Напередодні парламентських виборів український уряд повертається до непопулярної теми підвищення ціни на газ для населення, на якому наполягає Міжнародний валютний фонд для відновлення кредитної програми з України. Експерти пов'язують це зі складнощами у відносинах з Москвою, які погіршилися через прагнення Києва зберегти контроль над газотранспортною системою, всупереч бажанням "Газпрому" реалізувати в Україні "бєларуський сценарій".

У квітні Кабмін продовжить переговори з МВФ про відновлення кредитування, яке допоможе скоротити дефіцит держбюджету на поточний рік, повідомляє Світлана Доленчук в статті "МВФ тисне на газ" для газети "Экономические известия".

"Ми говоримо про умови продовження програми та можливості отримання наступного траншу. Ці переговори йдуть постійно, я в них брав участь, коли був у Вашингтоні. Упевнений, що делегація, яка поїде в кінці квітня на переговори, також буде піднімати ці питання. Вони не знімаються з порядку денного", - повідомив перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський.

Ключовою умовою отримання коштів від МВФ є підвищення вартості газу для населення в Україні до ринкового рівня. Тому, як зазначив Валерій Хорошковський, Україна розробляє план поступового підвищення внутрішніх цін на газ. "Дуже важливо створити систему адресної допомоги і після цього перейти до прийняття рішення, за яким графіком підвищувати тарифи до економічно обґрунтованого рівня", - зазначив він.

За словами чиновника, і уряд, і МВФ прагнуть до запровадження економічно обумовлених тарифів. "Але ми намагаємося пояснити МВФ, що підвищення тарифів має передувати інша робота", - додав він.

Чому ж перший віце-прем'єр зробив цю заяву зараз? - задався питанням Дмитро Коротков в статті "Газ для населення подорожчає в 2013-му?" в газеті "Сегодня". "Хорошковський як економіст розуміє, що не може" Нафтогаз "працювати собі в збиток. Точно таке ж бачення - у МВФ. А оскільки домовленості з МВФ - пряма зона його відповідальності, то таку заяву цілком зрозуміло, - коментує перший заступник голови фракції Партії Регіонів Михайло Чечетов. - Але, повторюся, це оцінка нинішнього стану справ, при якому нам доведеться піти на підвищення цін або в кінці цього року, або в наступному. Газовий контракт 2009 року нам альтернативи не залишає. Однак альтернатива все ж є - новий газовий договір з Росією, на який ми розраховуємо вже цього року. Його підписання або зведе підвищення цін на газ до мінімуму, або взагалі позбавить нас від підвищення. Таку альтернативу, до речі, пропонував нам і сам МВФ, якому важливо лише, щоб "Нафтогаз" був бездефіцитним".

В опозиції не вірять у те, що з Росією вдасться домовитися.

"У Путіна вже було стільки можливостей вирішити це питання, що, якби він хотів, то давно вже зробив би. Проте всі останні заяви" Газпрому "говорять про те, що Україні чекати милості від Кремля не варто, - вважає нардеп-нунсівець Ксенія Ляпіна. - Більш того, за прогнозами, ціна навіть виросте, тому підвищення цін для населення неминуче. Зараз воно неможливо, так як оголошена "нова соціальна політика", але після виборів його не уникнути. До сих пір всім урядам це заважали зробити постійні вибори , але в 2013-м до президентських виборів буде ще далеко, тому тут уже нічого не завадить".

На думку економіста Олександра Жолудя, уряд піде за стандартною схемою: найближчим - на 50%. "Але щоб зробити тарифи економічно обґрунтованими, таких підвищень повинно бути декілька", - додає він.

В останні роки експерти не раз звертали увагу на важливість створення ринкових умов на українському внутрішньому газовому ринку, в тому числі і у взаєминах НАК "Нафтогаз Україна" з роздрібними споживачами (населенням), пише газета "Экономические известия".

Поставки газу цієї категорії споживачів дотуються з держбюджету, з якого виділяються кошти для компенсації НАК різниці у вартості придбання газу та його постачань населенню. Подібна ситуація, на думку експертів, збільшує витрати держбюджету і перешкоджає розвитку газовидобувної галузі, знижуючи її привабливість для інвестицій. Тому в МВФ наполягають на створенні повноцінного газового ринку в Україні та його лібералізації.

Однак на політичному рівні ідея підвищення ціни на газ для населення не знаходить підтримки, оскільки збільшує ризик втрати владою підтримки виборців. Для команди Віктора Януковича і правлячої нині Партії регіонів це питання особливо актуальне у зв'язку із запланованими на осінь поточного року парламентськими виборами.

"Очевидно, що відносини Москви і Києва розвиваються не в самому сприятливому ключі. Тому український уряд, раніше розраховує на отримання кредитів від російських банків для покриття дефіциту держбюджету, змушене знову брати до уваги умови МВФ, щоб отримати черговий транш від фонду", - вважає Сергій Дубов з інвесткомпанії "Профіт Гарант".

Погіршення відносин з Москвою він пов'язує з прагненням Україні зберегти контроль над ГТС, а також над низкою привабливих активів, у контролі над якими зацікавлені в Росії для поширення свого впливу в українській економіці.

"Російська монополія впевнено нав'язує на нашому ринку свої правила гри і за рахунок України збільшує свій прибуток, у той час як ми поки не можемо знайти альтернативу або хоча б часткову заміну російському газу", - зазначає Іван Надєїн, голова комітету енергетичної незалежності України.

Очікується, що в другому кварталі ціна на газ, згідно з чинним контрактом, збільшиться до 426 дол за 1 тис куб м. У той же час за останні дні обсяг транзиту через українську ГТС впав удвічі. Тому Іван Надєїн вважає, що "Газпром" продовжує закручувати гайки і вичавлювати всі соки з української економіки, намагаючись довести нас до банкрутства".

"В даному випадку чим гірше у нас йдуть справи, тим краще для Росії. Купити ГТС за безцінь можна тільки у банкрута. Маючи хороше фінансове становище, держава навряд чи піде на поступки, от "Газпром" і продовжує старатися. Тому зараз дуже важливо для України заручитися підтримкою ЄС, а для цього потрібно йти по шляху реформ в енергетичному секторі", - підсумував експерт.

Останні газові новини для Україні невтішні: з 1 квітня "Нафтогаз" купує російський газ по 426 дол за тисячу кубів - на 10 дол дорожче, ніж в першому кварталі, і на 8 дол дорожче того, що прогнозувалося на другий квартал. Перевищення прогнозу відбулося через те, що Штати продовжують нагнітати обстановку навколо Ірану, обклавши його жорсткими економічними санкціями і погрожуючи військовим вторгненням, повідомляє газета "Сегодня". З цієї причини ціна нафти на Лондонській біржі вже кілька днів тримається в районі 125 дол за барель, що на 10-15 дол вище очікуваного, - а ціна нафти є ключовою складовою нашої ціни на російський газ за договором Тимошенко- Путіна.

Через невизначеність з Іраном під питанням опинилися і прогнози третього і четвертого кварталів (418 дол і 413 дол відповідно), а також закладена в бюджет середньорічна ціна - 416 дол. Їх можливе зростання або падіння залежать виключно від поведінки США по відношенню до Ірану. Україні як мінімум потрібно молитися, щоб не було військового вторгнення в цю країну - інакше ціна нафти (а за нею ціна газу) підніметься настільки, що ніякий бюджет не потягне.

Обидві цікавлять звичайних громадян ціни газу - для населення і для підприємств теплокомуненерго - зараз збиткові для "Нафтогазу". Тим, хто опалює приватні будинки, його продають за чотирма видами цін, залежно від обсягів споживання, але основна маса бере по 100-150 дол за тисячу кубів. 163 дол платять тепловики, і від цієї ціни залежить, скільки будуть коштувати опалення і гаряча вода в багатоквартирних будинках. Для порівняння: навіть при відсутності прибутку "Нафтогаз" повинен продавати російський газ в середньому по 540 дол за тисячу кубів (російська ціна, плюс транспортування, плюс ПДВ). Правда, половина споживання населення і тепловиків - це газ власного видобутку, але навіть суміш з ним дає ціну мінімум в 330 дол.

Різницю частково компенсують промпідприємства і бюджетні організації, які платять за газ по 586 дол. А решта - не менше 10 млрд гривень на рік - компенсує держава з бюджету. Ось цю різницю (тобто в результаті підвищення для населення - в два рази) МВФ і вимагає перекласти на плечі народу. Або домовитися з Росією про зниження ціни газу.

Журналіст газети "День" та автор статті "Про газову альтернативу" Віталій Княжанський повідомляє, що держава шукає альтернативу російському газу.

В статті йдеться про те, що Державне агентство з інвестицій і управління національними проектами презентувало громадськості та потенційним інвесторам техніко-економічне обгрунтування проекту терміналу для регазифікації скрапленого природного газу потужністю 10 мільярдів кубометрів на рік. Його будівництво планується розпочати на чорноморському узбережжі в районі міста Южного, поблизу терміналу нафтопроводу Одеса - Броди, вже в липні 2013 року. 2016 року до української ГТС надійде перший газ із СПГ-терміналу, а через п’ять років після початку будівництва, тобто 2018 року, він почне працювати на повну потужність.

Глава агентства Владислав Каськів повідомив, що, відповідно до ТЕО, розробленого іспанською компанією Socoin, будівництво першого українського СПГ-терміналу обійдеться в 846 мільйонів євро й буде закінчене за 49 місяців. Крім того, на прокладення підвідного каналу й розворотного кругу знадобиться 121 мільйон євро й на підключення до газотранспортної системи - 113 мільйонів євро. 30% від загальної вартості становитимуть кошти консорціуму, до якого увійде Україна (отримавши в ньому 25%), а 70% - позикові кошти (від залучення кредитів, випуску облігацій). Термін окупності державних вкладень становитиме дев’ять років.

Підключення до газотранспортної системи країни (будівництво відповідного газопроводу) фінансуватиметься за рахунок інвестиційної складової, яку передбачається включити до тарифу на транспортування газу. Кошти на підвідний канал і поворотний круг виділить держава (на поворотній основі). Його інвестиції в будівництво СПГ-терміналу становитимуть усього 55 мільйонів євро, що, як сказав Каськів, дорівнює триденному платежу за використаний російський газ.

Будівництво розділено на два етапи. На першому заплановано побудувати плавучу установку для регазифікації й зберігання газу потужністю 5 мільярдів кубометрів на рік, що працюватиме до закінчення будівництва берегового терміналу. Він зможе приймати великі СПГ-танкери ємністю 178 тисяч кубометрів і матиме у своєму розпорядженні три сховища СПГ на 540 тисяч кубометрів. Вартість його послуг становитиме приблизно 40 дол. за тисячу кубометрів.

Серед джерел постачання газу з чорноморського регіону ТЕО називає Азербайджан і Туркменістан, а в довгостроковій перспективі також Алжир, Єгипет, Нігерію й Катар. Каськів розповів, що з Азербайджаном уже укладено два договори про постачання зрідженого газу до України. За його словами, ведуться відповідні переговори й з Туреччиною. Каськів не квапиться називати можливих інвесторів, але стверджує, що вони виявляють до проекту велику цікавість.

Як зазначають автори ТЕО, проект з технічного погляду цілком здійснимий. А от з його економікою дещо складніше. Як вважають у компанії Socoin, економічну доцільність буде забезпечено, якщо уряд України створить нормативно-правову базу для регулювання діяльності щодо регазифікації СПГ. Каськів упевнений, що Кабмін зробить це на найближчому засіданні. Адже "ключове завдання СПГ-терміналу, - сказав він журналістам, - забезпечити енергетичну безпеку України".

"Якщо у вас немає вибору, - говорить керівник агентства, - ви матимете політичну ціну, яка завжди може змінитися. А якщо у вас є альтернатива, то політична ціна стає ринковою. Тому реалізація цього проекту однозначно приведе до зменшення вартості газу й стабільності його постачань до України".

Чи буде робота СПГ-терміналу рентабельною? Відповідаючи на це запитання газети "День", Каськів підкреслив, що термінал - це самостійний бізнес з регазифікації. Він не займатиметься закупівлею газу, а тому результат його діяльності не пов’язаний з ціною постачань. "У цьому і є головна ідея - зруйнувати монополію, що існує на українському ринку, - зазначає глава агентства, - сформувати систему прямих контрактів і створити в країні нормальний європейський ринок. Ми маємо всі підстави стверджувати, що вартість газу на терміналі буде нижчою, ніж за монопольним контрактом".