Четвер, 26.11.2020, 01:09
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Новини минулих днів
Пошук новин на сайті
Статистика

12:13
Участь в оборонних проєктах Євросоюзу - що це дасть Україні
Інші останні Новини про співпрацю України з ЄС

Що дасть Україні участь в оборонних проєктах Євросоюзу

Євросоюз дозволив третім країнам брати участь у своїх оборонних проєктах PESCO. Україна хоче долучитися до понад 20 з них. Які умови їй доведеться виконати для цього та яку користь принесе участь у них?

Коли Євросоюз у 2017 році запустив програму оборонної співпраці PESCO, Україна одразу заявила про бажання долучитися до неї. Участь третіх країн у цій програмі називали можливою, але на практиці вона була закритою. Упродовж трьох років між країнами ЄС точились дискусії навколо цього питання, й лише тепер в Євросоюзі погодилися допустити інших до своїх оборонних проектів.

Що таке PESCO, або оборонна співпраця Євросоюзу

Програму Постійної структурованої співпраці (Permanent Structured Cooperation, PESCO) називали першим кроком у напрямку створення армії ЄС, хоча більш влучним було інше порівняння - "військового Шенгену" . Адже всі повноваження залишилися в руках національних держав. Але й навіть такий формат став історичним кроком для Євросоюзу. Участь у PESCO є добровільною. З 27 держав ЄС до неї долучилися 25. Данія та Мальта вирішили не приєднуватися.

Що ж представляє собою програма PESCO? Вона складається з двох частин. Перша - це 20 зобов'язань, наприклад, підвищувати оборонні бюджети. Для учасників PESCO вони є юридично обов'язковими. Друга частина - це оборонні проєкти. Вони є двох типів. Перший - розробка і створення нової військової техніки чи озброєнь, наприклад, європейського патрульного корвету. Другий - підвищення операційної готовності, наприклад, заснування школи розвідки Євросоюзу. У кожному проєкті беруть участь лише ті країни, які захотіли до нього долучитися.

Умови участі третіх країн у оборонних проєктах ЄС

Відкритою для участі третіх країн буде лише друга частина PESCO, тобто оборонні проєкти. У рішенні Ради ЄС зазначається, що згода на долучення буде надаватися у "виняткових" випадках. Головна умова - участь третьої країни має привнести "значну додану цінність" проекту, крім того, така країна-учасниця має допомогти його успішній реалізації. Це може бути, наприклад, надання технічних фахових знань або ж організаційна чи фінансова підтримка проєкту.

Крім цього, Рада ЄС встановила низку юридичних умов участі. Формально Україна їм відповідає. У неї ще з 2007 року діє угода з ЄС щодо обміну інформацією з обмеженим доступом. Вона залучена до політичного діалогу з ЄС з питань безпеки та оборони. Між Європейським оборонним агентством та міністерством оборони України з 2015 року укладена адміністративна угода.

Водночас є й низка політичних умов, відповідність яким можна вільно трактувати. Наприклад, участь у проєкті PESCO третьої країни не повинна "суперечити безпековим і оборонним інтересам" ЄС і його держав-членів. Інша умова - що така участь не повинна призвести до "залежності" держав Євросоюзу від третьої країни.

Чи допустять Україну до участі у PESCO? Чиновники ЄС відмовляються коментувати це питання щодо будь-якої країни - чи України, чи США. Адже спершу ця країна повинна подати заявку на участь. Після цього держави ЄС, які долучені до проєкту, перевірятимуть відповідність умовам у кожному індивідуальному випадку. Даватиме дозвіл на участь Рада ЄС, для чого буде потрібна одностайна згода всіх 25 держав PESCO. Цю процедуру окремо доведеться проходити для участі в кожному проєкті.

Україна хоче брати участь у понад 20 оборонних проєктах ЄС

Зараз виконуються 47 проєктів PESCO. Представник України при ЄС Микола Точицький розповів DW, що Україна хотіла би долучитися до понад 20 з них. Ідеться, зокрема, про військову мобільність. Це один з найбільших проєктів, до якого долучилися всі 25 держав-учасниць PESCO. Він має спростити й стандартизувати переміщення військ та техніки через кордони країн. Інший проєкт, який цікавить Київ, - платформа обміну інформацією щодо кіберзагроз і реагування на них.

Україна хоче долучитися і до проєктів з розробки та виробництва військової техніки. Зокрема, до створення єдиної платформи для БМП, бронетранспортера-амфібії та легкої бронемашини.

Точицький говорить, що попередні консультації вже почалися, тепер Україна працюватиме над підготовкою заявок на участь у конкретних проєктах. Коли Київ їх подасть - поки що невідомо. "Це лише перший крок, створені рамки. Це хороші рамки, ми задоволені, що наші європейські колеги, нарешті, дійшли консенсусу. А у нас під ці рамки вже підведений діалог і наявна вся правова база", - говорить посол.

Яку користь матимуть Україна та ЄС від участі у проєктах PESCO

"Це (участь в оборонних проєктах. - Ред.) дасть нам можливість досягти нашої мети. А наша мета - стати міцною державою, щоб захистити свої кордони та територіальну цілісність", - зауважує Точицький. На практиці, за його словами, участь у проєктах PESCO зможе дати Україні доступ до новітніх технологій, а також дозволить підвищити оперативну сумісність між її збройними силами та військами країн ЄС. Не менш важливим, на думку дипломата, є підготовка військових: "Ми повинні створити критичну масу фахівців, які допоможуть з пострадянської країни стати ефективною державою".

А що може Україна запропонувати ЄС? Адже без додаткової користі для PESCO до проєктів не допускатимуть треті країни. Точицький запевняє, що Україна має багато практичного досвіду, яким може ділитися, зокрема у протидії кібератакам, які постійно здійснюються на країну, а також у використанні бронетехніки. "Ми можемо говорити, наскільки себе виправдали ті чи інші складові, які були використані у виробництві нашої військової техніки, наприклад, в галузі броні", - зазначає посол.

Також Україна може запропонувати виробничі потужності для збирання техніки, наприклад, у Харкові. "Будемо відвертими, у нас це буде дешевше", - уточнює Точицький. Але чи погодиться ЄС на таку пропозицію в разі її надходження з боку Києва? Адже однією з умов участі третьої країни в PESCO, як уже наголошувалося вище в цій статті, є недопущення будь-якої залежності держав Євросоюзу від країни, що не є членом ЄС.

Для деяких країн ЄС оборонна співпраця з країною, яка воює, може бути проблемною. Посол це не заперечує, але нагадує, що й у США спершу були побоювання щодо постачання Києву протитанкових комплексів Javelin. "За ці роки війни ми продемонстрували, що дотримуємося наших міжнародних зобов'язань у частині отримання технологій і зброї", - зауважує Точицький. Він визнає, що є технології та проєкти, до яких Україну поки що не допустять. "Ми ж теж реалісти. Це ті понад 20 проєктів, де ми порахували, що не лише вони нам дуже потрібні, але де нас готові допустити, поділитися з нами та щось взяти в нас", - підсумовує він.

Україні радять зосередитися на меншій кількості проєктів

Експерт брюссельського аналітичного центру Friends of Europe Джеймі Ши, який раніше працював на чільних посадах у НАТО, бачить місце України в проєктах PESCO і вважає, що їй є що запропонувати. За його словами, країна суттєво покращила свою кібербезпеку, а її військово-промисловий комплекс зокрема становить інтерес для Китаю.

На думку Ши, ЄС зацікавлений у тому, щоб якомога тісніше прив'язати Україну до себе. "Співпраця у рамках PESCO й обмін технологіями та фаховими знаннями - це один зі шляхів зробити це. Участь України допоможе посилити не лише зусилля ЄС в обороні, але й європейську стратегічну автономію", - зазначає експерт.

Водночас Джеймі Ши застерігає Київ від намагань потрапити в надто багато проєктів, адже такий підхід не укріплює довіру. "Україні варто обережно обрати проєкти та зосередитися лише на тих, де вона зможе довести в Брюсселі свою користь", - підсумовує Ши.

Повідомляють Новини європейської України
Категорія: Новини про співпрацю України з ЄС | Переглядів: 295 | Додав: adminA | Теги: україна, оборонні проєкти Євросоюзу | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]