Литва припинила партнерство з КНР, яке тривало близько десяти років, і закликає інші європейські країни послідувати її прикладу, заявив глава МЗС країни.

Литва вийшла з формату співпраці країн Східної і Центральної Європи з Китаєм "17+1" і закликає інші європейські країни послідувати її прикладу, заявив глава литовського МЗС Габріелюс Ландсбергіс в інтерв'ю журналу Politico, опублікованому в п'ятницю, 21 травня.

"Такої речі, як "17+1", більше не існує, оскільки там відсутня Литва", - цитує Politico електронний лист Ландсбергіса.

На думку міністра, інші європейські учасники угоди теж повинні вийти з неї і співпрацювати з КНР у складі Європейського Союзу. "З нашої точки зору, Євросоюзу час перейти від  формату "16+1", який розділяє, до більш об'єднуючого і, отже, більш ефективного формату "27+1", - запропонував міністр.

Прессекретар представництва КНР в ЄС повідомив, що Пекіну не було відомо про рішення Литви. За його словами, формат співпраці Китаю з країнами Центральної та Східної Європи ініційований спільно обома сторонами і відповідає їхньому прагненню до спільного розвитку. Він підкреслив, що Китай не домінує в даному форматі. Всі сторони при цьому "залучені в співробітництво, засноване на добровільності", великих консультаціях, спільному внеску, відкритості та інклюзивності".

Формат "17+1" і китайський проєкт "Новий шовковий шлях"

Формат співпраці Китаю з балтійськими державами, країнами Східної і Центральної Європи існує з 2012 року. Його мета - розширення інвестицій і торгівлі, а також розвиток великих інфраструктурних проєктів, пов'язаних з глобальною ініціативою Китаю "Один пояс і один шлях", також позначається як "Новий шовковий шлях". У квітні з цієї ініціативи вийшла Австралія.

В рамках масштабного інфраструктурного проєкту "Новий шовковий шлях" Китай має намір вкласти мільярди доларів у розвиток іноземних портів, автомагістралей і залізниць, телекомунікаційних мереж і аеропортів.

В результаті повинні з'явитися нові економічні і торговельні шляхи, що ведуть з Китаю в ЄС, Африку і Латинську Америку, а також сучасні торгові маршрути в самому азійському регіоні.

Критики цього проєкту, зокрема представники США, низки країн ЄС і Австралії, побоюються подальшого посилення геополітичного впливу КНР. Вони також вказують на відсутність прозорості і несправедливі, на їхню думку, умови конкуренції.