утримуватись від односторонніх дій, які шкодять розбудові дружніх відносин між Україною та Польщею".

"Політика порозуміння гарантуватиме природний альянс України і Польщі у боротьбі з одвічним спільним ворогом - Росією. Зміцнення стратегічного партнерства України та Польщі у ці складні часи посилить безпеку наших країн і всієї Європи", - йдеться у зверненні.

Учасники прес-конференції також зазначили, що ініціювали це звернення, аби спонукати парламент Польщі скасувати постанови Сенату від 7 липня та Сейму від 22 липня 2016 року як такі, що підривають довіру між нашими народами, суперечать історичній правді та ставлять під загрозу стратегічне партнерство між Польщею та Україною. Мета звернення - запобігти подальшій ескалації в українсько-польських відносинах.

Звернення, яке підписали представники української громадськості з усіх регіонів України, є відкритим для приєднання.

Нагадаємо, польський Сейм (нижня палата парламенту) 22 липня ухвалила резолюцію, у якій Волинська трагедія визнається геноцидом. Згідно з рішенням, 11 липня відзначатиметься в Польщі як День пам'яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої.

Цього року виповнюється 73-ті роковини Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків і українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України.

Збройні конфлікти між поляками і українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року. Однак історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (в Польщі), або Волинська трагедія (в Україні). В інші роки вони відбувалися в інших регіонах. Достеменна кількість загиблих у цих конфліктах невідома досі, але жертви обчислюються десятками тисяч.