"Регіонали" продовжують вносити зміни до закону про вибори - але не через парламент, який минулої осені ухвалював цей самий закон консенсусом влади й опозиції, а через Конституційний Суд України. Учора КС оголосив про своє рішення щодо заборони балотуватися до Верховної Ради одночасно в мажоритарному окрузі та за партійним списком. Таким чином суд визнав неконституційним положення закону про вибори народних депутатів, за яким одна й та сама особа може бути внесена до виборчого списку від партії та паралельно підстраховуватися, йдучи по одномандатному округу.

"Регіонали" радіють, пише Анастасія Рафал у статті "Тепер виборів не зірвуть" в газеті "Сегодня". Представник президента у ВР Юрій Мірошниченко назвав рішення суду "перемогою закону над політичними домовленостями". "Ніяких запасних парашутів тепер не буде. Відповідальність кандидата перед виборцем зросте", - підтримав його нардеп Владислав Забарський.

В опозиції розводять руками. За словами віце-спікера Миколи Томенка, влада намагається вибити популярних опозиціонерів з округів (тепер вони підуть за списком). А Арсеній Яценюк заявив, що Янукович зірвав "пакт про проведення чесних виборів": "За зміни до закону про вибори проголосувало більш як 300 депутатів, президент підписав його. А потім дав вказівку Конституційному суду планомірно скасовувати ті статті закону, які не влаштовують ПР". Тепер, за словами Яценюка, єдиний список мажоритарників від опозиції доведеться переформатувати (його планують оприлюднити до 15 травня).

Іван Капсамун, журналіст газети "День", вирішив дізнатися про правову оцінку рішення КС. Про це він і запитав голову Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка, думку якого опублікував в статті "КСУ ухвалив прогнозоване рішення". "На відміну від багатьох попередніх рішень, в даному випадку Конституційний суд вчинив послідовно, - коментує Ігор Коліушко. - Він підтримав ту саму правову позицію, яка була висловлена у його попередньому рішенні в 1998 році. З політичного погляду, звісно, є питання. На момент прийняття закону всім політичним силам у парламенті була відома позиція КС, але вони свідомо заклали в законі іншу норму. Хоч сказати, що одночасне балотування гостро суперечить якимось нормам Конституції, я не можу. Це спосіб тлумачення норм Конституції, яким пішов КС. Він мав на це право. А політично хтось когось сьогодні обійшов на повороті. Можна було ухвалити консенсусне рішення, але для цього треба було порадитися із суддями КС. По-перше, там є простір для тлумачення, по-друге, в багатьох країнах, які не дають підстав сумніватися у своїй демократичності, таке суміщення балотування допускається, і великих проблем у них не виникає. А ми, виходить, спочатку когось підманули, щоб проголосували за закон, а потім через КС скасували цю норму".

"З погляду політичного змісту, рішення КС про заборону паралельного балотування працює на владу та б’є по опозиції, - коментує газеті "Україна молода" політолог Вадим Карасьов. - Багатьом відомим, яскравим опозиціонерам, які могли розраховувати на одночасне балотування та опозиційний ресурс в округах, доведеться йти за списками, аби забезпечити перемогу по списочній частині. Тим самим опозиція оголить багато округів, де не буде її розкручених політиків. Там балотуватимуться невідомі, нерозкручені опозиціонери та незалежні кандидати, які підтримуватимуть владу. Останнім за допомогою адміністративного ресурсу буде легше перегравати "сірих конячок" опозиції. Так влада матиме більше шансів на створення провладної більшості у Верховній Раді - за рахунок більшої кількості перемог у мажоритарних округах", йдеться в статті Анни Щепи "ОКРУГліть мій шанс до перемоги-2".

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик не бачить істотних проблем для опозиції в зв'язку з нещодавнім рішенням КС, пише Ксенія Лазоренко у статті "Майбутніх нардепів позбавили підстраховки" в газеті "Экономические известия".

"Ті депутати, які мають прохідні можливості в регіонах, балотуються в зонах, де і так сприятливо ставляться до опозиції. Зрозуміло, що мажоритарники працювали у своїх виборчих округах і їх обробляли", - сказав експерт.

Проблеми виникнуть переважно у середніх і дрібних політичних партій, які не дотягують до 5%. Тут кандидати в депутати зіткнуться з дилемою: ризикнути і балотуватися за списками або забути про партії і висунутися по мажоритарці. "Я маю на увазі Гриценка, якщо він не встигне об'єднатися з іншими політичними силами. Але він не самогубець і швидше піде по мажоритарному округу в Голосіївському районі Києва. Те ж саме стосується Наталії Королевської. "Україно, вперед!" як партійний список втратила свою додану вартість і очевидно, що це буде бренд мажоритарників. Схожі проблеми виникнуть у інших дрібних проектів", - додав він.

У свою чергу директор соцслужби "Український барометр" Віктор Небоженко вважає, що, лобіюючи ухвалення рішення про заборону подвійного балотування, влада тим самим створила собі не менше проблем. "У першу чергу, збільшується внутрішньоклановий конфлікт. Зараз, коли єдиний спосіб зберегти від рейдерства чи прокуратури свій бізнес, - це бути депутатом від Партії регіонів, велика кількість людей захочуть піти в надійний партійний список. Відповідно, різко зросте ціна за прохідне місце в списку", - сказав газеті "Экономические известия" експерт.

Політолог прогнозує, що велика кількість кандидатів у депутати одночасно буде кинуто на мажоритарні округи, "де у них буде мало шансів виграти не тому, що партія не буде допомагати, а тому, що дуже важко бути публічним представником від Партії регіонів і одночасно отримувати голоси незадоволеного електорату". "Їм буде важче, бо у них не буде страховки у вигляді місця в партійному списку. Більше того, вони зіткнуться з такими ж кандидатами вже від місцевої влади та місцевого бізнесу, яким теж не вистачає місця в списку. З іншого боку, у тих, хто буде йти по мажоритарних округах, пропаде мотивація і стимул для підтримки партії. Вони будуть думати тільки про свою перемогу в мажоритарних округах", - вважає пан Небоженко.

"Насправді рішення КС знімає ризик зриву виборів. Спочатку всі розуміли, що норма про подвійне балотування - неконституційна. Але якщо б рішення суду з'явилося у вересні, коли вже йшов би процес висування кандидатів, або в листопаді, після виборів, - їх довелося б проводити заново", - вважає політолог Володимир Фесенко.

За його словами, як пише газета "Сегодня", "Батьківщині" і "Фронту Змін" боятися нема чого: "За моїми оцінками, вони втратять до 10 мандатів. Але можуть розраховувати на перемогу максимум у 40-50 округах. Куди складніше буде лідерам малорейтингових партій - Гриценку, Тягнибоку, Катеринчуку. Той-таки Тягнибок без проблем виграє на окрузі. Але тоді його звинуватять в тому, що кинув партію, не вірить у її перемогу. А йти за списком ризиковано. Можна не потрапити в парламент".

"Насправді це невигідно всім партіям. Багато "регіоналів" теж розраховували йти на округ для відводу очей, але насправді пройти за списком. Але є бажання, а є Конституція", - вважає голова Комітету виборців України Олександр Черненко.