Глибока економічна криза призвела до масових протестів на Шрі-Ланці та відставки уряду. Кульмінацією стали заворушення у Коломбо з десятками постраждалих, після чого президент Готабайя Раджапакса погодився піти з посади.

Хроніка подій

Протестні акції на Шрі-Ланці розпочалися у середині березня. Населення виступило з вимогою відставки керівництва країни через посилення кризи в економіці.

Мирні демонстрації за кілька місяців переросли у масштабні протести з підпалами будинків чиновників, погромами та зіткненнями з поліцією.

У відповідь влада запровадила надзвичайний стан у країні, кілька разів вводила комендантську годину, обмежувала роботу соцмереж, що викликало ще більше невдоволення громадян.

Переломним став протест у суботу, 9 липня. Тисячі людей зібралися в урядовому кварталі Коломбо, прорвали поліцейський кордон та штурмували президентський палац. Глава держави встиг залишити будівлю за кілька хвилин до цього.

Також демонстранти увірвалися до резиденції прем'єр-міністра та підпалили кілька автомобілів, незважаючи на те, що політик раніше погодився піти у відставку.

Правоохоронці розганяли учасників заворушень палицями та сльозогінним газом. В результаті постраждали понад 100 осіб, 55 звернулися до лікарні.

Того ж дня парламент Шрі-Ланки зібрався на екстрене засідання. За його підсумками стало відомо, що ланкійський президент Готабайя Раджапакса залишить свою посаду 13 липня. Проте протестувальники відмовилися йти з урядової резиденції до фактичної відставки чинної влади.

Причина протестів

Навесні 2022 уряд Шрі-Ланки оголосив дефолт за зовнішнім боргом. Через вичерпання резервів іноземної валюти країна втратила можливість забезпечити громадян навіть товарами першої необхідності.

Виник дефіцит палива, медикаментів, продовольства. Інфляція перевищила 50%.

Наприкінці червня приватним водіям заборонили купувати бензин та дизпаливо на заправках, щоб уникнути зупинки громадського транспорту та екстрених служб. На острові закрили школи, припинили проведення медичних операцій.

Шрі-Ланка зіткнулася з найбільшою фінансовою кризою за роки своєї незалежності. Уряд виправдовував критичну ситуацію пандемією коронавірусу. Оскільки карантин паралізував туристичну галузь, яка приносила значну частину прибутку.

Однак у закликах протестувальників звучали звинувачення влади у корупції та неефективному управлінні. Рік у рік країна збільшувала імпорт, що призвело до скорочення валютних резервів.

У 2021 році влада спробувала виправити ситуацію, заборонивши імпорт добрив. Але наслідком цього став неврожай та необхідність закуповувати продукти за кордоном.

Для порятунку ситуації уряд активізував переговори з МВФ та Світовим банком щодо надання позики. Влада Шрі-Ланки розпочала переговори з росією про закупівлю палива в кредит.

Варто зазначити, що у США допускають зв'язок між війною в Україні та протестами на Шрі-Ланці. Держсекретар Ентоні Блінкен заявив, що через російську агресію посилюється відсутність продовольчої безпеки по всьому світу. За його словами, це могло вплинути і на ситуацію у Шрі-Ланці.

Що зараз відбувається на острові

Президент Шрі-Ланки Готабайя Раджапакса написав заяву про свою відставку. Передбачається, що речник парламенту зробить публічну заяву про це в середу, 13 липня.

Разом із главою держави повноваження складе і Кабінет міністрів. Після відставки Раджапакси 15 липня відбудеться засідання парламенту. Протягом 4-х днів триватиме висування кандидатів на посаду президента, а 20 липня парламентарі оберуть нового главу держави.

Як повідомляють ЗМІ, Готабайя Раджапакса все ще знаходиться на території Шрі-Ланки, але має намір залишити країну протягом кількох днів.