В Україні почав діяти "антиколомойський" закон

У суботу, 23 травня, у нашій державі набув чинності закон щодо удосконалення регулювання банківської діяльності, який робить неможливим скасування рішення про націоналізацію або ліквідацію банку, а також повернення несправедливої компенсації з бюджету їх попереднім власникам

Про це передає Depo.ua.

Як відомо, 13 травня за закон №2571-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності" проголосували 270 нардепів.

Президент Володимир Зеленський підписав цей документ 21 травня. Вже 22 травня закон був опублікований у виданні "Голос України". Він вступив в силу з дня, наступного за днем ​​опублікування.

Що передбачає банківський закон

По-перше, закон гарантує невідворотність виведення банків з ринку. У випадку, якщо суд визнає незаконним рішення НБУ про виведення банку з ринку, процедура неплатоспроможності або ліквідації банку не припиняється. Отже, продаж активів і розрахунки із вкладниками та кредиторами банку будуть тривати. Фактично, закон дозволяє прибрати "білі плями" у законодавстві, які раніше дозволяли судам реанімувати "зомбі" банки, виведені з ринку через неплатоспроможність. Здатність судів повертати банки "до життя" обмежено в багатьох країнах, у тому числі Євросоюзі.

По-друге, закон змінює процедуру оскарження рішень Національного банку та інших державних органів в процесі виведення банків з ринку. Суди не повинні підміняти собою Національний банк. Вони повинні мати можливість розглядати рішення на законність, однак не повинні піддавати сумніву розрахунки, оцінки та висновки, зроблені в межах дискреційних повноважень регуляторів, та їх технічні судження.

По-третє, законом чітко визначені передумови та процедура отримання колишніми власниками компенсації, якщо суд визнає рішення НБУ незаконним. Для того, щоб процедура розрахунку компенсації була прозорою та неупередженою, основну роль у цьому питанні відіграватиме міжнародно визнана аудиторська фірма.

По-четверте, закон вдосконалює процедуру ухвалення рішень Національного банку. Уточнюється низка норм щодо "професійного судження" та процедурних прав. Зокрема, закон дозволить виявляти проблемність банків на більш ранніх стадіях, а значить, зберігати їх активи і виводити банки з ринку з найменшими втратами.

По-п’яте, у держави відтепер більше опцій, якими способами здійснювати націоналізацію банків за потреби, включачи інструменти із створення перехідного банку чи передачу частини портфеля зобов'язань і активів приймаючому банку. Завдяки цьому процес стане значно ефективнішим, задля того, щоб такий банк міг розпочати свою роботу практично миттєво.

Наголосимо, що ухвалення цього закону мало вибити підстави для позову про неправомірність націоналізації "Приватбанку", який зараз розглядають у суді.  

Хто і як голосував у Раді

Нагадаємо, одразу після ухвалення закону про банки народні депутати Антон Поляков (позафракційний) і Олександр Дубінський ("Слуга народу") зареєстрували в парламенті проєкти постанов щодо його скасування.

На засіданні 19 травня Верховна Рада відхилила проєкти постанов, якими пропонувалося скасувати рішення щодо ухвалення закону про неповернення неплатоспроможних банків колишнім власникам.

Водночас народний депутат Поляков подав позов до суду, в якому просить визнати протиправними дії Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова та народного депутата Данила Гетманцева під час розгляду та ухвалення "банківського закону".