Війна росії проти України та викликане нею різке зростання цін на енергоносії підірвали звичні бізнес-моделі німецьких фірм. Інвестиційна привабливість Німеччини опинилася під загрозою.

Донедавна бізнес-модель багатьох німецьких фірм полягала у наступному: дешеві енергоносії постачає росія, напівфабрикати та сировину - переважно Китай, а в Німеччині виготовляються високоякісні товари, які за високими цінами продаються на світовому ринку.

Розв'язана росією війна проти України зруйнувала звичну схему. Здійснюються термінові спроби змінити курс, покрити потребу в газі завдяки прискореному спорудженню терміналів для приймання скрапленого природного газу (СПГ) і розвитку інфраструктури відновлюваної енергетики.

Негативний тренд

Багато особливо енергоємних підприємств скорочують виробництво і навіть частково його заморожують, щоб бодай у короткостроковій перспективі впоратися зі зростанням цін на енергію. "Німецький індустріальний майданчик опиняється під дедалі більшим тиском", - констатує експерт Федерального об'єднання торгово-промислових палат Німеччини (DIHK) Юп Ценцен (Jupp Zenzen). Це проявляється і в скороченні обсягу замовлень.

Тренд до скорочення виробництва намітився кілька років тому. Якщо у 2016 році індустріальне виробництво вносило 22,8 відсотка у ВВП Німеччини, то торік ця частка становила лише 20,8 відсотка. І цей тренд швидше за все продовжиться, застерігає аналітик Deutsche Bank Research Ерік Гейман (Eric Heymann): "Якщо через 10 років ми згадуватимемо сьогоднішню енергетичну кризу, то зможемо розглядати цей період як початок прискореної деіндустріалізації Німеччини".

Фірми підуть туди, де дешевше енергія

Головний економіст Dekabank Ульріх Катер (Ulrich Kater) дотримується такої ж думки: "Енергоємні підприємства, що зараз скоротили виробництво, вже не повернуться до докризового рівня". Адже в інших частинах світу виробляти можна вигідніше. При цьому не йдеться про короткострокові зміни. Але коли йтиметься про майбутні інвестиції, рішення частіше, ніж раніше, ухвалюватимуться на користь, наприклад, США - внаслідок дешевшої, ніж у Німеччині, енергії.

Ситуацію ускладнює той факт, що через пандемію коронавірусу були порушені ланцюги поставок. Хоча внаслідок цього багато фірм вирішили більше виробляти у самій Німеччині, але справедливо і те, що більшого значення набуває локалізація виробництва. Це означає, що німецькі концерни, що мають заводські потужності у всьому світі, також робитимуть ставку на виробництво в інших країнах.

Китай, своєю чергою, і далі відгороджуватиметься від решти світу й імпортуватиме дедалі менше, попереджає Катер: "Тим самим під загрозою опиняться робочі місця у німецькій промисловості".

Інфраструктурне гальмо

Але кинутий Китаєм та енергетичною кризою виклик виявив й інші вади німецького промислового майданчика. "Упродовж кількох років ми спостерігаємо ерозію якості цього майданчика", - каже головний економіст Commerzbank Йорґ Кремер (Jörg Krämer). В останні роки це прикривали хороші показники торгівлі з Китаєм, але тепер проблема проявляється повною мірою. Кремер вказує у цьому зв'язку на багато інфраструктурних недоліків, усунення яких забирає надто багато часу.

Так, правлячі у Німеччині партії хоч і пообіцяли в коаліційній угоді у перший рік свого правління забезпечити високі темпи розвитку інфраструктури, але відповідний законопроєкт ліберального міністра транспорту застряг у міжвідомчому узгодженні через заперечення "зелених" урядовців. Адже оперативна споруда СПГ-терміналів могла б стати прикладом швидкої процедури видачі відповідних дозволів без бюрократичної тяганини.

Якщо такі проблеми не будуть вирішені, то великі концерни надалі створюватимуть менше виробничих потужностей та робочих місць у Німеччині. Проте для менших фірм це не вихід. "Для німецького середнього бізнесу, особливо для підприємств енергоємного сектора економіки, пристосування до нового світу енергетики стане таким викликом, з яким деякі не впораються", - переконаний Ерік Гейман із Deutsche Bank Research.