В Україні після нападу Росії та обстрілів усіх регіонів ввели воєнний стан.

Зранку президент Росії оголосив про початок операції проти України.

З 5 ранку почались обстріли стратегічних об'єктів практично в усіх регіонах України.

Також відбулась атака на підрозділи прикордонників по всій ліній кордону з Росією та Білоруссю.

Раніше Росія визнала незалежність "ДНР" і "ЛНР" і оголосила, що направить туди війська для "підтримання миру". 23 лютого лідери бойовиків попросили Путіна про допомогу.

Росія визнає кордони бойовиків у межах цілих Луганської і Донецької областей, а тому можна очікувати спроби Росії захопити території, які контролює Україна

Воєнний стан в українській історії запроваджували лише один раз. В кінці листопада 2018 року Росія захопила біля Керченської протоки три українські військові кораблі. Відповіддю Києва стало запровадження часткового воєнного стану в 10-х прикордонних областях строком на 30 діб.

Щоправда, обмеження на цей період були ухвалені в скромному вигляді: без комендантської години, без цензури медіа і без мобілізації військовозобов'язаних.

Що сталося і чого не сталося за 30 днів воєнного стану в Україні

В 2021 році законодавство про воєнний стан суттєво змінили. Ключові новації запрацювали з 1 січня поточного року.

Влада військових

Головні зміни стосуються повноважень військового командування. Тепер законом прямо визначається, що військове командування видає обов'язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Відповідно, саме військові - Головнокомандувач ЗСУ, командувач ОС, командири формувань і з'єднань - зможуть контролювати виконання обмежень, які прописані в президентському указі про воєнний стан. Це вони зможуть робити в співпраці з військовими адміністраціями, якщо такі будуть створені.

В кінці минулого року Кабінет міністрів ухвалив цілу низку постанов, що деталізують порядок запровадження цих обмежень.

Військові можуть отримати значні повноваження в разі введення воєнного стану

Тепер в разі запровадження воєнного стану військове керівництво зможе, наприклад, вводити особливий режим роботи об'єктів державного значення і об'єктів життєдіяльність населення (школи, медзаклади, котельні тощо), вводити трудову повинність для громадян і примусово відчужувати їхнє майно для потреб оборони.

Силовики зможуть за наказом коменданта певної території безперешкодно перевіряти громадян та проводити обшуки в їхніх помешканнях і транспортних засобах.

Крім того, можуть запровадити комендантську годину і заборонити торгівлю алкогольними напоями. Військове керівництво має повноваження також заборонити виїзд громадян з певної території, або навпаки, оголосити їх евакуацію.

Воєнний стан передбачає можливість обмежити користування мобільним зв'язком і передачу інформації через комп'ютерні мережі. Якщо громадяни або організації будуть цю вимогу порушувати, то силовики зможуть забрати їхню техніку.

Українські силовики зможуть інтернувати росіян

Громадян "держави-агресора", якою, в українському законодавстві визнано Росію, українські правоохоронці зможуть інтернувати, тобто примусово переселити.

Водночас воєнний стан не може бути причиною обмеження діяльності судів і органів правосуддя. Це одна з новацій, яка запрацювала з цього року.

Як і раніше, закон передбачає можливість мобілізації громадян. Організаційні питання призову будуть покладені на військові адміністрації.

Конкретний перелік обмежень зазначений в указі президента про запровадження воєнного стану і затверджений парламентом.

На сьогодні президент зупинив дію таких статей Конституції:

Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.

Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.

Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Стаття 53. Кожен має право на освіту.