Кримські татари розповіли Майку Помпео про заплановану Ходу гідності до Криму

Еміне Джеппарова від імені кримських татар зустрілась з Майком Помпео

Ексзаступниця міністра інформаційної політики кримськотатарського походження Еміне Джеппарова зустрілася з державним секретарем США Майком Помпео. Вона, зокрема, повідомила йому про заплановану Ходу гідності до окупованого Криму.

Від імені усіх, хто живе в окупації, вдалося подякувати держсекретарю за кримську декларацію 2018 року, розповіла Джеппарова у своєму фейсбуці.

Розповіла про Крим та наслідки окупації, зокрема, у безпековій, гуманітарній та когнітивній сферах. Тут мовиться як про переслідування за політичні та релігійні погляди, так і про перетворення Криму у військову базу із "квітковим" фоном викривленої реальності,– заявила журналістка.

Вона також поскаржилася на те, що тема Криму відійшла на другий план політичного та інформаційного порядку денного. За її словами, через це кримським татарам доводиться вдаватися до ненасильницьких методів спротиву, як от Хода гідності.

"Коротко зупинилась на цій ініціативі та її меті за проханням Рефата Чубарова – щоб привернути якомога ширшу увагу світу до того, що саме відбувається в Криму, та допомогти міжнародним організаціям виконати свої резолюції", – розповіла Еміне Джеппарова.

У ході зустрічі вона також приділила окрему увагу інформаційній війні Росії, метою якої є максимальне дистанціювання Криму від Украіни та дискредитація цивілізованого світу в очах мешканців окупованих територій.

Що відомо про Ходу гідності у Крим?

Кримські татари та інші українські активісти мають намір пройти колоною на окупований Росією Крим. Ходу заплановано на 2 травня, а стартує вона у пункті пропуску "Чонгар".

У такий спосіб кримчани хочуть привернути увагу до окупації їх рідного краю Росією, а також замовчування цієї теми в інформаційному просторі.

Emine Dzheppar

США тримають питання Криму на високому рівні політичної уваги.

Відбулась довгоочікувана зустріч із Державним секретарем США Майком Помпео, якого від імені тих, хто живе в окупації та чекає на відновлення справедливості, подякувала за Кримську Декларацію (липень, 2018р.). Документ чітко окреслює американську політику не визання окупації та агресивні дії РФ.

Говорила, звісно, про Крим та наслідки окупації, зокрема у безпековій, гуманітарній та когнітивний сферах. Тут весь спектр явищ - від переслідувань за політичні та релігійні погляди до перетворення Криму у військову базу із «квітковим» фоном викривленої реальності, що РФ -пропаганда намагається нести в світ та примирити всіх із статус-кво.

Говорила про ненасильницький опір, який є в Криму та роль кримських татар. Пояснювала, чому саме цей народ став головною мішенню каральної машини.

Визнала, що тема Криму відійшла на другий план політичного та відповідно інформаційного порядку денного.

У зв’язку з чим, Меджліс кримських татар ініціює такі заходи, як Хода Гідності - 3 травня 2020. Коротко зупинилась на цій ініціативі та її меті на прохання Рефата Чубарова - привернути якомога ширшу увагу світу до того, що саме відбувається в Криму та допомогти міжнародним організаціям виконати свої резолюції.

Окрему увагу приділила інформаційній війни РФ, мета якої максимально дистанціювати Крим від Украіни та дискредитувати цивілізований світ в очах мешканців окупованих територій.

Казала, що на сьогодні чи не єдиним способом захистити людей та особливо політичних в’язнів є публічність. Саме тому важливо мати ФОРМАЛІЗОВАНУ, системну, мультирівневу, щорічну платформу найвищого рівня, яка буде тримати тему Криму у фокусі світової уваги та шукати відповіді на весь спектр складних тем, а також координувати позицію цивілізованих країн.

За великим рахунком, це має ініціювати Україна, як держава. Концепцію запуску подібної платформи (формату) напрацьовували із колегами та намагались реалізувати до 5 роковин окупації до Дня опору Криму російській окупації (26 лютого).

Звернулась із проханням підтримки цієї ідеї, а також проведення міжнародної конференції щодо Криму в США, на який запросити європейські країни приєднатись до Деклараціі Помпео, а також фактично започаткувати вищезгадану платформу.

Бо наразі національна та світова «клаптикова» політика, яка має несистемний та спорадичний характер, не спроможна до адекватної відповіді на злочини РФ в Криму. В такій реальності ми щороку вимушені ще глибше обурюватись, та це не завжди має бодай якійсь практичний результат.