Котаро Усуі та Марі Іноуе вирішили не одружуватися, поки не змінять закон про прізвища

Марі Іноуе - 34-річна професорка інформаційних технологій у Токіо. Вона заручилася зі своїм хлопцем Котаро Усуї три роки тому. Але про весілля, кажуть вони, не може бути й мови.

Їм заважає не пандемія, а архаїчний японський закон, який вимагає від сімейних пар брати одне прізвище.

Теоретично будь-який з партнерів може відмовитися від свого прізвища. На практиці майже завжди своє втрачає жінка: одне дослідження показало, що саме так відбувається у 96% випадків.

Чому жінки досі беруть прізвище чоловіка після одруження

"Я взяв прізвище дружини - і почалася морока"

Чому я взяв прізвище дружини

"Я вважаю це дуже несправедливим, - каже пані Іноуе. - Ми повинні мати вибір (зберегти обидва)".

Її наречений погоджується. Він думав стати Іноуе, але деякі його родичі не зраділи такій перспективі. "Я не хочу засмучувати жодну з родин, - каже пан Усуї. - Ми хотіли б мати можливість вибрати, змінити чи зберегти своє прізвище".

Японія є однією з небагатьох країн з розвиненою економікою, яка забороняє парам мати різні прізвища після одруження, - згідно із законом, який, на думку комітету ООН, відверто дискримінує жінок.

Шість років тому два гучні судові процеси, спрямовані на зміну правил, зазнали невдачі. Але рух за реформи, до якого приєдналися пані Іноуе та пан Усуї, - лише зростав.

Вікова битва

З приводу прізвищ сперечаються вже дуже давно.

В Англії бажання жінки зберегти своє дівоче прізвище пов'язували з непристойними "амбіціями" ще в 1605 році, пише докторка Софі Куломбо.

Ті, хто кидав виклик патріархальній практиці, зустрічали гнівний опір, але деякі зрештою здобули право на використання своїх прізвищ через знакові судові справи, що розпочалися наприкінці 1800-х років.

Подібну боротьбу вели й суфражистки у США. До 1972 року знадобилася низка судових рішень, щоб підтвердити, що жінки можуть використовувати свої прізвища, як їм заманеться.

Понад 40 років потому багато хто в Японії був готовий до власного переломного моменту.

Каорі Огуні була однією з п'яти позивачів, які порушили справи проти уряду, аргументуючи це тим, що закон про прізвища є неконституційним та порушує права людини.

Але у 2015 році Верховний суд Японії вирішив, що логічно використовувати одне прізвище для сім'ї, дотримуючись правила 19 століття.

"Це виглядало так, ніби нас лає зарозуміла вчителька, - сказала пані Огуні, яка досі неофіційно використовує своє прізвище. - Я сподівалася, що суд поважатиме особисті права".

Натомість суддя заявив, що парламент має ухвалити рішення щодо прийняття нового законодавства.

Чоловіки досі займають більшість політичних посад у Японії

У політичній сфері, як і на більшості робочих місць в Японії, домінують чоловіки. Водночас догляд за дітьми та роботу по дому звикли розглядати як жіночі справи, навіть якщо жінка працює поза домом. Також у країні поширений сексизм.

Тож не дивно, що країна має погані показники гендерної рівності, посідаючи 121 місце зі 153 країн у останньому звіті Світового економічного форуму.

Уряд заявляє, що хоче, аби більше жінок працювали, але гендерний розрив, здається, зростає - Японія опустилась на 11 сходинок у порівнянні з попереднім дослідженням щодо рівності.

"Соціальна смерть"

З 2018 року Нахо Іда, спеціалістка з PR у Токіо, докладає зусиль, щоб змінити думки в парламенті, лобіюючи право на окремі прізвища після одруження разом із групою активістів Chinjyo Action.

Вона вважає, що чинні правила є "доказом підпорядкованості жінок".

Іда - насправді прізвище її колишнього чоловіка. Коли вони одружилися у 1990-х, він заявив, що йому соромно брати її прізвище. І її батьки, і його батьки погодились, що прізвище має змінити саме вона. "Я відчувала, ніби моє нове прізвище мною заволоділо", - каже вона.

45-річна жінка змирилася з професійним використанням цього прізвища, і публікувала матеріали під ним десятки років, тоді як повторний шлюб наклав на неї третє небажане юридичне прізвище.

"Деякі люди раді (змінити прізвище. - Ред.), але я відчуваю, що це соціальна смерть", - сказала вона ВВС.

Ознаки змін

Поява на посаді прем'єр-міністра Японії минулого року Йошіхіде Суги ненадовго викликала надії у таких активістів, як Нахо, оскільки він відкрито підтримав реформу щодо прізвищ.

Але у грудні уряд відмовився від своїх цілей щодо розширення прав і можливостей жінок шляхом ухвалення розмитого плану щодо гендерної рівності, у якому не було питання про прізвища.

Це "може зруйнувати соціальну структуру, засновану на родинах", попередив Санае Такаїчі, колишній міністр.

Тільки минулого тижня новопризначена міністерка Японії з питань розширення прав і можливостей жінок та гендерної рівності Тамайо Марукава заявила, що вона проти законодавчих змін, що дозволяють жінкам зберегти своє дівоче прізвище.

Для багатьох "жінка, яка не хоче брати прізвище свого чоловіка, руйнує набагато більше, ніж нуклеарну сім'ю, вона руйнує усю ідею сім'ї", - каже Лінда Вайт, професорка японознавства у коледжі Міддлбері у США.

Вона пояснює, що традиційна японська система koseki (сімейного реєстру), заснована на домогосподарствах з одним прізвищем, допомогла зберегти патріархальний контроль скрізь - від уряду до великого бізнесу.

Японське суспільство ж, здається, відкрите для змін. Нещодавні опитування свідчать, що більшість людей виступають за те, щоб подружні пари могли мати окремі прізвища.

Жовтневе опитування Chinjyo Action та Університету Васеда показало, що 71% підтримували надання людям права вибору.

Активісти закликають дати людям право вибору

На тлі цих змін розглядають дев'ять нових судових позовів. На відміну від минулого разу, коли усі позивачі, крім одного, були жінками, цього разу майже кожен судовий процес стосується і чоловіка також.

Це виглядає як свідома стратегія у русі, де багато провідних діячів формують дискусію з точки зору прав людини, а не прав жінок чи фемінізму.

"Це більше питання особистої ідентичності та свободи, ніж фемінізму, - каже 67-річний провідний юрист Фудзіко Сакакібара. - Ми хотіли показати, що це впливає на чоловіків так само, як і на жінок".

Із 18 позивачів наразі половина - чоловіки. Один із них - відомий генеральний директор токійської фірми, що розробляє програмне забезпечення, який після одруження взяв прізвище своєї дружини.

Інший - Сейічі Ямасакі. Відставний державний службовець має не оформлені офіційно стосунки зі своєю партнеркою протягом 28 років, оскільки вони вважали несправедливим змінювати прізвище будь-кому з них.

У віці 71 року пан Ямасакі хоче, щоб наступне покоління мало вибір, демонструючи, "що попит є і серед людей похилого віку".

У грудні три справи - зокрема і його - були передані на розгляд Верховного суду. Цей крок адвокати сприймають позитивно, оскільки він може означати, що суд ухвалить нове рішення щодо прізвищ цього року.

"Голос чоловіків мав великий вплив", - міркує Нахо, визнаючи роль чоловіків-союзників у руйнуванні патріархальних норм.

Чому це має значення?

Наслідки зміни імені для кар'єри є великим рушієм для багатьох жінок, які відстоюють реформи. Інший - складнощі зі зміною прізвища у десятках офіційних документів.

Ті, хто вирішив не брати шлюб через закон, також посилаються на проблеми у таких ситуаціях, як медична допомога, коли лише подружжя, які перебувають у законному шлюбі, можуть приймати рішення від імені один одного.

Але що має головне значення для багатьох жінок - так це ідентичність.

Більшість японок у шлюбі беруть прізвище чоловіка

Ізумі Онджі, анестезіолог у місті Хіросіма, зробила нетрадиційний крок - розлучилась із чоловіком, щоб повернути своє прізвище. В Японії це називають "розлученням на папері", оскільки продовжують жити разом протягом десятиліть після цього.

"Це я. Це моя ідентичність", - каже 65-річна жінка.

Лікарка Онджі, яка також оскаржує правило про зміну прізвища у суді, знає, що вона належить до невеликої меншості, яка насправді скористається переглянутим законом.

Переважна більшість японських жінок, як і їхні колежанки у Британії та США, все одно відмовлятимуться від своїх прізвищ у шлюбі.

Як пояснила Міхіко Сато (псевдонім), мати двох дітей, якій ще немає 30-ти, рішення взяти прізвище чоловіка для неї було природним, щоб відчувати "більше єднання" як родина.

Багато заміжніх британок із цим погодяться - майже 90% відмовилися від своїх прізвищ після одруження, за даними опитування 2016 року.

Те, що звичаї щодо зміни прізвищ досі зберігаються - в епоху більшої гендерної усвідомленості, коли більше жінок вважають себе феміністками - дивує деяких дослідників.

Але навіть ті, хто такими себе не вважають - як багато японок - кажуть, що традиція не повинна використовуватися для придушення вибору.

"Кожен повинен мати право обирати своє прізвище", - вважає пані Сато.