"Спілкуйтеся в побуті". Кремінь заявив, що мери і голови держадміністрацій порушують закон про українську мову

За словами Кременя, української мови в країні стало "набагато більше"

В Україні мери і голови військових державних адміністрацій (ВДА) не дотримуються закону про використання української мови в державній сфері, заявив 26 червня в інтерв'ю "Німецькій хвилі" мовний омбудсмен України Тарас Кремінь.

Мова про це зайшла після запитання, що потрібно для остаточного переходу українського суспільства на українську мову.

"Я би розділив, що є ті, хто виконує обов'язки місцевого самоврядування та користується недержавною мовою, і, власне, українське суспільство. За результатами останніх соціологічних опитувань переважна більшість громадян України – напевно, рекордна за роки незалежності України – перейшла на українську або вдосконалює свої мовні компетенції", – відповів Кремінь.

За словами мовного омбудсмена, української мови в країні стало "набагато більше".

"А хто ж порушники? Мери, керівники ВДА, експерти, які поширюють інформацію і про стан справ на фронті, і щодо культури, і зовнішньої політики. Вони мають для себе вирішити, тому що з 16 липня 2022 року набувають чинності зміни до Кодексу про адмінправопорушення і ми матимемо право і будемо зобов'язані накладати штрафи на тих, хто порушує закон про мову", – пояснив він.

Кремінь наголосив, що питання не в забороні спілкування неукраїнською мовою.

"Спілкуйтеся в побуті. Але коли ви надаєте державні послуги громадянам України недержавною мовою, особливо в умовах війни, це виклик. Це неправильно. Ми на це реагуватимемо, як визначено законом", – заявив він.

Мовний омбудсмен зазначив, що українську мову в Україні "треба захищати від тих, хто досі вважає, що "а яка різниця, якою мовою спілкуватися".

"Я завжди в такому разі питаю: "А якою мовою зверталися до всього світу захисники "Азовсталі"? Українська та англійська. Тому будь-які мовні дискусії треба припиняти, особливо в умовах війни. У нас є своя мова, спілкуйтеся нею, особливо коли виконуєте функції держави", – вважає Кремінь.

Контекст:

У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. Згідно із законом, українська мова є обов'язковою для використання в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів. Норми закону набирають чинності поетапно.

16 липня 2021 року стартував черговий етап втілення закону. Із цього дня всі концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні заходи треба проводити державною мовою. Державною мовою також мають бути виготовлені оголошення, афіші, постери, вхідні квитки, буклети та інші матеріали про культурні й видовищні заходи.

Із 16 січня 2022 року набули чинності окремі положення закону щодо забезпечення функціонування української мови як державної. Згідно із законом, друковані ЗМІ в Україні видають державною мовою. Їх можуть видавати іншими мовами за умови, що одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видають тираж цього видання державною мовою.

Конституційний Суд України 14 липня 2021 року у своєму рішенні зазначив, що будь-які посягання на юридичний статус української мови як державної на території України неприпустимі, оскільки порушують конституційний устрій держави, загрожують національній безпеці та існуванню державності України.