Конституційний суд (КС) задовольнив подання народних депутатів Партії регіонів, визнавши неконституційним закріплення виборців за кордоном за одномандатними округами Києва. У Центрвиборчкомі така позиція КС викликала подив - там заявили, що після рішення суду в законі з'явилося безліч прогалин. Однак голова Верховної ради Володимир Литвин вважає, що коригувати закон не обов'язково.

Своїм рішенням Конституційний суд (КС) визнав неконституційними окремі положення ч. 2 ст. 22 закону "Про вибори народних депутатів України", згідно з якими закордонні виборчі дільниці на виборах депутатів Верховної Ради віднесені до одномандатних (мажоритарних) округах, створеним на території Києва. Ініціаторами перегляду чинного закону стали 59 депутатів з фракції Партії регіонів, які внесли до суду відповідне подання, повідомляє Ксенія Лазоренко у статті "У гастарбайтерів забрали голоса" в газеті "Экономические известия".

"Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене", - заявив голова Конституційного суду Анатолій Головін.

Суд аргументував своє рішення тим, що віднесення закордонних дільниць до одномандатних округів в Києві призводить до необґрунтованого збільшення кількості виборців, які голосуватимуть в цих округах, не будучи при цьому пов'язаними з територіальною громадою Києва. Це може спотворити результати волевиявлення тих виборців, які проживають на території столиці.

На думку суду, віднесення закордонних дільниць до одномандатних округах в Києві не забезпечує рівних правових можливостей кандидатів у депутати, які будуть балотуватися в одномандатних округах столиці, оскільки обмежується можливість формування вільного волевиявлення виборців, що проживають або перебувають за кордоном.

Журналіст газети "КоммерсантЪ-Украина" Олександр Свириденко у статті "Виборців відлучили від округу" пише, що в Центрвиборчкомі надзвичайно різко прокоментували рішення КС. "Змушений вказати на деякі недоречні і, м'яко кажучи, помилкові висновки, які містяться в рішенні КС", - заявив заступник глави ЦВК Андрій Магера.

Перерахувавши ряд статей Конституції, які гарантують громадянам рівні виборчі права, пан Магера констатував, що відповідно до рішення КС виборці, які проживають в Україні, мають на виборах два голоси - вони можуть проголосувати і за список партій, і за кандидата в депутати по мажоритарному округу, а виборці за кордоном - тільки за список партій.

"Про яку рівність конституційних прав громадян можна говорити, якщо КС своїм рішенням встановив нерівність? І чи можна приймати такі рішення?" - дивується пан Магера.

За словами членів ЦВК, після рішення КС закон про вибори більше не дає їм відповіді на такі питання: чи враховувати виборців за кордоном при формуванні одномандатних округів в Києві, і кому дільничні виборчкоми за кордоном повинні передати протоколи з результатами голосування.

"ЦВК не може безпосередньо взяти ці протоколи, а посередника - окружні виборчкоми - виключив КС", - заявив пан Магера. Крім того, зазначили члени ЦВК, в законі залишилися норми, які дають можливість мажоритарним кандидатам у депутати брати участь у формуванні виборчих комісій за кордоном.

Газета "Україна молода", а саме автор статті "На догоду пану" Данило Іванів повідомляє, що до думки Андрія Магери приєдналася і заступник голови Центвиборчкому Жанна Усенко-Чорна. Вона вважає, що така ухвала КС обмежує конституційні права громадян (а за кордоном голосує майже 400 тисяч українців). Усенко-Чорна сказала, що в неї виникла "низка питань про співвідношення цього рішення КС із положеннями Конституції, зокрема статтею 24 Основного закону, яка каже, що всі громадяни України мають рівні права й не можуть бути обмежені в залежності від місця перебування".

"Згідно зі статтею 22 Конституції, виборче право громадян гарантоване, і воно не може бути скасоване або обмежене. Але склалася така ситуація, коли це право обмежене", - констатує висуванка опозиції.

"Рішення КС дивує фрагментарним підходом, - заявила газеті "КоммерсантЪ-Украина" заступник голови ЦВК Жанна Усенко-Чорна. - На жаль, мені здається, що суддям КС не вистачає знань в сфері виборчого законодавства".

Заступник голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Юрій Ключковський ("Наша Україна-Народна самооборона") теж висловився не на користь рішення КС. Він нагадав, що на парламентських виборах 1998 і 2002 року, коли кампанія також проходила за змішаною системою, виборці за кордоном були прикріплені спочатку до одного, а потім до двох округах Києва, і голосували як за список партії, так і за мажоритарного кандидата. "Можу сміливо сказати, що рішення КС неконституційне, оскільки вона вводить щодо громадян України дискримінацію за місцем проживання", - зазначив пан Ключковський.

Один з авторів звернення до КС народний депутат Владислав Забарський (Партія регіонів) вчора заявив, що обговорить з опозицією можливість доопрацювання закону. Зі свого боку голова Верховної ради Володимир Литвин повідомив, що внесення змін до закону не обов'язково.

"Як тільки відповідний законопроект буде зареєстрований в парламенті, з'явиться спокуса додати ті чи інші нововведення. Не треба будити лихо, поки воно тихо", - сказав спікер.

Голова парламентського комітету у закордонних справах Олег Білорус ("БЮТ-Батьківщина") вважає дивним, що до цих пір вирішується питання про конституційність закону про вибори депутатів.

"Вже квітень, але до цих пір не нарізані округи, не вирішені питання фінансування виборів. Таке враження, що є бажання зірвати вибори, призначені на кінець жовтня. І тут пускаються в хід і КС з його процедурами і рішеннями, кажуть, що вже й 5%-ий бар'єр не влаштовує, і нарізування округів буде переглядатися і ряд інших питань", - сказав парламентарій в розмові з газетою "Экономические известия".

За словами пана Білоруса, українці, які проживають в країнах Західної Європи, більш активно проявляють свою громадянську позицію, і це може лякати владу. "Є такі страхи, тому і робляться обмежувальні заходи по відношенню до нашої діаспорі", - вважає опозиціонер.

У свою чергу, директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала називає рішення КС логічним. На його думку, немає сенсу прив'язувати закордонних виборців до Києва, тим більше що жителів столиці серед них не так і багато. "Я не вбачаю ніяких дій з боку влади або КС, які могли б бути сприйняті опонентами як такі, що когось утискають", - сказав газеті "Экономические известия" експерт.

Основним аргументом на користь рішення КС пан Бала називає ту обставину, що кандидати, висунуті в округах міста Києва, не змогли б вести агітацію серед українців, що живуть за кордоном. "Як можна уявити собі округ за кордоном, де буде обиратися мажоритарник? По ідеї він повинен туди їздити або там проживати, щоб агітувати за себе", - додав він.

Тим часом в Партії регіонів обіцяють законодавчо врегулювати право виборців за кордоном голосувати в мажоритарних округах. Законопроект про внесення змін до закону "Про вибори народних депутатів" парламент планує розглянути вже наступного тижня. Депутат-регіонал Владислав Забарський вважає, що громадяни, які перебувають за кордоном, повинні голосувати за кандидатів у депутати, висунутих в округах, на території яких виборці проживали до свого від'їзду за кордон. При цьому депутат не виключає того, що парламент залишить без зміни ситуацію, що склалася після рішення Конституційного суду.

За словами лідера "Фронту змін" Арсенія Яценюка, скринька Пандори щодо зміни закону вже відкрито, пише Іван Капсамун в статті "Компроміс порушений..." в газеті "День".

"Влада розуміє, що кияни їх не підтримають, тому сподівається отримати додаткові мандати в підконтрольних регіонах, де зможе сфальсифікувати вибори, - цитує Яценюка прес-служба партії. - Виборчий процес фактично розпочався і шулери з Партії регіонів вкотре вирішили змінити правила гри під себе... Парламент повинен прийняти рішення щодо незмінності процедури визначення одномандатних округів та неможливості внесення змін до закону в цілому".

"Додаткові три округи в Києві - це був умовний, але виграш опозиції, - коментує газеті "День" політолог Володимир Фесенко. - Сьогодні ж влада маніпулює округами. Але насправді ці три округи долю виборів не вирішать. Мені здається, що це рішення походить від окремих, але дуже впливових депутатів. Це демонстрація - хто й як керує країною. Таке швидке рішення КС пов’язане з тим, що до 10 квітня ЦВК має ухвалити визначити кількість округів в кожному регіоні, а до кінця квітня - територіально розмежувати округи. Є два варіанти. Перший - зімни обмежаться двома позиціями (по територіальних округах і подвійного балотування). Все це виглядатиме більш-менш пристойно, хоча зрозуміла певна політична мотивація цих рішень. Другий сценарій - якщо закон переглянуть і по інших позиціях. Компроміс, таким чином, буде зруйнований повністю, а не частково. Це найгірший варіант, тому що він може загострити конфліктність навколо виборчого законодавства і посилить напругу й недовіру під час виборів. Це може заздалегідь закласти ризики про невизнання виборів із боку опозиції й частини міжнародних спостерігачів".

З юридичної точки зору, на думку голови Комітету виборців України Олександра Черненко, Конституція порушується в будь-кому випадку. "З одного боку, в Законі про вибори народних депутатів передбачено, що закордонний виборець розподіляється рівномірно між кількістю округів, - говорить експерт. - Тільки не сказано, яким чином це має відбуватися. Взагалі абсурдна ситуація виходить: умовно виборець у Москві голосує за мажоритарників у Голосієві, або виборець у Мілані - за мажоритаників у Дарниці. Хоча не мають один до одного ніякого відношення. Тому з цієї точки зору рішення КС виглядає логічним. Але з іншого боку, якщо закордонний виборець буде голосувати тільки по партійним спискам, це також є порушенням конституційних прав громадян України. Виходить, що одні голосують і за мажоритарників, і за списки, а інші тільки за списки. Таким чином, маємо замкнуте коло. А насправді змішана система є антиконституційною, тому що забезпечити виборче право при такій системі неможливо. В 2002 році ми вже проходили цю історію".