Ультраправа Джорджа Мелоні має непогані шанси перемогти зі своєю партією на виборах в Італії і створити правопопулістську коаліцію. Чи має Європа цього остерігатися?

За вислів, що Адольф Гітлер був чудовим державним діячем, а Джорджа Мелоні, лідерка "Братів Італії",- сучасною фашисткою, Калоджеро Пізано був позбавлений партійних посад незадовго до виборів в Італії. Калоджеро Пізано був координатором "Братів Італії" в одному з регіонів Сицилії. Одна щоденна газета розкопала його фашистські пости за 2014 і 2016 роки у Facebook. Партійне керівництво "Братів Італії" відреагувало швидко. Пізано звільнили, хоча він і стверджував, що вже давно дистанціювався від колишніх заяв, за які йому соромно.

Цей епізод виборчої кампанії в Італії демонструє, що Джорджа Мелоні не хоче дозволити провінційним політикам заплямувати свою лише нещодавно відбілену від постфашистського минулого репутацію. Мелоні, яка почала свій політичний шлях у постфашистській молодіжній організації, а потім стала лідеркою ультраправої популістської партії "Брати Італії", уже три роки працює над тим, щоб набути більш поміркованого іміджу.

Вона вже більше не хоче виходу з Євросоюзу і не проти єдиної європейської валюти, вона лише хоче переформатувати все відповідно до волі Італії. На відміну від інших правих популістів у Європі, вона засуджує агресивну війну росії проти України. Вона виступає за санкції проти рф і за постачання зброї Україні. Водночас Мелоні вважає Brexit правильним кроком і підтримує тісні звязки з британськими консерваторами. Вона навіть є головою європейського об'єднання правопопулістських партій "Європейські консерватори і реформісти", до якого також належить і польська правляча партія "Право і справедливість".

Мелоні відносно поміркована?

Лутц Клінкгаммер, експерт з питань Італії у німецькому історичному інституті в Римі, не став би називати Мелоні постфашисткою. "Її прибічники, безумовно, дотримуються інших поглядів, ніж вона сама. Зрештою, вона відкинула ярлик "фашист". Я теж не думаю, що це адекватний спосіб її охарактеризувати. Але вона, безперечно, є людиною, яка дотримується дуже консервативного внутрішньополітичного курсу і намагатиметься припинити імміграцію. Вона - консервативна політикиня з минулим у постфашизмі", - каже він.

Сама Мелоні під час виборчої кампанії висміювала побоювання у Європі щодо уряду під ультраправим проводом. За її словами, у Брюсселі просто бояться втратити владу. Керівниця "Братів" підтримує Польщу та Угорщину в їхній суперечці з Єврокомісією та Судом ЄС щодо верховенства права. Віктор Орбан, угорський прем'єр, який перебуває під тиском ЄС через корупцію в Угорщині, може розраховувати на нового союзника у Європейській Раді.

Професор Лоренцо Ді Сіо з LUISS університету в Римі у розмові з DW зазначає, що уряд Мелоні, ймовірно, захоче жорсткіше відстоювати позиції Італії в Брюсселі. "На це можна напевно розраховувати, але малоймовірно, що основні координати італійської зовнішньої політики та політики Італії щодо Європи зміняться".

Справа в соціальних послугах

Італійських виборців європейська та зовнішня політика радше мало цікавить, вважає Лутц Клінкгаммер з Німецького історичного інституту в Римі. "Італійці розгублені. Виборча кампанія зосереджена насамперед на грошах, страху зубожіння і збереження механізмів соціального забезпечення. Страх опинитися у злиднях є дуже поширеним. Це протестні вибори, як це вже неодноразово було в Італії упродовж останнього десятиліття, тільки тепер сподівання покладаються на лідера правих, а не лівих популістів.   

Ціни на енергоносії, інфляція та наслідки коронавірусної кризи панують під час передвиборних заходів і ток-шоу на телебаченні. Праві та ліві партії обіцяють більше соціальних рішень. Мелоні однак не хоче поспішати зі збільшенням державного боргу. Всі сторони хочуть мати зиск від 200 мільярдів євро, які Італія найближчим часом має отримати з фонду відновлення ЄС після пандемії у вигляді грантів і дешевих кредитів. Хоча б тільки з цієї причини жоден новий італійський уряд не зможе повністю відвернутися від ЄС, вважає Лутц Клінкгаммер.

Ліві розділилися

В опитуваннях громадської думки Джорджа Мелоні останніми тижнями завжди випереджала соціал-демократів, які йдуть на другому місці. У неділю "Брати Італії" можуть здобути 25 відсотків голосів, соціалістична "Демократична партія" - близько 22 відсотків. Оскільки ультраконсервативна Мелоні прагне створення коаліції з двома іншими правопопулістськими партіями "Ліга" та "Вперед, Італіє", то правий союз може отримати комфортну більшість в обох палатах італійського парламенту. "Ліга" колишнього міністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні в опитуваннях набирає близько 13 відсотків. "Вперед, Італіє" під проводом старого ватажка Сильвіо Берлусконі має сім відсотків. Італійське виборче право забезпечить блоку, який отримає відносну більшість голосів, абсолютну більшість крісел у зменшеному парламенті.

Лівий табір, який мав об'єднатися довколо соціал-демократів, безнадійно розколотий. Широкий альянс під час виборчої кампанії не був створений. Згідно з опитуваннями, малі ліві та ліберальні партії спільно не можуть наздогнати правий табір. Колись популярний "Рух п'яти зірок" скотився з позиції найсильнішої політичної сили до 13-відсоткової позначки. Так само, як і "5 зірок" соціал-демократи також кілька разів зазнавали розколу, що зменшило їхні шанси на обрання.

Права коаліція не повністю нова

Як довго новий правий уряд під керівництвом Мелоні, першої прем'єрки країни, у разі обрання, зможе протриматися, залишається під питанням. Права коаліція вже була 2001 року. Тоді радше поміркований Сильвіо Берлусконі був представником найсильнішої політичної сили в правому таборі. Але постфашисти і правопопулісти не є чимось новим в італійській політиці, зауважує Лутц Клінкгаммер з Німецького історичного інституту в Римі. "Присутність постфашистів з 2001 року у різних урядах була потужною", - зазначає він. Натомість професор Лоренцо Ді Сіо застерігає від того, щоб покладатися на іноді непевні опитування громадської думки в Італії. "Може бути, що більшість у правому таборі не буде такою великою, як прогнозують", - припускає він. На його думку, в окремих регіонах, зокрема, на півдні, ліві групи цілком можуть отримати голоси, що зможе вплинути на більшість у Сенаті, верхній палаті італійського парламенту.

Виборчі дільниці зачинять у неділю о 23 годині. Перші попередні результати голосування з'являться о другій годині ночі.