Брюссель сподівається “відновити втрачені позиції”.

ЄС хоче відновити відносини з Латинською Америкою на саміті за участю президентів країн регіону наступного тижня, але затримки в укладанні торговельних угод і розкол через війну рф проти України підкреслили політичні розбіжності сторін після восьми років відсутності зустрічей на вищому рівні, пише FT.

Занепокоєний зростанням економічного впливу Китаю в одному з найбільших світових регіонів-експортерів сировини і прагнучи забезпечити постачання критично важливих мінералів, ЄС хоче переконати лідерів країн Латинської Америки і Карибського басейну в тому, що ці два блоки є партнерами.

Але ключова торговельна угода між ЄС і південноамериканським блоком МЕРКОСУР залишається в глухому куті, а президент України Володимир Зеленський не виступить на дводенному саміті. Хоча він виступав на нещодавніх форумах від Ліги арабських держав до саміту НАТО, деякі латиноамериканські країни заблокували ідею запросити його виступити в Брюсселі.

Бразилія і Мексика віддають перевагу більш нейтральній позиції щодо війни рф проти України, в той час як Куба і Венесуела є близькими союзниками москви. Багато урядів у регіоні воліли б, щоб Європа наполегливіше просувала мирні переговори замість того, щоб постачати більше зброї Києву.

Під час незручних дискусій перед самітом деякі латиноамериканські країни намагалися вилучити з проекту тексту спільної заяви засудження вторгнення росії в Україну, і спробували додати вимогу репарацій за работоргівлю - кроки, які один із дипломатів ЄС назвав "провокаційними".

Зустріч у понеділок, 17 липня, відбудеться через місяць після того, як глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн здійснила турне Латинською Америкою, де зустрілася з президентами Бразилії, Аргентини, Мексики та Чилі. Вона пообіцяла збільшити фінансування європейської інфраструктурної програми Global Gateway, хоча ці суми мізерні порівняно з обсягами китайських кредитів, наданих регіону.

"Європа знову в Латинській Америці", - оголосила тоді глава Єврокомісії.

Латиноамериканські країни привітали підвищену увагу Європи, але висловили занепокоєння, що початковий порядок денний саміту був пристосований до інтересів “Старого світу”, таких як безпека у сфері важливих корисних копалин, замість того, щоб вирішувати їхні великі проблеми, такі як бідність і нерівність.

"Є щось досить наївне і зарозуміле в тому, щоб сказати: Ми приділимо вам увагу зараз, тому що ми раптом виявили, що нам потрібні друзі і хочемо продемонструвати свою силу", - заявив один із високопоставлених дипломатів регіону.

Дипломати ЄС визнали, що підготовка до саміту була нелегкою, але сказали, що залишаються оптимістами.

"Рівень участі латиноамериканських лідерів буде дуже високим, і діалог був позитивним", - сказав один високопосадовець.

Європейські дипломати сподіваються організовувати подібні зустрічі кожні два роки, що дозволить проводити більш регулярні дискусії на вищому рівні з питань торгівлі, клімату та розвитку.

Другий дипломат ЄС сказав, що візит фон дер Ляєн до Латинської Америки створив "гарний настрій" і що торговельна угода з Чилі, узгоджена минулого року, незабаром буде надіслана країнам-членам на ратифікацію.

Але мало хто очікує прориву наступного тижня в торговельній угоді між ЄС і МЕРКОСУР. Пакт, підписаний у 2019 році після двох десятиліть переговорів, не був ратифікований, оскільки країни ЄС висловили занепокоєння, що він може сприяти вирубці лісів.

Минулого тижня президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва повторив, що додаткові екологічні вимоги до МЕРКОСУР на чолі з Францією є "неприйнятними", оскільки вони призведуть до санкцій проти країн МЕРКОСУР, які не дотримуються кліматичних зобов'язань. Аргентина підтримала його позицію.

"Угода повинна ґрунтуватися на довірі, а не на презумпції недовіри. Це не пропозиція доброї волі. Те, як вона була представлена, абсолютно неприйнятно", - заявив  головний радник Лули з питань зовнішньої політики Селсо Аморім.

Тим часом Конфедерація європейського бізнесу і Бразильська конфедерація промисловості попередили, що за останні два десятиліття Індія і Південна Корея обігнали Бразилію в списку найбільших торговельних партнерів ЄС, в той час як ЄС перетворився з найбільшого торговельного партнера Бразилії на третього за величиною.

"Для нас успішний саміт - це той саміт, який забезпечить укладення угод про вільну торгівлю", - сказала заступник директора з міжнародних зв'язків  Конфедерації європейського бізнесу Елеонора Кателла.

Попри заявлене бажання ЄС зміцнити відносини, деяким його пропозиціям бракує економічної ваги. За словами чиновника блоку, на саміті буде представлено список із близько ста проектів Global Gateway, але багатьом із них досі бракує фінансування.

Під час візиту минулого місяця фон дер Ляєн збільшила обсяг грантів і кредитів ЄС з 6 млрд євро до 10 млрд євро на 2021-2027 роки. Але це блідне на тлі 150 млрд євро, виділених Африці в межах цієї програми. Тим часом Китай надав країнам Латинської Америки та Карибського басейну позики на загальну суму 136 млрд доларів на фінансування розвитку в період з 2005 по 2022 рік.

Деякі запрошені лідери також можуть “створити проблеми” для ЄС. Лідер Куби Мігель Діас-Канель, який керував ув'язненням сотень опозиційних активістів, ймовірно, буде присутній на саміті, кажуть дипломати. Очікується, що лідер Венесуели Ніколас Мадуро, який перебуває під слідством Міжнародного кримінального суду за звинуваченням у злочинах проти людяності, не приїде.

У п'ятницю, 15 липня, понад 170 активістів опозиції Нікарагуа та груп громадянського суспільства закликали президентів, які беруть участь у саміті в Брюсселі, обговорити різке погіршення ситуації з правами людини в Нікарагуа, де президент Даніель Ортега ув'язнює, піддає тортурам і висилає опонентів.

Куба і Венесуела публічно засудили ЄС за "маніпулятивну поведінку і відсутність прозорості" напередодні саміту, звинувативши Брюссель у спробі організувати паралельні заходи без участі всіх запрошених країн.

Після розбіжностей між ЄС та Спів-товариством держав Латинської Америки і Карибського басейну (CELAC), що складається з 33 країн, щодо об'ємного тексту заяви саміту, країни ЄС зараз наполягають на більш стислому, менш суперечливому документі, але в якому все ж таки буде згадана Україна.

Однак депутат Європарламенту Хаві Лопес вважає, що після багатьох років занедбаності "фотографія та участь самі по собі є успіхом". На його думку, саміт — це початок перезапуску відносин і зв'язків сторін.

Раніше повідомлялося, що бразильський президент Луїс Інасіо Лула да Сілва та інші латиноамериканські лідери намагатимуться уникати будь-яких згадок про війну росії проти України під час саміту з ЄС 17-18 липня у Брюсселі. Це може призвести до конфлікту, який ризикує підірвати зусилля з перезавантаження відносин між блоками.

Нещодавно президент України Володимир Зеленський в інтерв'ю іспанським ЗМІ заявив, що Україна сподівається використати шестимісячне головування Іспанії в Раді ЄС, щоб спробувати «отримати вплив» у Латинській Америці, де кілька країн виступили проти намірів Києва повернути окуповані росією території.

На початку червня Зеленський повторив, що готовий особисто приїхати до Латинської Америки заради зустрічі з президентами тамтешніх держав. Пізніше президент призначив двох нових послів у країнах Латинської Америки – Андрія Мельника до Бразилії, а Юрія Полюховича – до Колумбії.