Тримісячна політичний криза посилила проблеми в економіці України: від зниження інвестицій до купівельного попиту. При цьому виробники побоюються можливих затримок з виплатами зарплат і пенсій, що змусить громадян ще більше економити. Проте в цілому настрої бізнесу оптимістичні: контроль з боку суспільства та фінансова підтримка Заходу можуть зробити реалістичним початок проведення реформ. Про це пише "Комерсант-Україна".

Політична криза в Україні, який дестабілізує країну вже більше трьох місяців, надав негативний вплив на економіку. І це при тому, що до цього економіка майже півтора року перебувала в стані рецесії. У результаті з грудня країна нездатна функціонувати без багатомільярдної зовнішньої фінансової підтримки. За оцінкою і. о. міністра фінансів Юрія Колобова, в найближчі два роки Україна знадобиться плановий обсяг макрофінансової допомоги в розмірі 35 млрд ред. При цьому отримання першого траншу кредитної підтримки необхідно країні вже протягом найближчих тижнів. На поточний момент ЄС за підтримки МВФ вже почав обіцяти Україні 20 млрд євро.

Статистичні дані показують, що економіка України вже почала повертатися в стан рецесії. Якщо реальний ВВП в IV кварталі минулого року зріс на 3,7% через хорошого врожаю зернових і збільшення виробництва в металургії на тлі очікування відновлення світового попиту, то вже в січні стало зрозуміло, що ВВП знову почне скорочуватися. Темпи падіння промислового виробництва в січні прискорилися до 5% після 0,5% у грудні. Однак справжні потрясіння для економіки ще попереду. "Вперше з 2008 року ми бачимо ситуацію, коли події пари місяців повністю змінюють економічну картину. Уже очевидно, що необхідно переглядати в бік зменшення всі економічні прогнози. Зокрема, якщо недавно всі очікували за підсумками року помірного зростання ВВП, то тепер можна розраховувати лише на нульове зростання ", - вважає керівник аналітичного департаменту SP Advisors Віталій Ваврищук.

Зниження макропрогнозів не тільки підтверджує складну здійснимість держбюджету-2014 за доходами і, як наслідок, за видатками, а й, швидше за все, спонукає бізнес знизити свої інвестиційні витрати. Тільки за 2013 капітальні інвестиції в Україну скоротилися на 11,1% (всього вкладено 247,9 млрд грн), тоді як роком раніше вони збільшилися на 8,5%.

Конфліктна політична ситуація вплинула і на поведінку споживачів. Індекс споживчих настроїв, що розраховується дослідницькою компанією GfK Ukraine, за підсумками січня показав найгірший показник з квітня 2011 року. "Якщо не рахувати одного дня панічного попиту (20 лютого. - Ред.), То населення відреагувало на кризу зниженням витрат. Це серйозний фактор гальмування ВВП, особливо якщо одночасно гальмується та інвестиційний попит підприємств", - пояснив Віталій Ваврищук.

Саме коливання споживчого попиту стали основною проблемою, з якою зіткнулися підприємства. "Бізнес дружно оцінював ситуацію останніх місяців як жахливу. Населення скоротило свої витрати до мінімуму, що безпосередньо позначилося на доходах компаній. На цьому тлі інші проблеми були більш-менш розв'язуються. Так, в умовах нестабільного курсу гривні бізнес намагався втриматися від кредитування до моменту ясності з курсом ", - розповіла виконавчий директор "Європейської бізнес асоціації" Анна Дерев'янко. Втім, за її словами, хоча "податковий тиск завжди було важким, криза не призвела до його посилення". У такій ситуації найбільш гостро зниження продажів відчув малий і середній бізнес, традиційно орієнтований на внутрішній ринок. "Великі компанії, більш залежні від стану міжнародних ринків, менш постраждали від кризи. На них впливали зовнішні фактори", - уточнив президент Українського національного комітету ICC Володимир Щелкунов.

Не зростає і попит на продукти харчування, крім одиничного сплеску минулого тижня, коли виріс оборот торгових мереж. "Хоча в дні відносної паніки і спостерігалося різке зростання попиту, попит з боку населення в цілому залишається стабільним, а показники рітейлу - незмінними", - заявив генеральний директор Української торговельної асоціації Ігор Кишко. Аналогічна ситуація спостерігається і в сільськогосподарському бізнесі. "Для аграріїв найбільш небезпечна затримка соціальних виплат. І хоча деякі проблеми в цій сфері спостерігалися в лютому, на попит вони не встигли вплинути - у населення все ж був запас фінансової міцності", - відзначає генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Володимир Лапа.

Протилежна ситуація спостерігається на ринку промислових товарів. "Люди купували в основному продукти харчування, тоді як попит на одяг і взуття впав на 7-10%. Зараз ми очікуємо поліпшення ситуації, але у зв'язку з проблемами з виплатою зарплат і пенсій незрозуміло, коли ж саме буде це поліпшення ", - розповіла голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості" Укрлегпром "Валентина Ізовіт. Ще гірше виявився попит на брендові речі. "В цілому по країні попит впав на 15-20%. Панічний попит на окремі види продуктів харчування вплинув на зниження інтересу на непродовольчі товари - гроші перетекли з однієї кишені в іншу ", - зазначає власник мережі Zeebra (мережа магазинів Butlers, SIX, IAM, Glossip) Дмитро Єрмоленко. За його словами, у разі швидкого розв'язання політичної кризи інтерес українців до покупок може вирости. "Хоча через девальвацію гривні вийти на торішній рівень напевно не вдасться", - уточнює він.

У реальному секторі економіки на роботу компаній найбільше вплинула навіть не політична криза, а викликані ним фінансово-валютна криза і зниження ліквідності. Найболючішими для компаній стали обмеження щодо проведення валютних платежів, введені НБУ для утримання курсу гривні: покупка валюти на шостий операційний день після резервування гривні на спецрахунку. Бізнес також негативно оцінив неможливість протягом дня користуватися зарахованими на рахунок грошима. "Всі ці заходи просто паралізували нашу роботу. Платежі йдуть по 3-5 днів. В таких умовах навіть виконання невеликого контракту стає проблемою", - відзначає президент "Украгрохімхолдинг" Сергій Лісковський.

Втім, ці жорсткі заходи діють поки тільки два тижні. "Обмеження по терміну проведення платежів, безумовно, стали складністю для бізнесу. Однак вони не привели до зриву контрактів: всі вони виконувалися, і навіть у таких умовах компанії укладали нові договори. Можливо, тривалий термін цих обмежень буде мати вплив на бізнес, але поки він обійшовся "малою кров'ю" ", - упевнений пан Щелкунов. "Аграрним компаніям стало складніше отримати кредит або добитися його пролонгації. Однак поки ситуація ще не стала критичною. В цілому можна сказати, що аграрний сектор безболісно пережив кризу ", - погоджується Володимир Лапа.

Бізнес також змушений працювати в умовах слабких зовнішніх ринків. "Очевидно, що зняття обмежень з українського експорту на ринках Митного союзу вже не буде. Навіть якщо не будуть введені нові обмеження, експорт в цьому напрямку продовжить зниження - російська економіка загальмовується, погіршується інвестиційний попит", - вважає пан Ваврищук. У такій ситуації істотніше інших можуть постраждати галузі, залежні від поставок в Росію: машинобудування і металургія. "Напряму криза на металургію не вплинув - її спад у січні був викликаний іншими причинами. Але у випадку європейського вектора розвитку слід очікувати нових проблем з допуском української продукції на ринок РФ. При цьому підписання договору з ЄС не означає скасування антидемпінгових мит, що діють в ЄС ", - відзначає аналітик ІК Eavex Capital Іван Дзвінка.

Зміна влади в країні сприймається бізнесом як шанс змінити модель взаємодії з державою. "Зараз бізнес в ейфорії, яка триватиме ще пару днів. Проте всі чекають нового уряду, а головне - його програми дій. Від цього залежать плани бізнесу: якщо їх очікування справдяться, можна розраховувати на дуже швидке відновлення внутрішніх інвестицій", - говорить Ганна Дерев'янко . Позитивним фактором, за її словами, є посилення контролю суспільства над владою, чого в Україні раніше не було. "Цей контроль повинен стати гарантією проведення реформ", - сподівається пані Дерев'янко. Менш оптимістичний пан Лісковський. "Закінчення кризи дає надію на стабілізацію економічної ситуації. На поліпшення поки особливих надій немає, але стабілізація теж дуже важлива", - вважає він.

Ситуацію може поліпшити підписання угоди про асоціацію з Європейським союзом, що включає створення зони вільної торгівлі. "Металургам цей договір дасть позитивний ефект, проте незрозуміло, чи буде він помітним в цьому році", - каже Іван Дзвінка. Тим більше що терміни підписання угоди не визначені. "Це документ величезної важливості. Тому, швидше за все, він буде підписаний лише після проведення президентських виборів і чергового переформатування уряду (влітку - ред.). ЄС має продемонструвати, що підписує його з повністю легальними владою", - уточнив Віталій Ваврищук. Однак навіть після підписання угода набуває чинності не відразу. За його словами, така педантичність відстрочить відновлення української економіки і ринкового кредитування українських компаній. Втім, в умовах рецесії української економіки ЄС може достроково відкрити свої ринки для української продукції. Така можливість вже розглядалася європейцями напередодні вільнюського саміту з метою мінімізувати негативний ефект від закриття російського ринку.

Як повідомлялося раніше, найближчим часом фінансисти очікують девальваційної динаміки. "Курс буде послаблюватися протягом півроку. Ситуація в країні погіршується, тому підстав для зміцнення гривні немає. 2 млрд доларів, які Україна розраховує залучити у Росії, в нинішній період можуть надати лише миттєву підтримку курсу", - говорить керівник аналітичного підрозділу групи "Інвестиційний капітал Україна "(ICU) Олександр Вальчишен. Втім, шанси уникнути різких коливань курсу все ще є. "Останнім часом ринок звик працювати в умовах політичної кризи. До того ж центральний банк як і раніше заявляє про готовність підтримувати ринок інтервенціями ", - сказав глава правління банку" Хрещатик "Дмитро Гриджук.

Нагадаємо, 7 лютого НБУ офіційно девальвував гривню, встановивши курс 8,70 гривні за долар - це історичний мінімум української валюти.