Писана черепаха (Chrysemys picta) - найбільш поширений вид черепах на території Північної Америки. Науковці впевнені, що геном цього досить успішного плазуна одного разу навчить людство протистояти хворобам, низьким температурам і безкисневому середовищу.

У статті, опублікованій у відкритому доступі в журналі Genome Biology, колектив з більш ніж трьох десятків представників різних наукових центрів США представляє детальний опис генома розписної черепахи, повідомляє Вести.Ru.

Особливу увагу дослідники приділили геномним властивостям втрати зубів, імунітету, тривалості життя, статевої диференціації і, нарешті, таким унікальним фізіологічним особливостям як здатність протистояти аноксії (безкисневому середовищу) і витримувати заморожування тканин.

Дослідники пояснюють: розписні черепахи є холоднокровними тваринами, тобто температура їх тіла повністю залежить від температури навколишнього середовища. Генетичне дослідження допомогло вченим зрозуміти, як черепахи витримують тривалу зимівлю.

Виявилося, що справа у регуляторних мережах генів (GRN), що представляють собою набори сегментів ДНК, які побічно взаємодіють один з одним за допомогою РНК. У черепах вони набувають особливих властивостей. За словами вчених, ці плазуни не володіють якоюсь особливою "черепашачою" мутацією для виживання в екстремальних умовах: вони лише знайшли нові способи активації наявних генів, властивих усім хребетним.

"Це один із шляхів еволюції, - пояснює Патрік Мінкс (Patrick Minx) з університету Вашингтона в Сент-Луїсі. - Замість того щоб "вигадувати" нові гени, черепахи адаптували ті, що були. Ми визначили гени-кандидати, подальший функціональний аналіз яких допоможе нам краще зрозуміти механізм протистояння аноксії та замороженню".

Що стосується еволюції розписних черепах, то, як з'ясувалося, швидкість накопичення мутацій у цих тварин украй низька. Філогенетичне дослідження підтверджує раніше напророчену близькість цих тварин до архозаврів, до яких зокрема належать крокодили і вимерлі динозаври.

Окрім виживання за низьких температур і атмосфери з іншим складом газів науковців цікавлять і такі питання, як регенерація. Німецькі дослідники з університету імені Христіана Альбрехта виявили у прісноводної гідри характерний ген FoxO, який відповідає за постійне відродження тканин. Генетики сподіваються у майбутньому використовувати його для продовження життя і навіть набуття вічної молодості.