НАЗК повернули повноваження - набув чинності закон, який відновлює кримінальну відповідальність за брехню в деклараціях

Закон відновлює повноваження НАЗК і вводить відповідальність за недостовірну інформацію в е-деклараціях

У середу, 30 грудня, набуває чинності закон, який повертає повноваження НАЗК. Напередодні він був опублікований в офіційному виданні Голос України.

Документ покликаний усунути прогалини в законодавстві, що виникли в зв'язку з рішенням Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року, і забезпечує можливість притягнення до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації і за неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зазначеним законом вносяться зміни, які дозволяють накладати адміністративні стягнення у разі, коли відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відрізняються від достовірних на суму «від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», а не «від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», як зазначено в чинній редакції.

Запропоновані зміни, як наслідок, дозволяють підняти і поріг кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.

Документом також пропонується виключити з Кримінального кодексу України статтю 366-1, при цьому доповнити кодекс новою статтею 366-2 «Декларування недостовірної інформації», яка встановлює кримінальну відповідальність:

в разі, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від двох тисяч п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до трьох років за частиною першою цієї статті;

в разі, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму більше 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від трьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на термін до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років за частиною другою цієї статті.

Також Кримінальний кодекс України доповнюється статтею 366-3, якою встановлюється кримінальна відповідальність за умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді штрафу від двох тисяч п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.

Зазначимо також, що у НАЗК напередодні попередили: до кінця 2020 року може бути частково обмежений доступ до реєстру декларацій — Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Це пов'язано лише з модернізацією реєстру, який намагаються зробити зручнішим.

Як відомо, 25 грудня президент підписав закон, який відновлює діяльність НАЗК.

15 грудня Верховна Рада схвалила за основу і в цілому законопроект для розблокування роботи Національного агентства з питань запобігання корупції.

Раніше Зеленський підписав закон про покарання за брехню у декларації. Закон повертає відповідальність за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації, яка була скасована рішенням Конституційного суду. Відповідні зміни вносяться до Кримінального кодексу, Кримінального процесуального кодексу та Закону «Про запобігання корупції».

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський більш ніж два тижні не підписував закон щодо відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, яке передбачає покарання у вигляді обмеження волі,

27 жовтня за поданням 48 народних депутатів Конституційний суд визнав неконституційними окремі положення антикорупційного законодавства.

У Конституційному суді пояснили, що скасували електронне декларування, щоб захистити суддів від тиску органів виконавчої влади.